Стати переможцем закупівлі ще не означає отримати контракт, тому переможцю процедур закупівель варто бути уважним на цій стадії, аби уникнути відхилення, а замовнику — адміністративного правопорушення за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону «Про публічні закупівлі» (далі- Закон).
Перелік підстав, за яких Закон зобов’язує замовника відхилити переможця, визначено пунктом 3 частини 1 статті 31 Закону. Зважте: даний перелік — вичерпний і є імперативною нормою Закону. Відповідно до частини 2 статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та в разі якщо про це було зазначено в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас статтею 31 Закону не передбачено правових підстав для відхилення переможця в разі невиконання частини 2 статті 41 Закону в частині ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю.
Враховуючи викладене та для розуміння того, які мають бути подальші дії замовника, у даній ситуації звернемось до роз’яснення Мінекономіки, який є Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель.
Розглянемо на офіційному сайті Мінекономіки електронний запит № 2086/2020 від Державного підприємства «У» наступного змісту: «Просимо надати роз’яснення стосовно того, чи є ненадання переможцем інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції? Яким чином, відповідно до Закону, Замовник має реагувати на порушення переможцем вимог частини другої статті 41 Закону, а саме відмову переможця відкритих торгів від надання інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?»
Відповідь Мінекономіки на вказаний запит наступна: «Згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю саме під час укладення договору про закупівлю, у разі ненадання указаної інформації під час укладання такого договору у сторін будуть відсутні правові підстави для його підписання відповідно до вимог Закону.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію / пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею».
Коментар редакції:
Звертаємо увагу замовників, що вимоги, встановлені в тендерній документації, та перелік документів, якими має підтвердити свою відповідність таким вимогам кожен з учасників та переможців торгів, замовник визначає самостійно з урахуванням специфіки того чи іншого предмета закупівлі, дотримуючись при цьому законодавства, зокрема принципів публічних закупівель.
Статтею 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Враховуючи викладене та задля уникнення неприємних моментів під час підписання договору про закупівлю, радимо заздалегідь передбачити в тендерній документації вимогу наступного змісту:
«У випадку ненадання переможцем процедури закупівель інформації про право підписання договору про закупівлю переможець вважається таким, що відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю та підлягає відхиленню на підставі абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону».
Щодо спрощених закупівель повідомляємо наступне.
Порядок проведення спрощених закупівель регламентується статтею 14 Закону, яка не містить імперативної норми щодо надання переможцем відповідної інформації про право підписання договору про закупівлю саме під час укладення договору про закупівлю.
До того ж вимоги пункту 1 частини 2 статті 41 Закону поширюватимуться лише на переможців процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю. Оскільки спрощена закупівля не є процедурою закупівлі у розумінні Закону, то дія пункту 1 частини 2 статті 41 Закону не поширюватиметься під час проведення спрощеної закупівлі.
Водночас частиною 3 статті 14 Закону передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, окрім обов’язкової інформації, може зазначатися інша інформація, зокрема, замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може передбачити умову наступного змісту:
«Учасник, якого визначено переможцем спрощеної закупівлі на момент укладення договору про закупівлю, має надати замовнику інформацію про право підписання договору про закупівлю. У випадку ненадання учасником, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, інформації про право підписання договору про закупівлю, він вважається таким, що відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі або укладення договору про закупівлю та підлягає відхиленню на підставі пункту 3 частини 13 статті 14 Закону».
Перелік підстав для відхилення пропозицій під час проведення спрощеної закупівлі визначений частиною 13 статті 14 Закону та включає в себе обов’язок замовника відхилити пропозицію учасника, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, у разі його відмови від укладення договору про закупівлю.
Отже, з метою уникнення можливих перешкод під час укладення договору про закупівлю радимо переможцям виконувати всі вимоги оголошення про проведення спрощеної закупівлі в суворій відповідності та у випадку встановлення дискримінаційних вимог звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Такий шлях допоможе значно зекономити час, ресурси і уникнути судового процесу рішень замовника.
Важливо! Оновлена редакція статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність, зокрема, за:
- невідхилення ТП, які підлягали відхиленню відповідно до Закону;
- відхилення ТП на підставах, не передбачених Законом або не відповідно до вимог Закону (безпідставне відхилення).
За такі правопорушення на службових (посадових), уповноважених осіб замовника можуть накласти штраф від 1,5 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 до 51 000 грн).
Радимо читати на порталі RADNUK.COM.UA статтю «Типові порушення відхилення тендерної пропозиції учасника. Зразок протоколу про відхилення».
google 