Нотатки закупівельника: щит від Держаудитслужби

Ганна Довгая
380
11 Червня 2021
Нотатки закупівельника: щит від Держаудитслужби
380
11 Червня 2021

Відповідно до пункту 3 частини 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі — Положення), основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 3 частини 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема:

  1. перевірки закупівель (виїзна перевірка згідно з Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі — Порядок № 631);
  2. моніторингу закупівель (онлайн згідно з Порядком здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, що передбачено в статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Крім того, здійснює контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу та дотриманням законодавства про закупівлі.

Також пункт 6 частини 6 Положення дозволяє Держаудитслужбі перевіряти під час державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, дані на електронних носіях, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Щодо цього занотуємо таке:

  1. Пункт 24 Порядку № 631 надає право державним аудиторам не просто запитувати, але й одержувати письмові пояснення від службових і матеріально відповідальних осіб замовників. Відповідно до частини 1 статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Будь-яке питання, поставлене державними аудиторами, можна розцінювати як таке, що вимагає надати пояснення саме «щодо себе», бо ж якби це питання не стосувалося конкретної особи, то його поставили б комусь іншому. Цікаво? Ще більше читайте в статті «Запит Держаудитслужби при проведенні перевірки публічних закупівель: строки на відповідь і санкція за відмову надати запитуване».
  2. Якщо рішення за результатом моніторингу не містить чіткого визначення суб’єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки) для замовника, то це свідчить про нечіткість та невизначеність такого висновку моніторингу. Приклади судових рішень дивіться в статті «А вас аудитори зобов’язували припинити зобов’язання за договором про закупівлю?».
  3. Відповідно до частини 10 статті 8 Закону в разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Де знайти інформацію про відкриття провадження, а також його номер, читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Швидкий помічник для виконання вимог статті 8 Закону».
  4. Якщо замовник не усунув вказане у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом, а також висновок не оскаржено до суду, після закінчення строку на оскарження до суду замовник отримає протокол про вчинення адміністративного правопорушення та про накладення штрафу, розмір якого варіюватиметься залежно від кваліфікації виявленого порушення. Більше — тут: «Помилки замовників при оскарженні висновків ДАСУ».

Насамкінець зверніть увагу на статтю 19 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та й заяву «ображеного замовника» про вчинення злочину за статтею 364 Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем» ніхто не відміняв.

Зловживання владою або службовим становищем карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Долучайтесь до обговорення усіх можливих закупівельних питань до телеграм-каналу «ПоРадник у сфері публічних закупівель» Група для обговорення!

Конкурентні процедури

Публікації, що стосуються будь-яких питань придбання товарів, робіт та послуг за процедурами публічних закупівель