Треті зміни до постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275 та Особливості № 1275), які набрали чинності 21.07.2023, для багатьох оборонних замовників ускладнили процес проведення закупівель. Крім того, є багато спірних питань, які потребують роз’яснень від уповноважених органів. Про такі спірні питання редакція порталу писала у статтях:
- «У яких випадках в оборонній закупівлі необхідно публікувати звіт про укладений договір без ЕСЗ»;
- «Допомагаємо оборонним замовникам у виборі закупівлі (відкриті торги або спрощена закупівля, або каталоги)»;
- «Оборонні закупівлі після 21.07.2023: орієнтовні дії стосовно всіх оборонних закупівель».
Допоки чекаємо офіційних роз’яснень, підготували відповіді на основні питання, які турбують оборонних замовників.
Питання 1. Порядок проведення допорогових оборонних закупівель
Питання: чи встановлений Постановою № 1275 порядок проведення оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість не перевищує 1,5 млн грн? Чи потрібно звітувати по таких закупівлях?
Відповідь: ні, окремого порядку, відповідно до Постанови № 1275, по таких закупівлях не встановлено і звітування по таких закупівлях не передбачено.
Але треба не забувати:
- відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель (див. приклад наказу про внесення змін до переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг);
- відповідно до пункту 1 частини 3 статті 30 Закону про оборонні закупівлі державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель та / або в електронній системі закупівель. Детально про такі оголошення читайте в статтях «В оголошенні про оборонну закупівлю була допущена помилка, робити нове? Як видалити оголошення з помилкою?» та «Оголошення про оборонні закупівлі: у які терміни надсилати; куди надсилати; чи готувати протокол?».
Питання 2. Коли направляти оголошення до ДП «Прозорро»
Питання: коли надсилати оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на вебпортал Уповноваженого органу з питань закупівель — до оголошення закупівлі чи до моменту укладення договору?
Відповідь: надсилаємо таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель до моменту укладення договору, якщо це прямий договір.
Якщо проводимо відкриті торги або спрощену закупівлю, або каталоги, то краще надсилати до розміщення закупівлі, а саме протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилати таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на вебпортал Уповноваженого органу з питань закупівель.
За потреби завантажте приклад протоколу про оприлюднення оголошень про закупівлю. Детально про направлення таких оголошень читайте у статті «Заступник генерального директора ДП „Прозорро“ про те, чи потрібно надсилати оголошення про оборонну закупівлю після 21.07.2023».
Питання 3. Щодо «сумування» оборонних закупівель
Питання: чи додаються вартості предметів закупівель за кодом ДК з початку року по оборонних закупівлях, чи, навпаки, потрібно обнуляти закупівлі з набранням чинності змінами до Постанови № 1275 від 21.07.2023?
Відповідь: складнощі визначення предмета закупівлі та предмета договору, а також їх «сумування» завжди виникали у сфері закупівель, і не тільки щодо оборонних, а й щодо інших предметів закупівлі. Це питання було і є проблемним, і, на нашу думку, правильність та можливість застосування залежить від таких факторів:
- кваліфікація особи, яка відповідальна за такі закупівлі;
- розуміння, що таке виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку не могли передбачити;
- наявність документального підтвердження виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку не могли передбачити;
- вміння та бажання вести перемовини з контролюючими органами та надавати пояснення.
Виходячи з цього, можемо визначити такі способи «сумування», планування оборонних закупівель.
Перший спосіб: замовник керується тим, що на час воєнного стану він не може заздалегідь об’єктивно передбачити виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах. Отже, послуговуючись листами Мінекономіки № 3304-04/16796-06 від 22.04.2022 та № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022, предмет закупівлі по кожному договору вважається новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Стосовно схожого питання на офіційному сайті Мінекономіки у відповіді на запит № 261/2022 було, зокрема, сказано, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Аналогічної думки дотримується Мінекономіки у відповіді на запит № 223/2022. За способом 1 замовник не «сумує» закупівлі за кодом ДК, а відповідно до вартісних меж кожного окремого договору проводить/не проводить закупівлю.
Ризики способу 1. Замовник, закуповуючи за прямими договорами без використання електронної системи закупівель та не «сумуючи» такі закупівлі за ДК, може перетнути межі, від яких потрібно було проводити закупівлі, але за умови трактування контролюючими органами порушення в цій частині.
У цьому випадку потрібно не забувати про адміністративну відповідальність, яка передбачена статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме відповідальність у розмірі 25 500–51 000 грн та 51 000–85 000 грн передбачена за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону. Приклад судового рішення читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Притягнення до відповідальності за придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур».
Також за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом, передбачено накладення штрафу судом на керівника замовника від 2 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 34 000–170 000 грн.
Спосіб 2: замовник «сумує» закупівлі за кодом ДК та керується вартісними межами по коду на рік.
Порада: щоб не заплутатися в різних договорах по єдиному коду ДК та не помилитися в загальній вартості договорів, рекомендуємо вести реєстри таких договорів, наприклад у форматі exel. У такому форматі найзручніше автоматично підбивати суму всіх договорів за кожним окремим кодом ДК (приклад Реєстру договорів по коду ДК (для закупівель під час воєнного стану)).
Що стосується питання обнулення з набранням чинності змінами до Постанови № 1275 від 21.07.2023, то звертаємо увагу, що ні змінами, ні безпосередньо самою Постановою № 1275 такої норми не передбачено, тому для уникнення адмінвідповідальності рекомендуємо не ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів або спрощеної закупівлі, або каталогів.
Також звертаємо увагу, що пунктом 11 Особливостей № 1275 передбачено, що забороняється укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), що передбачають оплату державним замовником, до/без проведення відкритих торгів / спрощених закупівель / використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених пунктом 9 цих особливостей.
Питання 4. Що робити, якщо відкриті торги не відбулися
Питання: проводимо відкриті торги або спрощену закупівлю, які не відбулися у зв’язку з відсутністю учасників. Що далі? Знову відкриті торги / спрощена закупівля?
Відповідь: Постановою № 1275 не передбачено спеціальних можливостей у разі, якщо не відбулася закупівля, використати виключення щодо укладання прямого договору. Отже, замовник може або повторно провести відкриті торги або спрощену закупівлю, або здійснити відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників.
Також перед повторною закупівлею рекомендуємо провести моніторинг ринку, можливо, очікувана вартість занижена або технічні вимоги не актуальні. Детально про це читайте в статті «Як дослідження ринку допомагає закуповувати швидше, більше та ефективніше: поради військового закупівельника».
Питання 5. Договори з монополістами
Питання: яким чином за Постановою № 1275 укладати договори з монополістами?
Відповідь: тут ситуація аналогічна попередній. Постановою № 1275 станом на серпень-2023 не передбачено спеціальних можливостей у разі, якщо закупівля у монополіста, використати виключення щодо укладання прямого договору. У замовника є такі три можливі варіанти:
- Скористатися виключеннями, передбаченими в пункті 9 Особливостей № 1275 (розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг).
- Провести відкриті торги або спрощену, або каталоги, і щоб монополіст взяв участь.
- Є також замовники, які приймають рішення і використовують у таких випадках Особливості № 1178, а саме виключення, передбачені пунктом 13, але якщо замовника уповноважили використовувати Постанову № 1275, то такий варіант вважаємо ризикованим.
Питання 6. Прибуток 25 % у допорогах та угодах про закупівлі озброєння, військової, спеціальної техніки
Питання: чи потрібно виконувати вимоги щодо «до 25 % прибутку» в закупівлях товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких не перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість не перевищує 1,5 млн грн, та угодах по закупівлі озброєння, військової, спеціальної техніки?
Відповідь: ні, для закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість не перевищує 1,5 млн грн, не передбачено вимоги щодо 25 % прибутку.
Розрахунок ціни договору повинен передбачати прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг лише у закупівлях понадпороговою вартістю відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275.
Що стосується вимоги про прибуток до 25 % для закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, то для таких закупівель передбачені окремі пункти 43–49 Особливостей № 1275, і такими пунктами не передбачено вимоги щодо прибутку до 25 %, але для таких закупівель пунктом 45 Особливостей № 1275 передбачено укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Питання 7. Щодо особливостей закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин
Питання: у разі здійснення закупівлі військової та спеціальної техніки відповідно до вимог пунктів 43–49 Особливостей № 1275, чи потрібно:
- надсилати оголошення про таку закупівлю для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель відповідно до статті 30 Закону про оборонні закупівлі;
- оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору відповідно до вимог статті 30 Закону про оборонні закупівлі?
Відповідь: ні, вважаємо, що не потрібно, оскільки:
- по-перше, оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням вимог щодо оголошення та звітування, зазначених в частині 3 статті 30 Закону про оборонні закупівлі;
- по-друге, щодо звіту, то відповідно до пункту 10 Особливостей № 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 та 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель. За результатами здійснення закупівель за умови, що вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт — 1,5 млн грн, державний замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин).
Крім того, відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Тобто безпосередньо сам замовник повинен визначити відповідний порядок таких закупівель.
Читайте статтю «Визначення термінів „озброєння“, „військова техніка“, „складова частина“». Також можете переглянути приклад комерційної пропозиції згідно з пунктом 45 Особливостей № 1275.
google 