Усе, що необхідно знати учасникам про поняття «еквівалент»

Поняття «еквівалент» нерідко використовується у публічних закупівлях та є важливим як для учасників, так і для замовників. Адже вираз «або еквівалент» має пряме відношення саме до предмета закупівлі, тобто безпосередньо до товару або послуги, які придбаваються замовниками під час проведення закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).

Замовники використовують поняття «еквівалент», щоб не обмежувати коло учасників та дотримуватися основних принципів здійснення публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

У цій статті розглянемо все, що потрібно знати учаснику про поняття «еквівалент», розберемо його тлумачення у загальному розумінні та в розрізі Закону, проаналізуємо випадки, коли замовники зобов’язані вказувати «або еквівалент», а коли ні. Додатково розмежуємо поняття «еквівалент» та «аналог», вирішимо, як учаснику надавати документи, якщо ним пропонується еквівалент, і дізнаємося, які рішення з цієї теми приймає Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія).

Тлумачення поняття «еквівалент»

Розпочнемо з загального тлумачення. Отже, еквівалент — це щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати (книжн.); товар, який виражає вартість інших товарів і на який вони обмінюються (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 455).

Еквівалентний (від лат. aequivalens — «однаковий», букв. «рівновартісний») — «рівнозначний», «рівноцінний», однаковий за величиною. Наприклад, еквівалентний обмін — обмін рівноцінними товарами, предметами, частками тощо.

Еквівалент — продукт або товар, який є рівнозначний, рівноцінний іншому продукту або товару за своїми характеристиками; еквіваленти можуть бути взаємозамінними при досягненні того ж самого або кращого результату (матеріал з Вікіпедії).

Водночас частиною 2 статті 158 Митного кодексу України визначено, що під еквівалентними товарами розуміються українські та іноземні товари, які є ідентичними за описовими, кількісними і технічними характеристиками іноземним товарам, які вони замінюють, ввезеним для операцій з переробки на митній території України.

Далі розглянемо еквівалент у розрізі публічних закупівель та Закону, у якому це поняття фігурує тричі, а саме:

1. Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 14 Закону у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та / або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
2. Абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону передбачено, що в разі, якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент».
3. Відповідно до частини 4 статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. Якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Варто зауважити, що під час здійснення закупівлі робіт «еквівалент» не застосовується, але застосовується для складових робіт у товарному вигляді, а саме: обладнання, устаткування, матеріалів, інвентарю тощо. Детальніше читайте порталі RADNUK.COM.UA у статті «Застосування еквівалента при здійсненні закупівель робіт у чинній редакції Закону про закупівлі».

У яких випадках замовники зобов’язані вказувати «або еквівалент», а в яких — ні

Розглянемо випадки, коли замовник обов’язково вказує «або еквівалент».

Вираз «або еквівалент» застосовується при проведенні процедур закупівель. Крім того, з аналізу абзацу 2 частини 3 та частини 4 статті 23 Закону вбачається:

1. Якщо замовник не може скласти вичерпний опис характеристик, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами, при цьому до кожного посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент».
2. Якщо замовник у вимогах до предмета закупівлі посилається на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, замовник повинен мати обґрунтування такого посилання та зобов’язаний вказати «або еквівалент».

Коли ж замовник не зобов’язаний зазначати вираз «або еквівалент»?

Замовник при формулюванні назви предмета закупівлі у річному плані та електронній формі оголошення про проведення спрощеної закупівлі / відкритих торгів, не зобов’язаний посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, тож і вираз «або еквівалент» вказувати не обов’язково. Детально інформацію щодо цього питання можна знайти на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Якщо двічі закупівля не відбулася, чи можна придбати еквівалент?».

При проведенні спрощеної закупівлі замовник у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, може вказати, які аналоги та / або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Тобто Закон не зобов’язує замовника зазначати аналог та / або еквівалент, а тільки надає йому право. Якщо при проведенні спрощеної закупівлі у вимогах замовника відсутні посилання на еквівалент та / або аналог, то вважати дії замовника неправомірними, підстав немає.

Яка різниця між поняттями «еквівалент» та «аналог»?

Проаналізувавши тлумачення поняття «еквівалент», можемо дійти висновку, що коли йдеться про еквівалент предмета закупівлі, то всі характеристики повинні співпадати, товар чи послуга за всіма характеристиками повинні бути ідентичними. Для наочності наведемо приклад еквівалента товару (Приклад 1).

Приклад 1

 «Аналог» (згідно з визначенням, наведеним в Академічному тлумачному словнику) — те, у чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 42). Наведемо приклад аналога товару (Приклад 2).

Приклад 2

Таким чином, наведені у Прикладі 2 товари — аналогічні, оскільки вони не збігаються за всіма характеристиками та є тільки подібними і певною мірою схожими соками.

Зверніть увагу, що вираз «аналог» замовник може встановити виключно при проведенні спрощеної закупівлі, при проведенні процедур закупівель зазначення «аналога» не допустиме.

Подаємо тендерну / цінову пропозицію з «еквівалентом»

Як же бути з формулюванням «або еквівалент» учаснику при підготовці тендерної пропозиції?

Якщо учасник пропонує еквівалент товару, що вимагається замовником, додатково у складі тендерної пропозиції учаснику рекомендовано надавати таблицю за формою, яку встановив замовник (якщо форма не передбачена, тоді в довільній формі), яка в порівняльному вигляді містить відомості щодо основних технічних та якісних характеристик товару, що вимагається замовником, та еквівалентного товару, що пропонується учасником. При цьому якість запропонованого еквівалента товару має відповідати якості, що заявлена в технічній специфікації замовника. Таблиця повинна містити точну назву товару, яка пропонується учасником. Також додатково до таблиці або окремо бажано надати пояснення, що у складі тендерної пропозиції подається еквівалент.

Також учасник у ціновій (тендерній) пропозиції або інших документах, у яких міститься посилання на назву предмета закупівлі, повинен зазначати саме той товар, який пропонується до постачання за результатами тендеру. До того ж назва предмета закупівлі, яка зазначається учасником у тендерній пропозиції, буде перенесена до договору про закупівлю, який може бути укладений у разі перемоги. Предмет договору про закупівлю повинен бути конкретним.

Якщо в назві предмета закупівлі учасник залишить вираз «або еквівалент», замовник не зможе зрозуміти, який саме предмет закупівлі пропонується, і може відхилити таку тендерну пропозицію. Учаснику навряд чи вдасться довести несуттєвість такої помилки в разі оскарження, Колегія найімовірніше визнає правомірність відхилення. Детальніше читайте порталі RADNUK.COM.UA у статті «Про вираз ‟або еквівалентˮ: практика АМКУ».

Рішення Колегії щодо поняття «еквівалент»

Рішення Колегії № 20567-р/пк-пз від 09.09.2021, оголошення № UA-2021-06-25-002797-b. У процедурі закупівлі взяли участь три учасники. Тендерну пропозицію одного з них (ТОВ «Г») було відхилено замовником. ТОВ «Г» вважає таке рішення замовника неправомірним та звертається зі скаргою до Колегії.

Позиція замовника: підстава для відхилення «згідно з вимогами Додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 № 717, у технічному описі інгредієнтів зазначається їх перелік у такому діапазоні масової частки: понад 10 відсотків; від 1 до 10 відсотків, від 0,1 до 1 відсотка; менш як 0,1 відсотка.

Учасником ТОВ «Г» на позицію 1 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів відсотка: на позицію 9 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів менш як 0,1 відсотка; на позицію 10 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів менш як 0,1 відсотка, на позицію 11 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів менш як 0,1 відсотка та масову частку інгредієнтів від 0,1 до 1 відсотка; на позицію 12 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів менш як 0,1 відсотка; на позицію 13 запропоновано еквівалент — не зазначено масову частку інгредієнтів менш як 0,1 відсотка та масову частку інгредієнтів від 0,1 до 1 відсотка».

Позиція скаржника: запропонував у закупівлі засоби, які повністю відповідають вимогам до загальних, технічних, якісних, кількісних характеристик товару, визначеним у тендерній документації, про що зазначено у документах «Порівняльна таблиця запропонованої продукції з вимогами замовника» № 4001 від 03.08.2021 (файл «39. Порівняльна таблиця.pdf»), «Довідка» № 3602 від 09.08.2021 (файл «25. Довідка про відповідність.pdf»).

Документація не містила окремих вимог щодо вмісту у складі всіх засобів інгредієнтів з обов’язковою відповідністю всім діапазонам масової частки, зазначеним у Технічному регламенті мийних засобів, зокрема «менш як 0,1 відсотка» та «від 0,1 до 1 відсотка» тощо.

Технічним регламентом мийних засобів не передбачається обов’язковість вмісту інгредієнтів в усіх зазначених діапазонах, а лише надано формат зазначення вмісту інгредієнтів. Склад засобів формується технологами з урахуванням інших міркувань, аніж відповідність всім діапазонам. А вже за фактом вмісту ці інгредієнти зазначаються відповідно до вимог Технічного регламенту мийних засобів.

Позиція Колегії: умовами тендерної документації передбачено, що в разі надання еквівалента до продукції, що вимагається замовником у Технічній специфікації, учасники на підтвердження технічних (якісних) вимог до предмета закупівлі повинні додатково надати по кожному найменуванню запропонованого товару, зокрема, технічний опис інгредієнтів на запропонований еквівалентний товар відповідно до вимог Додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 № 717. Технічний опис надається лише на товар, який потрапляє під дію Технічного регламенту мийних засобів.

Відповідно до пункту 5 Додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 № 717, у технічному описі інгредієнтів зазначається їх перелік у такому діапазоні масової частки: понад 10 відсотків; від 1 до 10 відсотків; від 0,1 до 1 відсотка; менш як 0,1 відсотка.

Враховуючи положення пункту 5 Додатка 2 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 № 717, у технічному описі інгредієнтів зазначається їх перелік у діапазоні масової частки, та зазначений регламент у пункті 5 не вимагає зазначення одночасно усього діапазону. Враховуючи викладене, тендерна пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної підстави.

Коментар: замовник визначив підставу для відхилення тендерної пропозиції скаржника, посилаючись на невідповідність запропонованого ним товару-еквівалента Технічному регламенту в частині діапазону технічних характеристик, при цьому Технічний регламент не вимагає зазначення одночасно усього діапазону, як вказує замовник. Колегія стала на бік скаржника та постановила, що замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Г».

Рішення Колегії № 20917-р/пк-пз від 14.09.2021, оголошення № UA-2021-07-29-001394-a. У процедурі закупівлі взяли участь три учасники. Тендерну пропозиції одного з них (ПНТП «Р») було відхилено замовником. ПНТП «Р» вважає таке рішення замовника неправомірним та звертається зі скаргою до Колегії.

Позиція замовника: у комерційній пропозиції ПНТП «Р» за позицією 6 не визначено конкретного найменування продукції; за позицією 15 неможливо визначити, за яким стандартом буде поставлятися продукція: в технічних вимогах (додаток 3 тендерної документації) вимагався ДСТУ 2614-94, учасником запропоновано ДСТУ 2614-94 та ГОСТ 6413-77; за позицією 31 найменування продукції відрізняється від Технічних вимог (додаток 3 тендерної документації (зазначена частота хч)).

Позиція скаржника: у складі своєї тендерної пропозиції завантажив до електронної системи закупівель файл «1_Пропозиція.pdf», який складено за формою замовника, наданою в додатку 1 тендерної документації. На підтвердження відповідності запропонованого товару були надані «Методичні вказівки щодо застосування товару». Підстави для відхилення відсутні.

Позиція Колегії: зазначені технічні характеристики у тендерній пропозиції скаржника не відповідають зазначеним технічним характеристикам у тендерній документації. Враховуючи викладене, тендерна пропозиція скаржника була правомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Коментар: Замовник має право відхилити тендерну пропозицію, якщо учасником запропоновано еквівалент товару та чітко не вказано, який саме цей еквівалент, тобто замовник не може зрозуміти, який товар буде постачатися в разі підписання договору про закупівлю, та в нього немає змоги перевірити, чи дійсно запропонована продукція буде еквівалентною. Учасники обов’язково при поданні тендерних пропозицій з еквівалентом товару повинні надати інформацію про товар, який пропонується як еквівалент.

Висновки

Коли йдеться про еквівалент предмета закупівлі, то усі характеристики повинні співпадати, товар чи послуга за всіма встановленими замовником характеристиками повинні бути ідентичними. Аналогічні товари — це такі товари, які не збігаються за всіма характеристиками та є лише подібними і певною мірою схожими.

Вираз «або еквівалент» замовники зобов’язані застосовувати при проведенні процедур закупівель, зокрема у складі тендерної документації згідно з абзацом 2 частини 3 та частини 4 статті 23 Закону.

При проведенні спрощених закупівель Закон не зобов’язує замовника зазначати аналог та / або еквівалент, а тільки надає йому право. Якщо при проведенні спрощеної закупівлі у вимогах замовника відсутні посилання на еквівалент та / або аналог, вважати дії замовника неправомірними підстав немає.

Якщо учасник пропонує еквівалент товару, що вимагається замовником, додатково у складі тендерної пропозиції учаснику рекомендовано надавати таблицю, яка в порівняльному вигляді містить відомості щодо основних технічних та якісних характеристик товару, що вимагається замовником, та еквівалентного товару, що пропонується учасником.

Учасник у ціновій (тендерній) пропозиції або інших документах, у яких міститься посилання на назву предмета закупівлі, повинен зазначати саме той товар, який пропонується до постачання за результатами тендеру. Якщо в назві предмета закупівлі учасник залишить вираз «або еквівалент», замовник не зможе зрозуміти, який саме предмет закупівлі пропонується, і може відхилити таку тендерну пропозицію. 

Більше корисної інформації читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях:

• «Позиція суду щодо відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника»;
• «Еквівалент чи аналог: що краще та як правильно прописати в закупівлі»;
• «Еквівалент у закупівлі! Що і де має зазначити замовник?»;
• «Якщо двічі закупівля не відбулася, чи можна придбати еквівалент?».

Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Усе, що потрібно знати про вираз “або еквівалент”