Листом № 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 року Уповноважений орган надав інформацію про розроблення і затвердження нормативно-правових актів, розглянемо основні моменти:
- Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (зі змінами від 07.04.2020 № 649).
Отже, замовники можуть визначати очікувану вартість закупівлі відповідно до примірної методики визначення очікуваної вартості. - Доки нормативно-правові акти знаходяться на етапі погодження або на державній реєстрації, замовники можуть використовувати, зокрема, примірну тендерну документацію; примірне положення про уповноважену особу та тендерний комітет; порядок визначення предмета закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.
На що необхідно звернути увагу:
– Примірну тендерну документацію необхідно привести у відповідність до «нового» Закону. З примірною тендерною документацією розробленою фахівцями журналу «Радник в сфері державних закупівель» можна ознайомитись за посиланням.
– Примірне положення про уповноважену особу та тендерний комітет також необхідно привести у відповідність до нової редакції Закону. З прикладом такого положення, яке розроблено фахівцями журналу «Радник в сфері державних закупівель» можна ознайомитись за посиланням. - Визначення вартості життєвого циклу, порядку організації тестування уповноважених осіб, структури, порядку формування та використання електронних каталогів зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель.
Отже, до затвердження даного нормативно-правового акту замовники не можуть застосовувати такий критерій оцінки. Також уповноважені особи можуть працювати без проходження відповідного тестування до його технічної реалізації у системі. Використовувати електронний каталог (Prozorro Market) замовники можуть після затвердження відповідного нормативно правового-акту, детальніше у статті «Закупівлі через Prozorro Market за новим Законом. Які є перешкоди». - Замовники можуть самостійно встановлювати в тендерній документації опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, керуючись статтею 22 нової редакції Закону та законодавством в цілому до розроблення їх Уповноваженим органом (Мінекономіки).
Приклади формальних помилок від фахівців журналу «Радник в сфері державних закупівель»:
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме – технічні помилки та описки. Наприклад: орфографічні помилки та технічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які надані учасником; зазначення назви документу, необхідність у наданні якого передбачена цією документацією, у спосіб що відрізняється від вказаного в цій документації, та який підготований безпосередньо учасником, у разі якщо такий документ за своїм змістом відповідає вимогам цієї документації, відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об’ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції, тощо. - Замовники можуть самостійно встановлювати в тендерній документації розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій керуючись статтею 22 нової редакції Закону та законодавством в цілому до розроблення їх Уповноваженим органом (Мінекономіки).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Також ч. 3 та ч. 4 ст. 25 Закону зазначені умови повернення/неповернення забезпечення тендерної пропозиції учасника. - Звертаємо увагу!
Мінекономіки рекомендує замовникам оголошувати процедури закупівлі згідно з вимогами нової редакції Закону після прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» та набрання чинності у встановленому порядку. Детальніше в статті «Нові розміри та порядок здійснення оплати за скарги в новому проєкті» читайте про проєкт постанови та нові розміри плати за скарги.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених ст. 18 Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. У зв’язку з тим, що на даний час постанова не прийнята, в учасників відсутня можливість оскарження процедур закупівель вцілому. Звертаємо увагу, що оголошуючи процедури закупівель з 21 квітня 2020 року замовник не порушує законодавство, проте, має керуватися принципами здійснення публічних закупівель та не дискримінувати учасників.
google 