На численні звернення територіальних органів Казначейства листом № 24-10-08/21940 від 11.12.2019 Державна казначейська служба України повідомила про основні моменти щодо виконання в процесі казначейського обслуговування повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства та законодавства у сфері закупівель.
Що перевіряють на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань
На етапі реєстрації бюджетних зобов’язань органи Казначейства опрацьовують підтвердні документи, у тому числі договори на закупівлю товарів, робіт і послуг, та здійснюють попередній контроль, який включає перевірку:
- наявності в розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, установлених кошторисом;
- наявності документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми за економічною сутністю видатків;
- наявності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель;
- дотримання розпорядником бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводять згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України;
- дотримання вимог щодо повноти та правильності оформлення поданих документів.
Перелік документів, які перевіряють органи Казначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю, та перелік випадків, в яких органи Казначейства вживають заходи з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, визначені частиною другою статті 7 Закону про публічні закупівлі.
Виправлення замовником технічних (механічних) помилок
У процесі опрацювання органами Казначейства договорів про закупівлю разом із документами, що підтверджують застосування законодавства у сфері публічних закупівель, які замовники самостійно оприлюднюють в електронній системі закупівель, можуть виникати питання щодо їх оформлення (заповнення) в частині невідповідності один одному.
Законом про публічні закупівлі чи іншими нормативно-правовими актами не визначено механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповнені форм документів публічних закупівель, але й не заборонено.
Тому в разі виявлення невідповідності в документах, які замовник самостійно оприлюднив в електронній системі закупівель та в яких допущені помилки технічного характеру, які неможливо виправити на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань, з метою усунення обставин, визначених частиною другою статті 7 Закону про публічні закупівлі, на думку Казначейства, беручи до уваги положення наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557 «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (зі змінами), замовники (тендерні комітети, уповноважені особи замовників тощо) мають право зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом тощо) та можуть надати його разом з іншими документами до відповідного органу Казначейства.
Слід зазначити, що такі дії розпорядника не знімають з нього відповідальності згідно з нормами законодавства про закупівлі за допущені порушення.
Зміна істотних умов договору про закупівлю
Органи Казначейства в межах своїх повноважень повинні брати до уваги встановлені спеціальні норми, згідно з якими істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися виключно у випадках, передбачених Законом про публічні закупівлі, зокрема заборони замовникам вносити зміни до договору про закупівлю, окрім випадків, визначених статтею 36 Закону про публічні закупівлі. При цьому такі зміни оформлюють додатковою угодою до договору про закупівлю, яку оприлюднюють в електронній системі закупівель. Надання до органу Казначейства документального підтвердження застосування однієї з підстав для внесення змін, визначених ст. 36 Закону про публічні закупівлі, не передбачено.
Слід зазначити, що за порушення вимог, установлених Законом про публічні закупівлі, щодо прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівель, ПЕРСОНАЛЬНУ відповідальність покладено на членів тендерного комітету або уповноважену особу (осіб) замовника.
Казначейство не має повноважень втручатися в проведення процедур закупівель
У зв’язку з тим, що перелік випадків з недопущення здійснення органами Казначейства платежів з рахунка замовника, визначених частиною другою статті 7 Закону про публічні закупівлі, є вичерпним, Казначейство не має повноважень втручатися в проведення процедур закупівель.
Таким чином, правова оцінка дій замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення, аналізу додатка до річного плану, вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображені (зафіксовані) в документах, передбачених Законом про публічні закупвіл, не охоплюється терміном «перевірка наявності документів» та не входить до повноважень органів Казначейства, визначених частиною другою статті 7 Закону про публічні закупівлі.
Звертаємо увагу на те, що рішення про початок моніторингу публічних закупівель, який здійснює орган державного фінансового контролю, та результати такого моніторингу не відносяться до випадків, визначених частиною другою статті 7 Закону про публічні закупівлі, та не є підставою для призупинення реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів з рахунка замовника.
Прим.ред: звертаємо увагу, що норми Закону України “Про публічні закупівлі” у цій статті вжиті за попередньою редакцією Закону.
google 