Інтерв’ю підготувала редакція порталу
Із введенням у дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі — Закон) в учасників з’явився так званий другий шанс на перемогу. Тобто учасники мають право виправити невідповідності тендерної пропозиції протягом 24 годин. Дана новела Закону стосується виключно документів, що підтверджують кваліфікаційні критерії та право підписання тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Проте дана новела має неоднозначне трактування та в замовників постає питання щодо того, чи повинен замовник надавати учасникові такий шанс на перемогу, якщо учасник не завантажив документ щодо підтвердження кваліфікаційних критеріїв (наприклад, аналогічний договір).
З даним питанням нам допоможе розібратися в.о. Голови, перша заступниця Голови Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська.
— Доброго дня, пані Ольго! Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, напевно, має обґрунтовану відповідь на дане запитання. Дуже цікавою є ваша думка із цього приводу.
— Доброго дня! Для відповіді на дане питання звернемося безпосередньо до норм Закону. Відповідно до частини дев’ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформаціїта/абодокументах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, то він розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Отже, щоб учасник мав можливість виправити невідповідності в інформації та/або документах, замовник повинен виявити такі невідповідності. При цьому законодавець розмежовує документи та/або інформацію, ПОДАНІ учасником, й інформацію та/або документи, подання яких є ВИМОГОЮ тендерної документації.
За таких умов Закон передбачає можливість виправлення недоліків як у документах, наданих учасником, так і в документах, які вимагав замовник у тендерній документації.
При цьому відсутність документа, надання якого є вимогою тендерною документацією, є невідповідністю інформації, що вимагалась тендерною документацією.
Варто зазначити, що така можливість стосується не всіх документів та/або інформації, а лише тих:
- що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
- документів та/або інформації на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
— Дякую за обґрунтовану відповідь. Позиція органу оскарження зрозуміла. З якими рішеннями Колегії Антимонопольного комітету України можуть ознайомитися наші читачі?
— Це рішення від 04.06.2020 № 11064-р/пк-пз (оголошення UA-2020-04-24-000812-a), а також рішення від 18.06.2020 року № 12130 (оголошення № UA-2020-04-30-000829-c). Також, слід зауважити, що замовник:
а) повинен ретельно та досконало вивчати пропозиції учасників та виявляти невідповідності у складі пропозицій учасників;
б) зважаючи на вимоги Закону, повинен надавати учасникам право на усунення таких невідповідностей.
Це дасть можливість усунути дискримінацію учасників, покращити ефективність проведення тендерів, продовжити торги у випадках, у яких за попередньою редакцією Закону це неминуче призводило до скасування переможця та нерідко до відміни тендерів, а також зменшити кількість скарг на необґрунтовані та дискримінаційні дії замовників.
— Що роботи замовникові у разі наявності інших підстав для відхилення? Наприклад, якщо учасник не наклав електронний підпис. Чи є доцільним замовникові оприлюднювати повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей?
— Слід звернути особливу увагу на те, в яких документах може бути виправлено недоліки, а саме:
а) у документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
б) у документах, що підтвердження право підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Невідповідності в інших документах не можуть бути усунені та мають стати підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до вимог статті 31 Закону.
Також вважаю за необхідне додати, що норма про 24 години — це:
- не про «додаткову роботу для замовників», а якісніший підхід до організації тендеру;
- про розширення конкуренції на закупівлях;
- про визнання законодавцем проблеми, що суто формальні невідповідності стають на заваді постачання якісного товару, а тепер учасники мають можливість виправитись і взяти участь у тендері.
Вимоги тендерної документації (у т. ч. встановлені кваліфікаційні критерії і способи їх підтвердження) повинні бути обмежені тими, які є суттєвими для гарантування можливості фірми виконати умови контракту, щодо якого відбувається тендер.
І якщо замовник прописує в документації якісь вимоги до пропозицій учасників, які неможливо віднести до кваліфікаційних критеріїв чи інформації за ст. 17 (наприклад, якщо пропозиція не підписана КЕП), то замовник має розуміти, що така невідповідність вимогам може стати підставою для оскарження і відміни тендеру (бо 24 години передбачено для виправлення не у всіх випадках). Тому будь-яку додаткову вимогу до учасника потрібно встановлювати свідомо.
— Щиро дякую за інтерв’ю та за те, що у своєму щільному графікові ви змогли знайти час для цієї зустрічі й довести до відома читачів свою позицію щодо виправлення помилок протягом 24 годин.
google 