У сьогоднішньому відео від редакції порталу «Радник у сфері публічних закупівель» ми звернулись до адвоката, членкині Комітету податкового та митного права асоціації правників України Ірини Кепич щодо розірвання договору про закупівлю.
Фіксуємо короткі тези із відеороз’яснення щодо розірвання договору про закупівлю:
- Розірвання договору про закупівлю: чим керуватись у першу чергу? — Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. При цьому замовнику необхідно керуватись умовами й порядком, що зафіксовано в укладеному сторонами договорі про закупівлю.
- Розірвання договору про закупівлю за згодою сторін: умовний порядок дій. Розірвання договору про закупівлю відбувається у письмовій формі, якщо договором не встановлено інше. Процедура розірвання договору про закупівлю починається за ініціативою однієї із сторін щодо розірвання у письмовому вигляді. Бажано відразу з проєктом відповідної додаткової угоди — приклад додаткової угоди на розірвання договору про закупівлю.
- Чи можливо розірвати договір про закупівлю в односторонньому порядку, якщо такі умови відсутні в тілі договору? — За загальним правилом розірвання договору про закупівлю в односторонньому порядку не допускається, однак таке розірвання можливе у випадках, передбачених договором про закупівлю чи законом. За потреби також можна завантажити орієнтовний приклад повідомлення про розірвання договору.
- Які є основні умови розірвання договору про закупівлю в односторонньому порядку? — Так, сторони договору про закупівлю можуть передбачити право на одностороннє розірвання договору про закупівлю. Тому рекомендуємо у проєкті договору про закупівлю обов’язково прописувати порядок одностороннього розірвання договору.
У разі відсутності механізму одностороннього розірвання договору порядок розірвання договору в односторонньому порядку регулює стаття 188 Господарського кодексу України. Відповідно до неї сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, має надіслати пропозицію про це контрагенту. Контрагент має розглянути пропозицію та протягом 20 днів з моменту її отримання повідомити ініціатора розірвання договору про результати розгляду.
У разі незгоди чи ненадання відповіді — звернення до суду. Відповідно до частини 2 статті 652 ЦКУ, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність до обставин, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому звернення до суду — процес складний та такий, що має бути аргументованим та документально підтвердженим. Ще фахівці порталу Радник пропонують такий приклад додаткової угоди на розірвання договору (обставини, за які жодна із сторін не відповідає). - Також у відео ми розглянемо практичні кейси, зокрема з огляду на практику суду, що стосується розірвання договорів про закупівлю. А ще у нас є для вас такі корисні приклади:
- Додаткова угода про розірвання договору зі зменшенням суми договору;
- Додаткова угода про розірвання договору без виконання зобов’язань.
А тепер нумо до перегляду!
Як і обіцяли у відеороз’ясненні, залишаємо інформацію про судові справи:
- Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 910/6711/22 визначено, що з огляду на збройну агресію проти України, внаслідок якої було збільшення курсу гривні до долара США на більш як 20 %, коливання курсу валюти є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦКУ, а не господарськими (комерційними) ризиками.
- Верховний Суд, враховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, що будується, зокрема на засадах власного комерційного ризику, вважає, що посилання скаржника на суттєві зміни ведення господарської діяльності, інфляційні процеси та інші наслідки введення на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких згідно зі статтею 652 ЦКУ укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 910/8232/22).
Читайте також такі статті:
- «Відповідальність у сфері публічних закупівель: чи може звільнена уповноважена особа понести відповідальність?»;
- «Чи можна при судовому оскарженні рішень замовника зобов’язати останнього не укладати договір про закупівлю?»;
- «Підстава та процедура розірвання договорів про закупівлю в односторонньому порядку».
google 