Однією з передумов проведення публічних закупівель є визначення предмета закупівлі. Тобто щоб замовнику провести будь-яку публічну закупівлю, необхідно спочатку правильно визначити предмет закупівлі. Тому згадаємо та у разі необхідності занотуємо таке:
- відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Зручний пошук в Єдиному закупівельному словнику реалізований на порталі RADNUK.COM.UA за посиланням;
- згідно з пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону поточний ремонт відноситься до послуг. Наводимо приклад у статті «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина перша»;
- показник четвертої цифри «0» Єдиного закупівельного словника при закупівлі товарів та послуг не може бути вибраний замовником. Чому? Читайте у статті «Чи можна визначати предмет закупівлі за четвертою цифрою ‟0”?»;
- щодо закупівлі товару разом із супутньою послугою зазначимо, що предметом закупівлі буде товар у розумінні Закону, якщо закупівля такого товару одночасно пов’язана з іншими супутніми послугами та за умови, що вартість цієї послуги (послуг) не перевищуватиме вартості самого товару. Вказані послуги надаватимуться в межах одного договору про закупівлю одним постачальником. Детально про закупівлю товару і супутньої послуги читайте у статті «Закупівля товару та супутні послуги: один предмет закупівлі та договору чи різні?».
Про відповідальність. За допущені при визначенні предмета закупівлі помилки передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 16414 КУпАП. Так, за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність уповноважених осіб замовника у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).
Повторне правопорушення протягом року особою, яку було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягне за собою накладення штрафу органом державного фінансового контролю на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн). Про те, які порушення порядку визначення предмета закупівлі виявляють аудитори, читайте у статті «Порушення порядку визначення предмета закупівлі: моніторинг ДАСУ».
Більше статей за темою на порталі RADNUK.COM.UA:
google 