Солон у IV ст. до н.е. писав: «Демократія – це відповідальність кожного за стан справ у державі». Тому тема відповідальності завжди є актуальною в будь-яких відносинах. Сфера публічних закупівель не є виключенням.
Здавалося б, усе просто. Є уповноважена особа, і вона ж за все відповідає. Однак уповноважена особа може і звільнитись, і піти в декретну відпустку.
Також із введенням на всій території України воєнного стану наше звичне життя повернулось в інше русло. Посилення інтенсивності бойових дій, порушення виробничих та логістичних шляхів, руйнування активів та інфраструктури, відсутність електроенергії, знецінення гривні призводять здебільшого до залишення людьми кордонів України.
У статті спробуємо з’ясувати, хто ж несе відповідальність у сфері публічних закупівель. Чи може звільнена особа нести відповідальність? І якщо може, то за яких умов.
Відповідальність у сфері публічних закупівель
За визначенням Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) уповноважена особа є службовою (посадовою) чи іншою особою, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Стаття 11 Закону деталізує функції та відповідальність уповноваженої особи. Так, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним із таких способів:
- шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
- шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
- шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Читайте також «Вісім моделей роботи уповноважених осіб. Вам залишається тільки обрати».
Відповідно до пункту 4.3 «Примірного положення про уповноважену особу», що затверджено наказом Мінекономіки № 40 від 08.06.2021, уповноважена особа несе персональну відповідальність за:
- прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України;
- повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель;
- порушення вимог, установлених Законом, та нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання.
Акцент: уповноважена особа несе персональну відповідність, зокрема за порушення, вчинені нею під час виконання обов’язків уповноваженої особи.
Так, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення, які ми розписали в шпаргалці уповноваженої особи замовника про адміністративну відповідальність.
У разі звільнення працівника з посади уповноваженої особи така особа може бути притягнута до відповідальності у разі непропущення строків накладення адміністративних стягнень відповідно до статті 38 КУпАП, а саме:
- за частинами 1–2 статті 164-14 КУпАП штраф може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення;
- за частинами 3–6 статті 164-14 КУпАП штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Більше статей про відповідальність — у переліку корисних посилань щодо відповідальності в публічних закупівлях.
Звільнення уповноваженої особи, її виїзд за кордон чи перебування у декретній відпустці
Звільнення працівника, виїзд працівника за кордон чи перебування в декретній відпустці не звільняють таку особу від адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконання обов’язків уповноваженої особи.
Так, як приклад розгляду справ про адміністративні правопорушення звільненої особи можна навести постанову Личаківського районного суду м. Львова від 12.02.2022 у справі № 462/9364/21. У зазначеній справі суд вирішував питання притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка, перебуваючи на посаді заступника голови тендерного комітету, на думку Західного офісу Держаудитслужби, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 164-14 КУпАП.
Незважаючи на звільнення особи з роботи 30.07.2021, 16.12.2021 заступником начальника Західного офісу Держаудитслужби складено протокол про адміністративне правопорушення. Розглянувши справу з урахуванням всіх обставин, суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно особи у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 КУпАП.
Однак закриття провадження у справі пов’язане не з відсутністю трудових відносин у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а з відсутністю в її діях на час перебування на посаді заступника голови тендерного комітету складу правопорушення.
Приклад. Пропущення строків
Так, судом встановлено: з протоколу про адміністративне правопорушення № 040531-27/18/2022/пр від 14.02.2022 випливає, що особа, що є відповідальною особою за організацію та проведення процедур закупівель згідно з Законом, оголосила проведення переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом, 12.11.2021.
Дане правопорушення було виявлено державним аудитором 28.01.2022.
Виходячи з цього, на час розгляду даного матеріалу (01.08.2022) закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Але виникає питання, як особі, яка перебуває за кордоном, захистити свої права та інтереси?
Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тобто якщо ви отримали повістку в суд і не з’явились, або ж не отримали повістки з поштового відділення, вважається, що суд вас належно повідомив про час та місце проведення судового засідання, і судове засідання буде проведено без вашої участі.
Звичайно, особа може скористатись послугами адвоката й отримати правову допомогу в суді. Але, якщо немає можливості скористатись послугами адвоката, які можливі дії?
На жаль, нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції.
Однак, згідно з вимогами частини 6 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Так, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.02.2020 у справі № 541/6/20 суд при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності застосував аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме статтю 336 КПК України, якою врегульоване вказане питання, та здійснив дистанційне судове провадження при розгляді матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності особи в режимі відеоконференції шляхом проведення відеозв’язку із Кіровським районним судом м. Дніпро.
Також Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02.07.2021 у справі № 522/11056/21 суд задовольнив клопотання особи про проведення судового провадження у справі № 522/11056/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Якщо ж суд не задовольняє клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ви можете, скориставшись системою «Електронний суд», подати пояснення у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Висновок
Уповноважені особи несуть персональну відповідальність за дії чи бездіяльність, вчинені ними під час виконання відповідних обов’язків, адже незворотність відповідальності є основою всього демократичного суспільства та розбудови правової держави.
Ще більше судових рішень — в електронній книзі «Практика суду, що стосується публічних закупівель»:
google 