Переважна більшість учасників публічних закупівель зустрічала у тендерній документації посилання замовника на ДСТУ. Що ж це за стандарти і для чого їх встановлювати? ДСТУ (Державні стандарти України) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила; загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів. Такі стандарти встановлюють з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості. ДСТУ розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.
Буває, замовник умовами тендерної документації встановлює, що технічні та якісні характеристики предмета закупівлі (товару) повинні відповідати певному ДСТУ, але додатковий технічний та / або якісний показник (який вимагає замовник) у визначеному ДСТУ не міститься. Як же діяти учаснику, який не може підтвердити цей додатковий показник, проте може запропонувати продукцію, яка повною мірою відповідає вимогам ДСТУ?
Розглянемо це питання на досвіді учасника, який опинився у такій ситуації та звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) щодо умов тендерної документації, встановлених замовником.
Рішення Колегії № 19843-р/пк-пз від 31.08.2021, оголошення № UA-2021-08-05-008806-a (придбання вугілля кам’яного марки ДГ (13-100))
Рішення Колегії № 19843-р/пк-пз від 31.08.2021, оголошення № Вимога тендерної документації: Додаток 2 містить Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі: Вугілля: ДГ 13-100 має відповідати ДСТУ 3472:2015. Спікливість Рога запропонованого учасником вугілля ДГ 13-100 повинна бути до 12 включно, про що учасник зазначає в окремому документі тендерної пропозиції та на підтвердження вказаного надає сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик. Відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація»: Марка вугілля — ДГ; Індекс Рога, RI, од.: —.
Слід звернути увагу, що ДСТУ 3472:2015 не містить інформації про величину індексу Рога для марки вугілля ДГ.
Позиція скаржника: скаржник повідомляє про порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації, оскільки ДСТУ 3472:2015 не містить інформації про величину індексу Рога для марки вугілля ДГ. Отже, замовник не повинен вимагати, щоб спікливість Рога запропонованого учасником вугілля ДГ 13-100 була до 12 включно.
З 26.06.2021 набрали чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та з’явилося таке поняття, як документальне підтвердження / доказ, які долучаються до скарги. Тож звертаємо увагу на докази, додані скаржником до скарги:
- договір поставки, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю продукцію (далі — товар), а Покупець зобов’язується його прийняти та оплатити; предмет поставки вказується у накладній і у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору;
- специфікація до договору поставки, в якій, зокрема, зазначено: Найменування вугілля ДГ (13-100);
- сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугілля кам’яне ДГ (13-100), в якому містяться класифікаційні параметри, зокрема, спікливість Рога: величина: 35.
Позиція Колегії. Наведена умова тендерної документації (в частині спікливості Рога) не узгоджується з вимогами чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином сформувати свої тендерні пропозиції, що є дискримінаційним щодо суб’єктів господарювання, зокрема, скаржника. Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності та вилучити таку вимогу шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.
Більше корисної практики Колегії читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:
- «Добірка оскаржень переговорної процедури закупівлі»;
- «Скарги та докази скаржників починаючи з 26.06.2021: практика АМКУ»;
- «Прив’язка до виробника: практика Органу оскарження»;
- «Історія однієї тендерної документації, яку оскаржили шість разів»;
- «Чотири цікаві рішення АМКУ: забезпечення виконання договору про закупівлю»;
- «Практика органу оскарження щодо нецінових критеріїв оцінки»;
- «Рішення Колегії щодо оскарження проєкту договору про закупівлю / істотних умов договору про закупівлю».
google 