Нещодавно ми всі мріяли та прикладали усіх зусиль для вдалого завершення бюджетного року, але Уряд не залишив без сюрпризу закупівельну спільноту, прийнявши постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710» (далі — Постанова № 1266), якою, зокрема, внесено зміни до порядку ефективного використання державних коштів. Особливої актуальності набуло питання обґрунтування замовником технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а також встановленої очікуваної вартості, у зв’язку з чим пропонуємо до розгляду роз’яснення Мінекономіки з цього питання.
Так, Постановою № 1266 запроваджено чергові заходи підвищення ефективності використання державних коштів, а саме: з 19.12.2020 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки доручено, а органам місцевого самоврядування, Пенсійному фонду та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування рекомендовано з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Водночас вказані зміни залишають безліч запитань, зокрема, щодо обов’язковості виконання вказаних вище вимог, наявності / відсутності відповідальності за їх невиконання, а особливо поширення вимог щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі з подальшим оприлюдненням такого обґрунтування у разі проведення спрощених закупівель. Відповідь саме на це запитання спробуємо знайти, розглянувши офіційну відповідь Мінекономіки як Уповноваженого органу з цього питання.
Так, на офіційному сайті Уповноваженого органу опубліковано запит № 2792/2020 наступного змісту: «Доброго дня. 19.12.2020 набрала чинності постанова КМУ від 16.12.2020 № 1266, якою, серед іншого, внесено зміни до постанови КМУ від 11.10.2016 № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, відповідно до яких зобов’язано Головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктів господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити (пункт 4-1 постанови КМУ № 710):
— обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
— оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити у межах компетенції, чи підпадають під дані вимоги виключно процедури закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, а також переговорні процедури (без спрощених, допорогових закупівель та закупівель без застосування електронної системи закупівель)». Офіційна відповідь Уповноваженого органу наступна: «Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 “Про ефективне використання державних коштів”. Виходячи з пункту 5 цієї постанови, перевірка за дотриманням вимог постанови здійснюється під час здійснення заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою під час здійснення заходів державного фінансового контролю.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади».
Коментар редакції
Як зазначалося вище, Постановою № 1266 у пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» внесено зміни в частині доповнення його підпунктом 41 такого змісту:
«…оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель».
Перелік конкурентних процедур визначено статтею 13 Закону. Він включає в себе: відкриті торги; відкриті торги з публікацією англійською мовою; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорну процедуру закупівлі.
Отже, оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості, розміру бюджетного призначення на власному вебсайті не поширюватиме свою дію у разі проведення наступних видів закупівель: спрощена закупівля та договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Проте, незважаючи на відсутність обов’язку оприлюднення відповідного обґрунтування після оголошення спрощених закупівель та / або оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник має його підготувати.
Підведемо підсумок. Із 19.12.2020 замовнику слід враховувати наступні нововведення:
- технічні та якісні характеристики, розмір бюджетного призначення та очікувана вартість кожного предмета закупівлі повинні бути обґрунтовані;
- у разі проведення будь-якої процедури закупівлі таке обґрунтування підлягає оприлюдненню на вебсайті замовника в наступні строки:
– для конкурентних процедур закупівель — протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі;
– для переговорної процедури закупівлі — протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;
– у разі проведення спрощених закупівель та закупівель за договором, укладеним без використання ЕСЗ, вимога щодо оприлюднення обґрунтування в Постанові № 1266 не поширюватиметься.
Зважайте на той факт, що якщо в замовника немає власного вебсайту, то згідно з Постановою № 1266 розпорядники нижчого рівня мають скористатися вебсайтами головних розпорядників, а підприємства — вебсайтами органів з управління об’єктами державної власності.
Водночас невиконання нововведень Постанови № 1266 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 16414 КУпАП.
Розгорнутий аналіз та план виконання Постанови № 1266, категорії замовників, на які поширюватиме свої вимоги даний нормативно-правовий акт, та що робити головним розпорядникам, у яких немає вебсайтів, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях «З 19.12.2020 Уряд посилює вимоги щодо прозорого та ефективного використання коштів» та «Оприлюднення інформації про предмет закупівлі на вебсайті: кого із замовників стосується дана вимога?».
Із зразками наказу, що передбачає організацію виконання Постанови № 1266, знайомтесь у статті «Два варіанти організації виконання Постанови № 1266 (оприлюднення обґрунтування)».
google 