Завершується 2020 рік, а з ним спливає і строк дії укладених протягом року договорів про закупівлю. Саме час підбивати підсумки і звітувати про виконання. Однак чинна редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про закупівлі, Закон), що була введена в дію з 19.04.2020, поділила закупівлі поточного року на «до» і «після», і правила звітування за ними відрізняються. А штрафи за несвоєчасне звітування кусаються — по 1 700 грн за кожну помилку. Тож у цій статті розберемося, як та коли звітувати про закупівлі до та після 19.04.2020, підкажемо лайфхаки для полегшення роботи уповноважених осіб і з’ясуємо, за які саме помилки у звітуванні «світить» штраф від Держаудитслужби.
Закупівлі до і після 19.04.2020
Для початку нагадаємо правило дії Закону про закупівлі в часі.
Пунктами 5 і 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про закупівлі у чинній редакції встановлено, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Договори, укладені до 19.04.2020 за результатом так званих допорогових закупівель, не вважалися договорами про закупівлю у розумінні Закону в попередній редакції. А отже, положення пунктів 5 і 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про закупівлі в чинній редакції до таких договорів не застосовуються. Це, однак, зовсім не означає, що до згаданих допорогових договорів будуть застосовуватися положення чинної редакції Закону про закупівлі. Адже пункти 5 і 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про закупівлі в чинній редакції — це лише втілення принципу незворотності дії акта законодавства у часі, що закріплений у Конституції України та детально розкритий у статті 5 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Тож робимо загальний висновок: за якою редакцією Закону розпочали процедуру закупівлі чи уклали договір без використання ЕСЗ — за тією й закінчуємо та звітуємо. Це саме правило застосовується і для укладення додаткових угод до договорів. А от зекономлені кошти, якщо такі матимуть місце, витрачати слід виключно згідно з чинною редакцією Закону про закупівлі.
Чи потрібно звітувати про допорогові закупівлі
(договори, укладені до 18.04.2020 включно)?
До 19.04.2020 закупівлі поділялися на дві групи: процедури закупівель, які стартували з цінових порогів, визначених у частині 1 статті 2 Закону в попередній редакції, та всіх інших, так званих допорогових закупівель. При цьому закупівлі до 49 999,99 грн взагалі не підпадали під дію законодавства про закупівлі, таке придбання товарів / робіт / послуг оформлялося прямими договорами з постачальниками (виконавцями) без використання електронної системи закупівель. Відповідно, жодного звітування в електронній системі закупівель про виконання договорів про закупівлю, сума яких є меншою за 50 тис. грн, не здійснюється.
Що стосується закупівель на суму від 50 тис. грн і до цінових порогів, визначених у частині 1 статті 2 Закону в попередній редакції, то звітування про такі правочини обмежувалося поданням звіту про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору. Отже, за договорами про придбання товарів, робіт чи послуг, укладеними без застосування ЕСЗ до 18.04.2020 включно (незалежно від їхньої ціни), звітування про виконання договору в ЕСЗ не здійснюється.
Така сама позиція неодноразово висловлювалася у відповідях Мінекономіки, зокрема у відповіді № 253/2016, наданій на запит Глобинської міської ради.
Звітуємо про процедури закупівлі, розпочаті до 19.04.2020
На договори про закупівлю, укладені до 19.04.2020, а також на договори про закупівлю, укладені хоча й після названої дати, однак за процедурами, що були розпочаті не пізніше 18.04.2020, поширюється дія пунктів 5 і 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про закупівлі в чинній редакції. Інакше кажучи, за такими договорами звітування відбувається за правилами попередньої редакції Закону.
Нагадуємо, що строк для формування звіту про виконання договору за попередньою редакцією Закону про закупівлі надзвичайно короткий: лише три календарні дні, що відраховуються з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання (абзац 10 частини 1 статті 10 Закону в попередній редакції).
Це означає, що за договорами про закупівлю, строк дії яких завершується наприкінці грудня, строк для звітування припаде на новорічні свята, у тому числі на державні вихідні. При цьому звертаємо увагу: на даний час судова практика підтримала позицію Антимонопольного комітету України, згідно з якою у сфері закупівель строки, завершення яких припадає на святковий чи неробочий день, не переносяться! І хоча в цілому така позиція спирається виключно на реалії функціонування ЕСЗ, у яку не закладено алгоритми перенесення строків, наполегливо радимо замовникам прийняти це правило як аксіому для всіх строків, передбачених Законом про закупівлю.
Щоб уникнути авралу в передноворічні дні, замовникам необхідно вже зараз провести інвентаризацію договорів про закупівлю, звітування за якими здійснюватиметься за попередньою редакцією Закону. Основна увага має бути зосереджена на сумі оплат за договором, адже це та графа, що має бути заповнена вручну, а внесення змін до звіту в ЕСЗ не передбачено.
Звітуємо про виконання договорів за чинною редакцією Закону
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 чинної редакції Закону про закупівлі договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 10 Закону в чинній редакції замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в ЕСЗ у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про виконання договору про закупівлю — протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.
Отже, про виконання договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, що були оголошені починаючи з 19.04.2020, а також договорів про закупівлю, укладених за результатами спрощених закупівель, замовники звітують протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання. Таку саму позицію висловило Мінекономіки, зокрема у відповіді № 976/2020 на запит Асканійської ДСДС ІЗЗ НН.
Не є договором про закупівлю в розумінні чинного Закону договір, укладений без застосування ЕСЗ. Замовники звітують в ЕСЗ лише про укладення такого договору, але не про його виконання (частина 3 статті 3 Закону в чинній редакції). Нагадаємо, що такими є договори на суму до 49 999,99 грн включно, а також договори про придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 3 чинної редакції Закону, у випадках, передбачених у частині 7 статті 3 чинної редакції Закону.
Закупівлі по COVID-19
Для початку нагадаємо, що закупівлі для протидії COVID-19 не завжди були чимось винятковим. Особливості таких закупівель — спочатку тимчасово на три місці, а потім на постійній основі — визначені Законом України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 530), що набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 17.03.2020. Цим Законом було одночасно внесено однакові за змістом доповнення до Прикінцевих та перехідних положень обох редакцій Закону про публічні закупівлі: і до тієї, що діяла до 18.04.2020, і до тієї, що мала бути введена в дію з 19.04.2020.
Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень чинної редакції Закону про закупівлі, а також пунктом 2-1 Прикінцевих та перехідних положень попередньої редакції Закону про закупівлі установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягуються до відповідальності відповідно до закону.
Ці положення продубльовано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України», що набрала чинності 21.03.2020 (далі — постанова № 225).
У питанні звітування за підсумками закупівель для протидії COVID-19 діє те саме правило, що ми сформулювали на початку статті: за якою редакцією Закону розпочали — за тією й закінчуємо та звітуємо.
Разом з тим нагадуємо, що організація та проведення коронавірусних закупівель від початку їх запровадження не входили автоматично до обов’язків уже наявного у замовників тендерного комітету чи уповноваженої особи.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою № 225, планування, організація, звітування і т.д. щодо коронавірусних закупівель покладалися на уповноважену замовником особу, тобто працівника, на якого ці обов’язки покладені окремим розпорядчим рішенням замовника. Саме така уповноважена замовником особа й відповідатиме за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону № 530.
Більше про закупівлі в режимі карантину читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Карантин як форс-мажор у закупівлях».
Чи потрібно при звітуванні складати протокол уповноваженої особи?
Знаючи тепер, коли потрібен звіт про виконання договору, а коли ні, слід ще з’ясувати, чи потрібно супроводжувати звітування окремими протоколами засідання уповноваженої особи чи тендерного комітету з приводу такого звітування. Як чинна, так і попередня редакції Закону про закупівлі, вказували, що будь-яке рішення уповноваженої особи чи тендерного комітету оформляється протоколом засідання, при цьому протоколи тендерного комітету повинні містити результати поіменного голосування.
На наш погляд, жоден протокол у такому випадку не потрібен, оскільки жодне рішення по суті уповноваженою особою не приймається і в ЕСЗ не завантажується. Стаття 42 чинної редакції Закону містить обов’язковий перелік відомостей, які повинні бути включені до звіту про виконання договору, однак ніде в Законі не зазначено, що такий звіт має бути затверджений уповноваженою особою. Попередня редакція Закону про закупівлі взагалі не містила окремих вимог щодо змісту звіту про виконання договору — це питання відображалося у відомчому наказі Мінекономіки від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованому у Мін’юсті 25.03.2016 за № 449/28579.
Натомість для упорядкування діловодства замовнику доцільно розробити та затвердити внутрішні правила (порядок, регламент, інструкцію тощо) взаємодії між уповноваженою особою, фінансовою та юридичною службою й усіма іншими підрозділами, так чи інакше задіяними у процесі виконання договору про закупівлю.
Такий документ має чітко відображати всю схему організації закупівельної діяльності, починаючи з аналізу потреб у товарах, роботах, послугах та планування закупівель і завершуючи звітуванням про виконання договорів. За змістом пунктів 5 і 6 частини 10 статті 11 чинної редакції Закону уповноважена особа забезпечує складання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом, а також оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону, однак жодним чином не задіяна до процесу виконання договорів про закупівлю.
Наприклад, уповноважена особа визначила переможця процедури закупівлі — і що відбувається далі? Який конкретно працівник замовника забезпечує підписання договору про закупівлю переможцем закупівлі, контролює внесення забезпечення виконання договору, подає підписаний переможцем проєкт договору про закупівлю на підпис керівнику замовника? Хто надалі приймає поставку за кількістю, якістю та строками й визначає підстави для неповернення наданого переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю? А хто контролює розрахунки за договором про закупівлю? Хто ініціює подання претензій і хто їх фактично пише? І хто зрештою узагальнює в цілому інформацію про хід та результати виконання договорів про придбання товарів, робіт і послуг, адже така інформація потрібна не лише для відображення в ЕСЗ, але й для планування кошторису (складання фінансового плану) на наступний рік, звітування перед вищестоящою організацією, прийняття управлінських рішень стосовно ефективності витрачання коштів та ін. Усі ці питання мають бути розкриті у відповідному внутрішньому документі замовника.
Як рахуємо строки для звітування
За попередньою редакцією Закону про закупівлі строк на оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю становив 3 календарні дні, а за чинною — 20 робочих днів, що обраховуються з дня настання однієї з трьох подій: або закінчення строку дії договору про закупівлю, або його виконання сторонами, або його розірвання. Відрахунок цих строків є однаковим для всіх договорів про закупівлю, незалежно від того, за результатами якої процедури (чи спрощеної закупівлі) вони були укладені.
Перебіг строку починається з відповідного наступного календарного (за попередньою редакцією Закону) чи робочого (за чинною редакцією Закону) дня після настання однієї з названих подій.
Це, однак, не означає, що право чи обов’язок не можуть бути реалізовані вже безпосередньо в день настання події, з якою пов’язаний початок перебігу строку. Адже за змістом частини 1 статті 251 ЦК України юридичне значення має дія / подія, пов’язана зі спливом строку, а не з початком його перебігу. Юридичний факт, що є підставою для виникнення права чи обов’язку, вже є, а отже, в особи виникли права/обов’язки, які підлягають реалізації. Легко уявити строк і дату / подію, з якою пов’язано його перебіг, як клубок, з якого тягнеться нитка: як нитка і клубок, з якого вона тягнеться, нероздільні між собою, так і дата, з настанням якої пов’язаний початок строку, і сам строк також невіддільні одне від одного. Чи поверне суд апеляційну скаргу, подану в день винесення оскаржуваного рішення, якщо для подання цієї скарги частиною 1 статі 295 КАС України установлено 30-денний строк з дня проголошення рішення? Ні, не поверне. Чи має право фінансова установа відхилити кредитні кошти, повернуті в день накладення арешту на майно позичальника, якщо на добровільне повернення цих коштів (і як наслідок — зняття арешту) відводиться 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про накладення такого арешту (стаття 1057-1 ЦК України)? Ні, не має права. Детальніше про це у статті Фальстарт у публічних закупівлях, або Вчинення дії до початку перебігу строку
Приклад 1
Приклад 2
А якщо виконання договору (наприклад, поставка товару чи виконання роботи) відбулося до завершення строку його дії, то чи вправі замовник обирати, від якої дати рахувати строк на оприлюднення? У попередній редакції Закону про закупівлі не містилося уточнення на зразок «обираємо подію, що станеться першою». Оскільки згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, вважаємо, що при звітуванні за договорами, укладеними згідно з попередньою редакцією Закону про закупівлі, замовник цілком вправі відраховувати строк на оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю від тієї події, що сталася пізніше. Тим більше, що в ЕСЗ не оприлюднюється інформація про дату виконання договору — щоб отримати ці відомості потрібно аналізувати первинні документи.
А от чинна редакція Закону про закупівлі в частині 9 статті 41 чітко вказує, що будь-яка з названих подій є підставою для оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю. Тож за договорами про закупівлю, укладеними згідно з чинною редакцією Закону, строк для оприлюднення звіту слід відраховувати саме від тієї події, що станеться раніше.
А якщо прострочили подачу звіту чи припустилися помилки..?
Що робити, якщо в круговерті передноворічних буднів уповноважена особа, незалежно від причин, таки прострочить оприлюднення звіту про виконання договору? Особливо актуальне це питання, якщо йдеться про договори, укладені згідно з попередньою редакцією Закону, коли строк на звітування обмежувався трьома календарними днями. Без паніки! Аргументи на свій захист завжди є.
Для початку звернемо увагу на таке. Відповідно до частини 1 статті 16414 КУпАП штраф на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 1 700 грн) накладається за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі. До речі, цей розмір штрафу застосовується незалежно від того, згідно з якою редакцією Закону відбулося звітування.
Разом з тим будь-яке покарання — завжди наслідок невиконання чи неналежного виконання покладених на особу обов’язків. Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 11 попередньої редакції Закону про закупівлі тендерний комітет або уповноважена особа забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону. Однак обсяг відповідальності в питаннях звітування визначений в окремій нормі — абзаці 12 частини 1 статті 10 Закону про закупівлі (в редакції до 19.04.2020), згідно з яким голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи) несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу.
Як бачимо, у попередній редакції Закону (до 19.04.2020) питання своєчасності оприлюднення інформації щодо закупівель, випадково чи ні, але «випало» зі сфери відповідальності як голови й секретаря тендерного комітету, так і уповноважених осіб. У зв’язку з цим, якщо ви звітуєте про виконання договору про закупівлю згідно з попередньою редакцією Закону і порушили відведений 3-денний строк для подання відповідного звіту, то у відповідь на претензії аудиторів завжди можете сказати, що згідно з Законом у попередній редакції несете відповідальність виключно за повноту та достовірність оприлюдненого звіту, а не за своєчасне його опублікування.
Відзначимо, однак, що у випадку звітування згідно з чинною редакцією Закону такий «фокус» навряд спрацює. Річ у тім, що чинна редакція Закону не вказує окремо на сферу відповідальності уповноваженої особи у питанні оприлюднення інформації про закупівлі. Маємо лише вказівку в пункті 6 частини 10 статті 11 Закону на те, що уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону. Підстав для звуженого тлумачення (як у попередній редакції Закону) немає, тож уся відповідальність за неоприлюднення чи несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлю ляже саме на плечі уповноваженої особи чи голови / секретаря тендерного комітету.
Цікаво, що чинна редакція частини 1 статті 16414 КУпАП не містить такого складу правопорушення, як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю — саме так традиційно кваліфікували оприлюднення неповних чи недостовірних даних. Чинна редакція КУпАП передбачає відповідальність лише за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, якщо йдеться про звичайні закупівлі, а от у сфері «коронавірусних» закупівель карають за неоприлюднення чи порушення порядку оприлюднення інформації. Такі незначні, на перший погляд, відмінності ясно свідчать, що «порушення строків» і «порушення порядку» є самостійними поняттями.
Цей аргумент може вберегти від штрафу в розмірі 1 700 грн у разі несвоєчасного оприлюднення інформації про «коронавірусні» закупівлі (адже Закон карає лише за неоприлюднення інформації, а за порушення строків відповідальності нема), а також свідчити на користь посадових та/або уповноважених осіб замовника в разі допущення помилок при формуванні звіту про виконання договору про закупівлі (якщо допущення помилок буде розцінене саме як порушення порядку оприлюднення інформації, а не як неоприлюднення правдивої інформації про закупівлю як такої).
Також мусимо засмутити: запроваджене з 19.04.2020 правило «не штрафуємо за порушення, усунуті під час моніторингу» у питанні відповідальності за несвоєчасне звітування не застосовується. Назване правило закріплене в частині 9 статті 8 чинної редакції Закону про закупівлі, згідно з якою в разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку. Однак порушення строків оприлюднення звіту — це правопорушення, яке неможливо усунути, а тому частина 9 статті 8 Закону в чинній редакції не підлягатиме застосуванню.
Та є ще одна гарна новина, а саме: вкрай короткі строки притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 16414 КУпАП. З 19.04.2020 розгляд справ про правопорушення, передбачені частиною 1 статті 16414 КУпАП, віднесено до компетенції Держаудитслужби (нагадаємо, раніше їх розглядали місцеві суди), що спричинило зміну строків на притягнення до адміністративної відповідальності та порядку їх обчислення. Якщо справу про адміністративне правопорушення розглядатиме Держаудитслужба, то вона матиме лише 2 місяці з дня вчинення правопорушення, щоб скласти протокол та винести постанову про накладення адміністративного стягнення (частина 1 статті 38 КУпАП).
Зазначений двомісячний строк не підлягає ані зупиненню, ані поновленню, і на його перебіг жодним чином не впливатиме скупчення святкових днів, характерне для січня кожного року. При цьому якщо правопорушення полягатиме у неоприлюдненні інформації, то зазначений двомісячний строк обраховуватимуть з календарного дня, наступного за останнім днем строку, відведеного для оприлюднення звіту. Якщо правопорушення полягатиме в порушенні строків оприлюднення звіту, то двомісячний строк обраховуватимуть з дня публікації відповідного звіту.
Детальніше про це читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Штрафи за статтею 164-14 КУпАП з 19.04.2020: рахуємо строки на притягнення до відповідальності».
Висновки:
- Звітування про виконання договору в ЕСЗ не здійснюється за всіма договорами про придбання товарів, робіт чи послуг, що укладаються без застосування ЕСЗ, а саме:
– усі допорогові закупівлі, якщо договір укладений до 18.04.2020 включно (незалежно від їхньої ціни);
– договори, укладені без застосування ЕСЗ, у випадках, передбачених частинами 3 і 7 статті 3 чинної редакції Закону про закупівлі. - За договорами про закупівлю, укладеними згідно з попередньою редакцією Закону, звіт про виконання договору подається протягом 3 календарних днів з дня настання однієї з таких подій (на вибір замовника):
– або закінчення строку дії договору про закупівлю;
– або його виконання сторонами;
– або його розірвання. - За договорами про закупівлю, укладеними згідно з чинною редакцією Закону, звіт про виконання договору подається протягом 20 робочих днів з дня настання першої з таких подій:
– закінчення строку дії договору про закупівлю;
– його виконання сторонами;
– його розірвання. - За договорами про закупівлю для протидії COVID-19 звіт про виконання договору публікується в такі строки:
– якщо закупівля оголошена до 18.04.2020 включно — протягом 3 календарних днів;
– якщо закупівля оголошена починаючи з 19.04.2020 — протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю, його виконання сторонами або його розірвання. - За попередньою редакцією Закону про закупівлі відповідальність уповноваженої особи, голови та секретаря тендерного комітету в частині оприлюднення інформації про закупівлі обмежувалася лише її повнотою та достовірністю, а про своєчасність не йшлося.
- У «коронавірусних» закупівлях штрафують за неоприлюднення чи порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю, а у звичайних — за неоприлюднення чи порушення строків оприлюднення такої інформації. Штраф — 1 700 грн за кожне порушення.
Ви вже знайомі з новим журналом «Радник у сфері бюджетної бухгалтерії»? Сучасний помічник бухгалтерів¸ кадровиків і керівників бюджетних установ та комунальних підприємств: зустрічайте — журнал та інтернет-портал RADNUK.COM.UA/RBB
google 