Учаснику треба встигнути належним чином підготувати тендерну пропозицію і завантажити її в електронну систему закупівель до кінцевого терміну подання. Але розслаблятися і спочивати на лаврах ще зарано, адже перед самим фінішем — перемогою в аукціоні та укладанням договору про закупівлю — на учасника чекають додаткові перепони, об які цілком можна спіткнутися. Одна з них — це можливість оскарження рішення про відхилення учасника / переможця. Особливості саме цього важливого елементу системи публічних закупівель пропонуємо розглянути у даній статті. Зокрема, право / обов’язок замовника щодо відхилення учасника вдруге, після скасування рішення про відхилення його тендерної пропозиції, на виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Орган оскарження). Натомість для отримання остаточної відповіді пропонуємо звернутися до роз’яснення Мінекономіки як уповноваженого органу.
Учасники з метою захисту своїх прав та законних інтересів можуть подати скаргу щодо прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, до Органу оскарження. Порядок оскарження процедури закупівлі визначається статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Так, відповідно до частини 22 статті 18 Закону рішення Органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення Органу оскарження, прийняте за результатами розгляду Органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття Органом оскарження.Але зараз не про це…
Розглянемо ситуацію, коли, керуючись своїм законним правом, учасником подано скаргу до Органу оскарження щодо неправомірних дій замовника в частині відхилення його тендерної пропозиції та / або неправомірного визнання переможцем торгів іншого учасника. Іось нарешті бажаний результат — дану скаргу задоволено повністю та рішенням Органу оскарження зобов’язано замовника усунути порушення процедури закупівлі в частині скасування відповідного рішення про відхилення тендерної пропозиції та / або про визнання переможцем торгів.
Оскільки рішення Органу оскарження є обов’язковим до виконання замовниками та додатково підкріплюється адміністративною відповідальністю, а саме частиною 5 статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено Законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 000 до 85 000 гривень, то сумніви щодо усунення замовником порушення процедури закупівлі відсутні.
Водночас сподівання, що замовник не знайде підстав для повторного відхилення тендерної пропозиції, виявилися марними. Розглянемо законність дій замовника у разі повторного розгляду та відхилення тендерної пропозиції учасника на прикладі роз’яснення Мінекономіки.
Так, на офіційному сайті Мінекономіки розміщено запит: «…при здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог частини 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, замовником була відхилена тендерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендерної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (надалі — Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду зазначеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу пояснити: Чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржника з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попередньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника».
Відповідь Уповноваженого органу наступна: «Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону. Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та / або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику / переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об’єктивний та чесний вибір переможця.
Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону».
Коментар редакції
Статтею 5 Закону закріплено принципи публічних закупівель, зокрема принципи недискримінації учасників та рівного ставлення до них і принцип об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі.
Водночас зобов’язання Органом оскарження скасувати рішення замовника про результати розгляду тендерної пропозиції говорить про той факт, що такий розгляд не був об’єктивним та неупередженим, а отже, відповідне право учасника на об’єктивний та неупереджений розгляд його пропозиції залишилося нереалізованим.
Ураховуючи викладене:
- у разі зобов’язання замовника скасувати рішення про результати розгляду конкретних тендерних пропозицій замовник повинен здійснити повторний розгляд пропозицій;
- повторний розгляд зобов’язує замовника надати учаснику 24 години для виправлення невідповідності в інформації та / або документах у разі необхідності.
Отже, тендерний комітет та / або уповноважена особа замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
Зважте! Відхилення тендерної пропозиції на підставах, не передбачених Законом або не відповідно до вимог Закону (безпідставне відхилення), та / або невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону, може тягнути за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 25 000 до 51 000 грн) (частина 3 статті 16414 КУпАП).
Для додаткового закріплення знань варто прочитати статті на порталі RADNUK.COM.UA «Практична реалізація рішення АМКУ про скасування результатів розгляду тендерних пропозицій» та «Типові порушення відхилення тендерної пропозиції учасника. Зразок протоколу про відхилення».
google 