У цьому випуску журналу в рубриці «Цікаві рішення органів судової влади у сфері публічних закупівель» розглянемо приклади розгляду в судах справ, пов’язаних з поверненням/неповерненням забезпечення тендерної пропозиції.
Справа № 914/262/17 від 19.04.2017
Зміст справи
Назва суду: Господарський суд у Львівській області.
Позивач: ТОВ «XXX».
Відповідач: Національний природний парк «Північне Поділля» (замовник процедури закупівлі).
Третя сторона з боку відповідача (не заявляє власних вимог): ГУ Державної казначейської служби в Бродівському районі.
Замовник розпочав процедуру відкритих торгів на закупівлю будівельних робіт. Згідно з умовами тендерної документації, учасники закупівлі повинні були подати в складі тендерної пропозиції забезпечення тендерної пропозиції в сумі 150 тис. грн.
За результатами відкритих торгів замовник визначив ТОВ «XXX» переможцем і оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. У складі своєї тендерної пропозиції ТОВ «XXX» надало на забезпечення тендерної пропозиції банківську гарантію, видану ПАТ «YYY», на суму 150 тис. грн.
У зв’язку з тим, що у встановлені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) строки договір не було укладено, відповідач прийняв рішення відхилити тендерну пропозицію позивача через неприйняття ним жодних заходів для підписання договору про закупівлю із замовником торгів.
Крім того, відповідач звернувся до банка-гаранта, ПАТ «YYY», з листом-вимогою щодо перерахування гарантійної суми на рахунок відповідача у зв’язку з настанням гарантійного випадку, передбаченого ст. 24 Закону.
Відповідно до умов гарантії ПАТ «YYY» перерахував кошти в сумі 150 тис. грн на рахунок відповідача. Позивач вважає, що відповідач повинен повернути кошти в сумі 150 000,00 грн, оскільки позивач вчинив усі можливі дії для укладення договору, хоча Закон України «Про публічні закупівлі» не покладає виключно на учасника-переможця торгів обов’язок укладення договору про закупівлю із замовником.
Відповідно позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з третьої особи, яка виступає на стороні відповідача без заявлення власних вимог, 150 тис. грн безпідставно отриманої гарантії
Рішення органу судової влади
Суд встановив: 04.11.2016 тендерний комітет відповідача встановив, що тендерна пропозиція позивача відповідає вимогам тендерної документації, у зв’язку з чим прийнято рішення про визначення того переможцем та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
На виконання вимог, викладених у повідомленні про намір укласти договір, 07.11.2016 ТОВ «XXX» подало в електронному вигляді через електронну систему закупівель усі необхідні документи.
24.11.2016 тендерний комітет відповідача склав та оприлюднив протокол № 5 від 24.11.2016 щодо відхилення тендерної пропозиції позивача через неприйняття ним жодних заходів для підписання договору про закупівлю із замовником торгів.
05.01.2017 з листа ПАТ «YYY» (вих. № ПД11/17 від 05.01.2017) позивачеві стало відомо про вимогу відповідача виплатити на його користь 150 000,00 грн у зв’язку із непідписанням договору про закупівлю переможцем процедури торгів.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції не повертають у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
На думку суду, з положень ч. 3 ст. 32 Закону випливає, що законодавець покладає саме на замовника обов’язок укласти договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів. Як зазначив відповідач у своєму відзиві, укладенням чи підписанням договору про закупівлю є подання замовникові підписаного учасником-переможцем (та скріпленого печаткою) примірника договору про закупівлю з усіма необхідними документами.
Як видно з матеріалів справи до тендерної пропозиції від 24.10.2016, позивач долучив, зокрема, і довідку-згоду з істотними умовами договору (проект договору). Суд зазначає, що відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Таким чином, договір на закупівлю було розроблено відповідачем та, як встановлено судом беззастережно, погоджено позивачем.
Слід зазначити, що відповідач не надав судові доказів того, що він в окремому порядку направляв позивачеві для підписання та скріплення печаткою договір на закупівлю. Відповідач також не надав судові належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що позивач відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
Суд вирішив: позовні вимоги задовольнити повністю.