Трапляється, що громадські організації, помітивши, на їхню думку, певне порушення законодавства про закупівлі, надсилають гнівні листи до замовника та Державної аудиторської служби України (далі — ДАСУ) зі скаргами на замовника. У цій статті з практики регіонального координатора закупівель дізнаємося, чи потрібно відповідати на такі листи та чи є відповідальність за їх ігнорування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про закупівлі) є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону закупівлі мають відбуватися за такими принципами:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
- об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Здійснення державного регулювання та контролю у сфері закупівель визначено у статті 7 Закону. І, зокрема, частиною 5 вказаної статті передбачається можливість громадського контролю за публічними закупівлями.
Громадський контроль у закупівлях
Відповідно до статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону, зокрема, шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Залучення громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель здійснюється відповідно до законів України:
- «Про громадські об’єднання»;
- «Про звернення громадян»;
- «Про доступ до публічної інформації»;
- «Про інформацію»;
- «Про відкритість використання публічних коштів».
Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі / спрощену закупівлю.
Водночас Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Поряд з цим Закон України «Про громадські об’єднання» визначає правові та організаційні засади діяльності громадських об’єднань.
При цьому згідно зі статтею 21 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання має право, зокрема, звертатися в порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами, а також одержувати в порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що є у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Наведемо приклад листа від громадської організації до замовника та органів державного фінансового контролю щодо виявлення порушення у сфері закупівель.
Приклад 1
Адресат 1
Адресат 2
Автор звернення
Про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
Доброго дня! Громадською організацією __________________ в рамках здійснення моніторингу публічних закупівель встановлено таке.
_____________(назва замовника) проведено закупівлю, а саме ____________________________________________ (зазначається ідентифікатор закупівлі, вибрана процедура, предмет закупівлі, очікувана вартість). Водночас під час аналізу закупівлі встановлено таке_____________________________ (викладається суть порушення із обов’язковим посиланням на Закон України «Про публічні закупівлі», нормативно-правові акти).
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинене порушення передбачено штраф у розмірі _____________________________(зазначити розмір штрафу, що може бути накладено на замовника за вчинення згаданого вище порушення).
Враховуючи викладене, пропонуємо замовнику вжити заходів щодо усунення порушення, а саме ________________________ (внести зміни до тендерної документації, оприлюднити інформацію про закупівлю згідно з законодавством, скасувати рішення тощо), про що надати відповідне пояснення у термін до __________ на електронну адресу __________________. Просимо надалі неухильно дотримуватися норм законодавства у сфері закупівель.
Орган державного фінансового контролю прошу розглянути дане звернення, вжити заходів відповідно до власних повноважень та надати відповідь у визначений законодавством строк на мою електронну адресу: ___________________ .
З повагою
/підпис/ Ініціал, прізвище
Також необхідно вказати, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що є у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. За результатом роботи DoZorro-спільноти в частині здійснення громадського контролю за здійсненням закупівель було перевірено 41 296 закупівель, із них:
- уникнення проведення відкритих торгів — 6 089;
- неправильне обрання виду закупівлі — 2 313;
- необґрунтований вибір переможця — 2 417;
- порушення строків оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель — 1 825;
- неможливість ідентифікувати предмет закупівлі — 1 506;
- змова між учасниками закупівлі — 3 011;
- закупівля відсутня в річному плані — 1 825;
- тендерна документація не відповідає вимогам законодавства — 829;
- інші порушення — 6 510.
Було отримано 22 734 відповіді замовників на направлені листи.
Аналітичні інструменти, котрими користуються громадські організації при проведенні досліджень
Якщо в часи, що вже здаються давно минулими, отримати детальну інформацію про будь-яку закупівлю було практично неможливо, то зараз для того, щоб отримати необхідні дані та провести їх аналіз, необхідно лише мати доступ до мережі Інтернет. Існує багато онлайн-інструментів для аналізу інформації про закупівлі.
Гадаю, він найбільш відомий — модуль аналітики ВІ Prozorro. Він дозволяє побачити необхідні закупівлі як на долоні, проаналізувати їх у багатьох розрізах і вимірах, відфільтрувати дані, проглянути історію замовника та постачальника, які товари, роботи, послуги закуповувалися, які були скарги й на що саме та багато чого іншого.
Моніторинговий портал Dozorro — це платформа, де кожен учасник системи (постачальник, замовник, контролюючий орган, громадянин) може дати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику, обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого державного органу чи установи, підготувати та подати офіційне звернення до контролюючих органів тощо.
Крім того, існують ще інструменти, що застосовуються для аналізу закупівель:
- аналітичний портал «Антикорупційний монітор»;
- відкрита база даних Е-дата, де оприлюднюється інформація про використання бюджетних коштів;
- пошуково-аналітична система «007»;
- система YouControl, що збирає та аналізує інформацію з понад 50 джерел, формує досьє на кожну компанію на основі відкритих даних;
- Ореndatabot — платформа для моніторингу реєстраційних даних та судового реєстру та інші.
Тобто встановлення в діях замовника порушень, невідповідностей Закону про закупівлі може здійснюватися із застосуванням потужних інструментів, і після виявлення таких порушень надсилаються листи / звернення до контролюючих органів, до самого замовника чи вищестоящого органу управління замовника.
Якими ж мають бути дії замовника після отримання такого листа?
Відразу зауважу про відсутність відповідальності замовника за неподання інформації на листи громадської організації. Однак раджу знову переглянути закупівлю, про яку йдеться в листі, та оцінити свої дії на предмет відповідності їх законодавству у сфері закупівель.
Практика свідчить, що, зокрема, громадські організації, регіональні координатори в закупівлях, як правило, необґрунтованих безпідставних листів не пишуть і свою сферу знають досконально. І якщо з’ясується, що порушення справді було, за можливості необхідно виправити його.
Адже в разі ігнорування таких листів громадська організація звертатиметься до контролюючих та правоохоронних органів і вже відмітить, що замовник ігнорує звернення та продовжує порушувати вимоги законодавства у сфері закупівель.
Чи треба замовнику надавати за власною ініціативою пояснення Держаудитслужбі (або іншому контролюючому органу, що отримав копію листа)?
Ні, не потрібно, але можливо! Пояснення надаються у відповідь на запит та можуть бути адресовані як громадській організації, так і додатково Держаудитслужбі (якщо копія запиту була направлена Держаудитслужбі). Наведемо приклад.
Приклад 2
Фірмовий бланк
Адресат
Замовник
____________ №_________
Про надання пояснень щодо закупівлі
ПОЯСНЕННЯ
На Ваш лист-запит від ____________ №_________ повідомляємо таке. Для усунення порушення, виявленого під час проведення закупівлі____________________________________________ (зазначається ідентифікатор закупівлі, вибрана процедура, предмет закупівлі, очікувана вартість), було вжито належних заходів, а саме__________________________ (внесено зміни до тендерної документації, оприлюднено інформацію про закупівлю, розірвано договір про закупівлю тощо).
Дякуємо Вам за допомогу та надані роз’яснення. У подальшому зобов’язуємося дотримуватися законодавства у сфері закупівель.
З повагою
посада підпис ініціал, прізвище
Що стосується листа замовнику від громадської організації, то, як правило, у самому листі містяться відомості про те, у який термін від вас очікують отримати відповідь. Раджу не зволікати та надати її вчасно. І в тому разі, якщо порушення вже виправлене, теж.
Моя практика свідчить про позитивну взаємодію мене як регіонального координатора та замовників. Не завжди порушення допускаються умисно. Завдяки таким зверненням не один замовник виправив виявлені порушення законодавства та вберіг себе від штрафних санкцій.
Висновки
Права громадян, громадських організацій та їх об’єднань проводити моніторинг та аналіз публічних закупівель, виявляти наявні порушення, а також звертатися до замовників у закупівлях за отриманням відповідних роз’яснень та інформації закріплені законодавчо. Звернення громадської організації до контролюючих органів і до самого замовника стосовно виявлених порушень у закупівлях є цілком правомірним та не може розцінюватися як втручання у процедуру закупівлі / спрощену закупівлю.
У разі ненадання інформації на листи громадської організації відповідальність замовника відсутня, проте радимо не викликати ще більшої уваги до закупівлі та надавати відповіді вчасно. Зокрема, на:
- звернення громадян, відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян», — не пізніше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання; не більше 45 днів, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, з наданням проміжної відповіді;
- запит на публічну інформацію, відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», — не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту; до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, з наданням проміжної відповіді;
- депутатський запит, відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України», — у п’ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк; не більше одного місяця після одержання запиту, якщо з об’єктивних причин він не може бути розглянутий у встановлений строк, з наданням проміжної відповіді;
- адвокатський запит, відповідно до частин 1, 2 пункту 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту; може бути продовжено до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, з наданням проміжної відповіді.
А якщо моніторинг змушує вас розірвати договір про закупівлю, не спішіть, спочатку ознайомтесь зі статтею «А вас аудитори зобов’язували припинити зобов’язання за договором про закупівлю?».
google 