Відповідальність за невчасне накладення підпису на оприлюднений договір про закупівлю

Тетяна Мішта
5100
16 Лютого 2021
Відповідальність за невчасне накладення підпису на оприлюднений договір про закупівлю
5100
16 Лютого 2021

Питання читача

— Доброго дня! Якщо замовник оприлюднив документ і не може накласти підпис вчасно, то чи буде це порушенням? Наприклад, якщо оприлюднено договір про закупівлю 01.02.2021, а підпис в електронній системі закупівель накладено 02.02.2021?   

Відповідь експерта

— Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому випадки, коли договір про закупівлю вважається нікчемним, передбачені статтею 43 Закону.

Водночас замовнику слід ураховувати, що він самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом (Мінекономіки) та Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Поряд з цим, згідно з наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації  про публічні закупівлі», розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. 

Крім того, статтею 16414 КУпАП встановлено відповідальність уповноважених, службових (посадових) осіб замовника за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі у розмірі 1 700 грн. За ті самі дії,  вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, — 3 400 грн.

З огляду на це інформація вважатиметься такою, що розміщена з дотриманням вимог законодавства у тому випадку, коли замовник вчинив усі дії, передбачені законом та порядком розміщення інформації.

Коментар редакції

Для закріплення прочитаного наведемо додатково декілька прикладів.

Приклад 1. Замовником під час оголошення відкритих торгів  оприлюднено тендерну документацію 17.02.2021. КЕП накладено 19.02.2021. Отже, у даному випадку замовник має продовжити строк подання тендерних пропозицій так, щоб з 19.02.2021 було не менше 15 днів з дня накладання КЕП на тендерну документацію в електронній системі закупівель до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Тобто до 06.03.2021 (включно).
Приклад 2. Замовником за результатами проведених відкритих торгів 15.02.2021 укладено договір про закупівлю. 16.02.2021 договір про закупівлю та всі додатки до нього оприлюднено в електронній системі закупівель, проте кваліфікований електронний підпис не накладено. Для того щоб не порушити строки оприлюднення договору про закупівлю, а саме 3 робочих дні з дня його укладення, замовник до 18.02.2021 (включно) має накласти кваліфікований електронний підпис.
Також щодо цифрового підпису у закупівлях читайте на порталі RADNUK.COM.UA статтю «Відповідальність за використання КЕП не на захищеному носієві».
Експерти відповідають

Провідні фахівці закупівельної галузі коротко та з правової точки зору відповідають на найбільш суперечливі та болючі питання щодо здійснення закупівель