Питання від читача
«Добрий день! Звертаємося з проханням надати роз’яснення. Якщо Орган оскарження прийняв до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження та задовольнив її (наприклад, замовник відхилив учасника, учасник поскаржився до АМКУ, АМКУ задовольнив скаргу та зобов’язав замовника усунути порушення, замовник усунув порушення), то чи можливе складання протоколу державною аудиторською службою із цього ж приводу (та як наслідок накладення штрафних санкцій на замовника, якщо замовник виконав рішення АМКУ та усунув порушення)?»
Відповідь експерта
— Добрий день! Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель органами державного фінансового контролю (Державною аудиторською службою України та її територіальними органами) визначений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Так, відповідно до частини другої статті 8 Закону підставами для прийняття рішення про початок моніторингу можуть бути:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
- інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
- інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі — висновок), який затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку, зокрема, зазначають опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі (у разі його / їх виявлення), а також зобов’язання щодо усунення такого порушення (порушень).
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, то орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов’язання щодо усунення такого порушення.
Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник має оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або ж інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службову (посадову) особу замовника та/або уповноважену особу замовника не притягують до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель за порушення, усунені замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди з інформацією, викладеною у висновку, замовник може протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку в електронній системі закупівель оскаржити такий висновок до суду, обов’язково зазначивши інформацію про це в електронній системі закупівель.
Якщо ж замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених Законом, а також висновок не оскаржено до суду, то орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Однак частиною дванадцятою статті 8 Закону визначено, що в разі якщо Орган оскарження прийняв до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження в порядку, установленому Законом, то орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду Органом оскарження незалежно від прийнятого Органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Закону, якщо Орган оскарження прийняв до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження в порядку, установленому Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, то протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення Органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення Органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду Органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Після оприлюднення рішення Органу оскарження усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, замовник здійснює в порядку, установленому статтею 8, лише в частині, що не була предметом розгляду Органом оскарження.
У разі наявності підстав, визначених частиною другою статті 8 Закону, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду Органом оскарження та/або оскарження в судовому порядку рішення Органу оскарження, то рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймають після оприлюднення рішення Органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, установленому статтею 18 Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.
Зважаючи на викладене, у разі якщо порушення замовником законодавства у сфері закупівель було предметом розгляду Органом оскарження та щодо такого порушення Орган оскарження прийняв рішення (зокрема, рішення зобов’язати замовника усунути порушення, що було предметом оскарження), то орган державного фінансового контролю не вчиняє дій щодо такого порушення, окрім випадку, якщо замовник не виконав рішення Органу оскарження.
Так, відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як Органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, спричинює накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
google 