Реєстрація прямих договорів в органах Казначейства

Олена Жадан
7192
11 Січня 2021
Реєстрація прямих договорів в органах Казначейства
7192
11 Січня 2021

Згідно з абзацом 2 пункту 2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» (далі — Порядок № 309) Казначейство може протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік кошторису зареєструвати виключно договори, укладені за результатом процедури закупівлі / спрощеної закупівлі. Дана норма не має згадки про закупівлю без використання електронної системи, виникає питання: чи має право Казначейство реєструвати прямий договір, укладений без використання електронної системи, у 2021 році протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису, якщо цей договір був укладений у 2020 році?

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.2 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання (договір про закупівлю або інший підтвердний документ), та Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях.

Вищенаведена норма Порядку № 309 стосується також договорів, укладених без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон).

Водночас абзацом 2 пункту 2.2 Порядку № 309 передбачено, що за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі / спрощена закупівля товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі / звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Отже, якщо договір про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених закупівель укладено, але на цей момент кошторис розпорядника коштів на відповідний бюджетний період в органі Казначейства ще не зареєстровано, то рахувати 7 робочих днів для подання документів на реєстрацію бюджетних зобов’язань потрібно не від дати звіту про результати проведення закупівлі, а від дати реєстрації кошторису в органі Казначейства.

Навіщо замовнику розпочинати проводити закупівлю раніше, ніж затверджено кошторис видатків установи? Пояснюється це тим, що для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі необхідний певний період часу, який в окремих випадках (наприклад, для процедури відкритих торгів) може тривати від 10 до 30-40 днів або й більше. Передбачити та прорахувати, скільки саме часу необхідно для завершення закупівлі та коли настане термін укладення договору про закупівлю, майже неможливо, адже можуть виникнути непередбачувані ситуації: торги не відбулися з причини недостатньої кількості учасників; у процесі проведення торгів подано скаргу, у результаті чого строк укладення договору про закупівлю значно відтерміновується, тощо.

Тому замовники розпочинають проведення закупівель заздалегідь, зазвичай у листопаді-грудні, і дуже часто термін укладання договору припадає на початок або середину грудня. Припустимо, якщо договір про закупівлю укладено 15 грудня, замовнику не потрібно надавати відразу в грудні його для реєстрації бюджетних зобов’язань до органів Казначейства, тому що кошторис на наступний бюджетний період буде зареєстровано тільки після 1 січня наступного року.

Отже, для договорів про закупівлю, які укладаються за результатами проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до Закону, норма Порядку № 309, яка дозволяє реєструвати бюджетні зобов’язання в органах Казначейства після кошторису, є необхідною, щоб не допустити порушення термінів реєстрації бюджетних зобов’язань з причини тривалого часу, який займає проведення процедур закупівель / спрощених закупівель.

Що ж стосується договорів про закупівлю, укладених без використання електронної системи закупівлі, тобто так званих прямих договорів, то для їх укладення не потрібно витрачати стільки часу, скільки для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до Закону. Враховуючи те, що згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами на відповідний бюджетний період, то прямі договори замовникам слід укладати в тому бюджетному періоді, у якому планується реєструвати бюджетні зобов’язання в органах Казначейства.

Прямий договір, укладений, наприклад, 15.12.2020 для потреб 2021 року, замовнику необхідно подати в органи Казначейства протягом 7 робочих днів з дня його укладення, тобто термін подання припадає на грудень. Однак якщо кошторис на наступний бюджетний період ще не зареєстровано, то працівники органу Казначейства не зможуть взяти по цьому договору бюджетні зобов’язання на облік.

Потрібно також зазначити, що замовникам, якщо сума закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені частинами 1 та 2 статті 3 Закону, не потрібно турбуватися, що новий бюджетний період уже розпочався, товари (роботи або послуги) необхідно споживати, а відповідний договір про закупівлю ще не укладено. Адже для таких випадків статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, однак сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Тобто прямий договір можна укласти в той момент, коли на новий бюджетний період ще не зареєстровано кошторис в органах Казначейства, наприклад 04.01.2021, але прописати в ньому, що його умови розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, тобто з 01.01.2021.

Висновки

  1. Прямі договори доцільно укладати на початку бюджетного періоду, у якому планується здійснювати оплату за такими договорами. При цьому, якщо у перших числах січня кошторис в Казначействі ще не зареєстровано, то договір можна укласти, але брати його на зобов’язання в Казначействі вже після реєстрації кошторису, передбачивши при цьому в договорі умови відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України.
  2. Якщо договір про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених закупівель укладено, але на цей момент кошторис розпорядника коштів на відповідний бюджетний період в органі Казначейства ще не зареєстровано, то рахувати 7 робочих днів для подання документів на реєстрацію бюджетних зобов’язань потрібно не від дати звіту про результати проведення закупівлі, а від дати реєстрації кошторису в органі Казначейства.

У доповнення відповіді на запитання читайте на порталі RADNUK.COM.UA статті:

Договір про закупівлю

Публікації про роль договору у закупівлях, зокрема, про особливості укладення, виконання, зміни, розірвання договору та ін.

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО