Оскарження рішення Колегії до суду: нюанси та рекомендації

Ви не згодні з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (далі — Колегія)? Вважаєте його протиправним, хочете повторного розгляду своєї скарги у процедурі закупівлі? Що робити? Куди звертатись та про що обов’язково вказати в позові? Поділюсь із вами особливостями актуальної судової практики у цій статті.

Строк, протягом якого ви маєте право оскаржити рішення Колегії

Згідно з частиною 1 статті 18  Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) Антимонопольний комітет України як Орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Рішення Постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Частиною 23 вищевказаної статті передбачено, що рішення Органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Зручна для друку таблиця зі строками доступна на порталі RADNUK.COM.UA в публікації «Строки оскарження до Органу оскарження (АМКУ)».

Тобто на оскарження рішення є 30 календарних днів з дня оприлюднення повного тексту рішення Колегії.

До речі, частина 22 статті 18 Закону передбачає обов’язок виконання рішення Колегії замовниками та особами, яких стосуються рішення. Не оскаржив — виконуй! Оскільки за невиконання рішення Колегії передбачений штраф для керівника підприємства / організації / установи від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн–85 000 грн) згідно зі  статтею 164¹⁴ КУпАП.

У який суд звертатись?

Частина 23 статті 18 Закону передбачає оскарження рішень Колегії суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружний адміністративний суд міста Києва), проте останнім часом маємо відмови адміністративного суду першої та апеляційної інстанцій розглядати спори, які стосуються оскарження рішень Колегії.

Суди апелюють відмови тим, що після укладення договору про закупівлю між організатором тендеру (замовником) та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету або уповноваженої особи підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів. При цьому посилаються на позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19, у яких, зокрема, зазначено:

«Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб’єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів».

Проте не можу погодитись із такою позицією суду, оскільки статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ) прямо передбачено, що адміністративні справи щодо оскарження рішень Колегії та рішень у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Дійсно, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 статті 27 КАСУ), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень  Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Тим більше, відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення Антимонопольного комітету України, Колегії та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Отже, вирішення спору щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів здійснюється господарськими судами, проте лише в разі, якщо такий спір виникає із правовідносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності та захистом від недобросовісної конкуренції.

Натомість при оскарженні до суду рішення Колегії, оскільки дане рішення винесено Колегією за наслідками оскарження процедури проведення тендеру (публічних закупівель), такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Тому при поданні позову до суду раджу звертати увагу на це та зауважувати, що ви звертаєтесь до адміністративного суду, оскільки справи щодо оскарження рішень Колегій підлягають вирішенню саме в порядку адміністративного судочинства (Таблиця).

Таблиця

Судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо!

Так, згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАСУ.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

Якщо ваша позовна заява містить одну немайнову вимогу, судовий збір за подання до суду такої позовної заяви складає 2 270,00 грн.

Разом з тим, якщо ви оскаржуєте до суду рішення, просите визнати його протиправним і, крім того, просите зобов’язати АМКУ прийняти рішення, розглянути скаргу тощо, у даному випадку це будуть самостійні позовні вимоги, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.

Суд розглядає пов’язані одна з одною позовні вимоги «про визнання протиправним» та «про скасування рішення» як одну позовну вимогу. Разом з тим наступна позовна вимога «зобов’язати прийняти рішення» вже не є нерозривно пов’язаною з попередніми вимогами.

Згідно з вимогами абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI у разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тому розрахуйте судовий збір відповідно до вимог своєї позовної заяви, щоб не припуститися помилок при зверненні до суду.

Порядок дій при оскарженні рішення Колегії

Оскаржуючи рішення Колегії до суду, варто пам’ятати, що відповідно до частини 4 статті 161 КАСУ позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі подання замовником (позивач) позовної заяви суд у свою чергу встановить для АМКУ (відповідач) строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи — отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі, згідно зі статтею 162 КАСУ.

Після отримання відзиву АМКУ вам доведеться надати відповідь на відзив у строк, встановлений судом.

Відповідно до статті 163 КАСУ суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи — отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу — надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Заперечення проти відповіді на відзив подаються у порядку, встановленому статтею 164 КАСУ.

У запереченні АМКУ викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Знову ж таки заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дасть змогу іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 165 КАСУ при залученні за вашим позовом третьої особи (наприклад, переможця процедури закупівлі) такі особи також надають пояснення в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи — відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Разом із відзивом / відповіддю на відзив / запереченнями сторонам необхідно буде подати:

• докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив / відповідь на відзив / заперечення, якщо такі докази не надано раніше;
• документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву / відповіді на відзив / заперечень і доданих до нього (неї, них) доказів іншим учасникам справи.

Частиною 5 статті 77 КАСУ визначено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Разом із позовом необхідно надати суду копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, при оскарженні рішення Колегії надайте власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Наостанок зауважимо, що в разі, якщо ви раптом передумали оскаржувати рішення Колегії, згідно зі статтею 240 КАСУ ви можете звернутися до суду із заявою про залишення вашого позову без розгляду. Але заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті. Вдалого вам оскарження рішень Колегії у суді!