Усі замовники користуються послугами телекомунікацій (електрозв’язку), у тому числі фіксованим та безпровідним зв’язком. Надання зазначених послуг регулюється Законом України «Про телекомунікації» (далі — Закон № 1280). Проте такі послуги необхідно закупити, а отже, для замовників потрібно враховувати вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон № 922).
Замовник, що закуповує послуги телекомунікації, — це абонент. Абонент — споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.
Абонентна плата — фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.
Відповідно до визначення понять у Законі № 1280 телекомунікації (електрозв’язок) — передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.
Телекомунікаційна мережа — комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.
Водночас телекомунікаційна послуга — продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Хто надає телекомунікаційні послуги?
Існує телекомунікаційна мережа загального користування — телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів.
Розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування України здійснюється відповідно до Концепції розвитку телекомунікацій України із застосуванням новітніх технологій у сфері телекомунікацій, які відповідають міжнародним стандартам, з урахуванням технологічної цілісності всіх мереж та засобів телекомунікацій, підвищення ефективності та сталості функціонування. Головною метою Концепції розвитку телекомунікацій України є гармонійний та динамічний розвиток телекомунікаційних мереж на всій території країни, насамперед у регіонах з недостатнім рівнем насиченості місцевих мереж загального користування.
Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних норм та правил.
Право власності та право на технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.
Закон № 1280 передбачає наявність таких операторів:
- оператор телекомунікацій — суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
- оператор, провайдер телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку телекомунікаційних послуг — оператор, провайдер телекомунікацій, частка доходу якого на визначеному національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, ринку певних телекомунікаційних послуг протягом року, що передує проведенню аналізу ринку, перевищує 25 відсотків сумарного доходу всіх операторів, провайдерів телекомунікацій, отриманого на цьому ринку за той самий період часу, або якщо внаслідок технологічного процесу надання послуги іншому оператору, провайдеру телекомунікацій її може бути надано тільки в мережі певного оператора, провайдера телекомунікацій;
- монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій — оператор, який відповідно до законодавства України займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону.
Віднесення операторів і провайдерів телекомунікацій до операторів і провайдерів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, проводиться Антимонопольним комітетом України на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому відповідно до статті 37 Закону № 1280 усі оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації. Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, зокрема, є рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України та розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності, недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг щодо інших суб’єктів цих ринків. Таким чином, серед операторів, провайдерів телекомунікацій наявна конкуренція.
При цьому відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 1280 оператори телекомунікацій зобов’язані здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках — також за наявності відповідних дозволів.
Питання ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій затверджені рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 17.12.2019 № 610.
Із затвердженим переліком операторів можна ознайомитися на сайті Комісії за посиланням. У цьому переліку можна перевірити, хто на території замовника надає, зокрема, послуги фіксованого місцевого телефонного зв’язку.
Тож, якщо відповідно до реєстру на відповідній території наявна конкуренція, замовнику варто це врахувати при виборі виду закупівлі.
Тарифи на телекомунікаційні послуги
Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених державним регулюванням шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів.
Такому регулюванню, відповідно до статті 66 Закону № 1280, підлягають:
- тарифи на загальнодоступні послуги;
- тарифи на надання в користування каналів електрозв’язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
- розрахункові такси за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
- тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку операторів телекомунікацій.
У якому випадку слід проводити переговорну процедуру закупівлі або укладати прямий договір на закупівлю телекомунікаційних послуг?
Оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, у першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв’язку, національній системі конфіденційного зв’язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.
На об’єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних підрозділах операторів, провайдерів телекомунікацій, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом, встановлюється спеціальний режим доступу відповідно до законодавства.
Діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу, здійснюється після отримання відповідних ліцензії та/або дозволу (ліцензій та/або дозволів), необхідність отримання яких визначена законом.
Номерний ресурс — сукупність цифрових знаків, що використовуються для позначення (ідентифікації) мереж, послуг, пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах загального користування. Номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом (частина 1 статті 69 Закону № 1280).
Розробку та реалізацію технічної політики у формуванні номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ. Розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видача і скасування дозволів на його використання, державний нагляд за використанням номерного ресурсу здійснюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (стаття 69 Закону № 1280).
Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій на підставі дозволу на строк не менше 5 років для використання без права передачі іншим особам, крім випадків, визначених Законом № 1280, та випадків вторинного розподілу, відповідно до законодавства (стаття 70 Закону № 1280).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, зокрема відсутність конкуренції з технічних причин.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 3 Закону № 922 придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини 1 цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, зокрема відсутність конкуренції з технічних причин.
Враховуючи те, що номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом, замовник може застосувати для обґрунтування проведення переговорної процедури закупівлі документ, а саме дозвіл, що свідчить про закріплення номерного ресурсу за конкретним оператором. Застосування переговорної процедури закупівлі можливе виключно за умови, що відповідний номерний ресурс закріплено за обмеженим колом операторів і серед них неможливо забезпечити конкурентну боротьбу.
Якщо підстави для застосування переговорної процедури закупівлі наявні, то відповідно до частини 7 статті 41 Закону № 922 замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж 5 днів у разі закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Щодо безоплатного доступу та послуг ПАТ «Укртелеком»
Слід урахувати, що оператори телекомунікацій зобов’язані надавати безоплатний доступ споживачам до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, Національної поліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу та підрозділів екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112, а також для надсилання благодійного телекомунікаційного повідомлення.
Водночас наказом Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвердження Порядку організації доступу абонентів мереж рухомого (мобільного) зв’язку до служб екстреної допомоги» від 07.10.2009 № 1034 встановлено, що оператори мереж рухомого (мобільного) зв’язку телефонної мережі загального користування для забезпечення своїм абонентам / споживачам доступу до служб екстреного виклику 101, 102, 103, 104 та служби допомоги населенню за єдиним номером 112 (далі — служба 112) мають використовувати схеми організації зв’язку через ВСС мережі фіксованого телефонного зв’язку оператора телекомунікацій ПАТ «Укртелеком» згідно з цим Порядком.
Рухомий (мобільний) зв’язок — електрозв’язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.
Національним планом нумерації України, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 23.11.2006 № 1105, визначено номери служб екстреного виклику 101, 102, 103, 104, 112, які закріплені за міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, уповноваженими забезпечувати функціонування служб екстреного виклику, а оператор телекомунікацій (ПАТ «Укртелеком») забезпечує маршрутизацію трафіку.
Таким чином, оператори мереж рухомого (мобільного) зв’язку «прив’язані» до ПАТ «Укртелеком». Проте ПАТ «Укртелеком» відсутній у зведеному реєстрі суб’єктів природних монополій, а отже, замовники, перед тим як закуповувати його послуги за переговорною процедурою закупівлі, мають врахувати всі вищезазначені умови.
Щодо закупівлі мобільного зв’язку
Усім відомо, що у сфері надання послуг мобільного зв’язку конкуренція наявна — Київстар, Водафон, Лайфсел. Проте замовники досить часто стикаються із ситуацією, коли спрацьовує звичка користуватися одним оператором та номером мобільного зв’язку. Звісно, звичка — це не підстава порушувати принцип конкурентної боротьби у закупівлях. Тим більше, наразі існує послуга збереження номера мобільного при зміні оператора. Але водночас зміна оператора супроводжується додатковими затратами, зокрема на перепідключення, втрачаються знижки постійного клієнта тощо.
Відповідно до Закону для застосування переговорної процедури закупівлі або можливості непроведення спрощеної закупівлі, залежно від очікуваної вартості, передбачено підставу, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (пункт 5 частини 7 статті 3 та пункт 5 частини 2 статті 40 Закону). Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру / спрощеної закупівлі.
Враховуючи зазначене, замовник повинен закупити послуги мобільного зв’язку залежно від очікуваної вартості за спрощеною закупівлею чи конкурентною процедурою закупівлі. При цьому в проєкті договору відразу бажано передбачити можливість вищезазначеної додаткової закупівлі, що в подальшому дозволить замовнику скористатися відповідними умовами закупівлі аналогічних послуг у того самого учасника.
Закупівля додаткових аналогічних послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру / спрощеної закупівлі. У подальшому замовнику доведеться ще раз застосувати конкурентний вид закупівлі, для того щоб визначити найбільш економічно вигідного надавача мобільних послуг.
Ви вже знайомі з новим журналом «Радник у сфері бюджетної бухгалтерії»? Сучасний помічник бухгалтерів, кадровиків і керівників бюджетних установ та комунальних підприємств: зустрічайте — журнал та інтернет-портал RBB.RADNYK.UA.
google 