16.12.2021 прийнято Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. У цьому матеріалі у вигляді порівняльної таблиці проаналізуємо внесені зміни.
Навіщо внесено зміни до Закону України «Про публічні закупівлі»?
Як зазначається у пояснювальній записці до Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості:
«для прикладу, 21.02.2020 Маріупольська міська рада повідомила про поставку першого з 72-х нових тролейбусів білоруського виробництва, які місто планує закупити до кінця року на загальну суму понад 400 млн грн в рамках програми співпраці з ЄБРР. При цьому осторонь залишились всі вітчизняні виробники тролейбусів попри готовність та здатність своєчасно виготовити та поставити конкурентоспроможний продукт.
В цілому, за даними електронної системи публічних закупівель України «Prozorro», протягом 2016–2019 років у рамках публічних закупівель придбано залізничних вагонів, локомотивів і засобів громадського транспорту на 10,2 млрд грн, з яких в іноземних виробників — на 2,4 млрд грн (23,5 %). Необхідно зазначити, що значну частку закупівель здійснено у компаній-посередників (638,1 млн грн — 6,3 %), які зареєстровані на території України, однак займаються переважно дистрибуцією імпортної продукції машинобудування на внутрішньому ринку. Простежити точне співвідношення між імпортною та вітчизняною продукцією з усього обсягу реалізованої цими постачальниками продукції з відкритих джерел майже неможливо. Поряд з цим, закупівлі в рамках проєктів міжнародної допомоги (як у вищезазначеному прикладі з Маріуполем та ЄБРР), хоча й реєструються в системі «Prozorro», але майже не регулюються національним законодавством у сфері публічних закупівель. В умовах обмежених ресурсів місцевих бюджетів такі закупівлі є поширеною практикою закупівель громадського транспорту.
Таких прикладів закупівлі іноземної продукції машинобудування насправді багато. Зокрема, в рамках українсько-французького контракту система авіаційної безпеки МВС України протягом 2018–2021 років закупить 110 вертольотів Airbus загальною вартістю понад 1 млрд дол. США (з урахуванням суміжних витрат). Також у 2010 році Україна без проведення тендеру уклала контракт на постачання електропоїздів Hyundai на суму 307 млн дол. США. 85 % цієї суми у кредит надав Ексімбанк Південної Кореї терміном на 10 років, ставка — 4,8 % річних.
З огляду на зазначене, рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі за розглянутими галузями машинобудування в Україні сягає 50 %. За даними експертів, в середньому для всіх публічних закупівель по Україні цей показник становить 38 %, тоді як у публічних закупівлях розвинутих країн (США, ЄС) імпорт складає не більше 4–5 % всіх закупівель.
Кожна така публічна закупівля — це черговий удар по потенціалу розвитку промисловості та всієї економіки. При цьому кошти з державного та / або місцевого бюджету назавжди покидають національну економіку, забезпечуючи податкові надходження та робочі місця в інших країнах.
Практика здійснення публічних закупівель розвинутими країнами свідчить, що низький рівень проникнення імпорту в них обумовлений не лише високим рівнем конкурентоспроможності національної промисловості, а й послідовним використанням інструментів державної політики щодо надання певних переваг національним компаніям, які подаються на тендер, у поєднанні з обмеженням участі іноземних конкурентів.
Даним законопроєктом передбачено вдосконалення процедури публічних закупівель шляхом встановлення обов’язкових вимог щодо локалізації їх виробництва. Таким чином, окрім врахування цінового критерію та / або життєвого циклу продукції, передбачається запровадження обов’язкової наявності локалізації в предметі закупівлі за відповідним ступенем локалізації для певних товарних позицій».
Тож розглянемо далі самі зміни:
Таблиця 1
Частина 1 статті 1 Закону | |
— | 291) ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. |
Коментар: Законом України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України від 19.10.2021 № 1812-IX замовників уже зобов’язали зазначати у звіті про виконання договору про закупівлю країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі — у разі закупівлі товару.
Відповідно до Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про правила визначення країни походження товарів від 24.09.1993, термін «країна походження товарів» означає державу-учасницю Співдружності Незалежних Держав, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці. Для застосування критерію достатньої переробки може застосовуватися кумулятивний принцип походження, тобто за умови послідовної переробки товару в державах-учасницях СНД ці держави розглядаються для цілей визначення походження як одне ціле.
Вказаними змінами додано визначення терміна «ступінь локалізації виробництва», простими словами це вартість складових вітчизняного виробництва у собівартості товару.
Таблиця 2
Частина 2 статті 6 Закону (Міжнародні зобов’язання України у сфері закупівель) | |
Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині 1 статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур — відповідно до цього Закону. | Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині 1 статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур — відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. |
Коментар: якщо ж умовами надання кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України, не встановлено окремого порядку закупівлі товарів, робіт і послуг, то замовник має керуватися Законом з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Якщо ж умовами надання кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України, встановлено певний порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, то замовник має його дотримуватися, а не керуватися Законом.
Таблиця 3
Частина 1 статті 43 Закону | |
Договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до / без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами 5 і 6 статті 33 та частиною 7 статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. | Договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до / без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами 5 і 6 статті 33 та частиною 7 статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. |
Коментар: зазначена зміна є доволі цікавою, але викликає багато запитань. Проаналізуємо по порядку. Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто договір про закупівлю, укладений за результатами проведеної процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, в якій предмет закупівлі та код за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником, стає нікчемним без рішення суду.
На жаль, на практиці у публічних закупівлях трапляються такі випадки:
- визначення предмета закупівлі та коду за Єдиним закупівельним словником неможливе, наприклад при закупівлі трактора. У Єдиному закупівельному словнику є код 16700000-2 — Трактори, але відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, предмет закупівлі товарів визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Тож використати код Єдиного закупівельного словника 16700000-2 — Трактори замовник не має права. За четвертим знаком є код 16720000-8 — Трактори, що були у використанні, але для придбання нового трактора замовник також не може його використати. Тому більшість замовників під час закупівлі трактора визначають код 34140000-0 — Великовантажні мототранспортні засоби. Проте, враховуючи зазначені зміни, договір про закупівлю з предметом Трактор (34140000-0 —Великовантажні мототранспортні засоби) може вважатися нікчемним;
- бувають предмети закупівлі, які можна визначити за різними кодами Єдиного закупівельного словника, тому також виникає питання: як бути з такими предметами закупівлі? Наприклад, при придбанні послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії замовники по-різному визначають код Єдиного закупівельного словника: 65310000-9 — Розподіл електричної енергії (таких випадків більшість), або 65320000-2 — Експлуатація електричних установок;
- коли замовник має закупити роботи, а фінансування виділяють як на послуги.
Таблиця 4
Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону | |
— | 61. Тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році — 10 відсотків; у 2023 році — 15 відсотків; у 2024 році — 20 відсотків; у 2025 році — 25 відсотків; у 2026 році — 30 відсотків; у 2027 році — 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту — 40 відсотків. Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою: СЛ = (1 – (МВ+ІВ) / С) х 100 %, де СЛ — ступінь локалізації виробництва; МВ — митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; IВ — вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та / або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника — резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень; С — собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень. Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Уповноважений орган здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може щороку, не пізніше 31 жовтня, змінювати ступінь локалізації виробництва на наступний календарний рік до 5 відсотків у бік зменшення або до 10 відсотків у бік збільшення щодо кожного окремого товару, що є предметом закупівлі, визначеного підпунктом 2 цього пункту. Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може зменшити ступінь локалізації виробництва для проведення окремої закупівлі товару, визначеного підпунктом 2 цього пункту; 2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів: – дизель-генераторні установки; – генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням; – турбогенераторні установки; – трансформатори; – трансформатори з рідинним діелектриком; – трансформатори напруги; – вимірювальні трансформатори; – трансформатори живлення; – електричні конденсатори; – конденсатори постійної ємності; – конденсатори змінної та регульованої ємності; – автомобілі швидкої допомоги; – транспортні засоби для перевезення пацієнтів; – мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб; – міські та туристичні автобуси; – громадські автобуси; – двосекційні автобуси; – низькопідлогові автобуси; – туристичні автобуси; – мототранспортні вантажні засоби; – автоцистерни; – автоцистерни для перевезення паливно-мастильних матеріалів; – самоскиди; – фургони; – великовантажні мототранспортні засоби; – автокрани та вантажні автомобілі-самоскиди; – вантажні автомобілі з підіймальними платформами; – вантажні автомобілі-самоскиди; – мототранспортні засоби спеціального призначення; – пересувні бурові вежі; – пожежні транспортні засоби; – пожежні автомобілі з поворотною драбиною; – пожежні автоцистерни; – пожежні автомобілі; – транспортні засоби аварійно-ремонтного призначення; – підмітально-прибиральні машини; – підмітально-збиральні машини з вакуумно-пневматичною системою; – поливальні машини; – сміттєвози та асенізаційні машини; – сміттєвози; – сміттєзбиральні машини; – вантажоперевізні транспортні засоби; – електробуси; – кузови, причепи та напівпричепи; – кузови транспортних засобів; – причепи, напівпричепи та пересувні контейнери; – причепи та напівпричепи; – напівпричепи; – причепи; – причепи загального призначення; – залізничні та трамвайні локомотиви і рейковий рухомий склад та супутні деталі; – залізничні локомотиви та тендери; – локомотиви; – локомотивні тендери; – рейковий рухомий склад; – вантажні залізничні вагони; – транспортні засоби для ремонту та обслуговування залізничних доріг; – залізничні та трамвайні пасажирські вагони і тролейбуси; – трамвайні пасажирські вагони; – залізничні пасажирські вагони; – тролейбуси; – залізничні вагони; – багажні вагони та вагони спеціального призначення; – самохідні частини; – вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном; – вертольоти та літаки; – вертольоти; – двигуни для повітряних літальних апаратів; – турбореактивні двигуни; – турбогвинтові двигуни; – реактивні двигуни; – навчально-тренувальні літаки; – пошуково-рятувальні вертольоти; – турбіни та мотори; – парові турбіни; – гідравлічні турбіни; – водяні колеса; – насоси та компресори; – насоси; – насоси для рідин; – відцентрові насоси та підіймачі рідин; – підіймачі рідин; – відцентрові насоси; – компресори; – газові компресори; – роторні компресори; – повітряні компресори; – турбокомпресори; – поршневі об’ємні компресори; – машини спеціального призначення різні; – гірничодобувне та будівельне обладнання; – врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід; – прохідні комбайни; – прохідні машини; – машини для земляних і землерийних робіт та їх частини; – машини для земляних робіт; – фронтальні ковшові навантажувачі зі зворотною лопатою; – механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка; – механічні лопати; – механічні ковшові навантажувачі; – землерийні машини; – механічні екскаватори; – машини для змішування гравію з бітумом; 3) Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік. До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 цього пункту. Замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів; 4) у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада України. |
Коментар: цією зміною передбачена і формула розрахунку ступеня локалізації виробництва, і відсоток ступеня локалізації виробництва на 10 років, і перелік товарів, до яких застосовується ступінь локалізації виробництва. Також передбачені винятки, які ми розглянемо в інших публікаціях. Тож слідкуйте за нашими оновленнями на порталі RADNUK.COM.UA.
Коли набирають чинності зміни до Закону?
Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. Станом на 17.12.2021 він ще не підписаний Верховною Радою України та Президентом України, тому чекаємо на відповідні підписи й оприлюднення.
Додаткові умови Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості
Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
- прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
- забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити під час підготовки міжнародних договорів та / або угод, що передбачають придбання предметів закупівлі, закупівля яких здійснюється з урахуванням їх ступеня локалізації виробництва, визначених цим Законом, за рахунок кредитів, позик, грантів, наданих відповідно до міжнародних договорів України з валютно-кредитними організаціями, включення до цих договорів або угод вимог щодо ступеня локалізації виробництва згідно з цим Законом;
3) розробити та забезпечити реалізацію державних цільових програм щодо оновлення рухомого складу наземного громадського транспорту, рухомого складу залізниці, комунальної техніки, будівельної техніки, техніки спеціального призначення, обладнання, продукції енергетичного машинобудування, що здійснюватиметься за рахунок коштів державного та / або місцевих бюджетів;
4) щороку, починаючи з 2022 року, інформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
Також рекомендуємо ознайомитись з таким доволі спірним проєктом змін до Закону про публічні закупівлі на порталі RADNUK.COM.UA «Новий законопроєкт: спрощені закупівлі до 500 тис. грн».
google 