Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) додала такий новий вид закупівлі, як «спрощена закупівля». Однак відповідно до статті 13 Закону вона не є процедурою закупівлі, як, наприклад, відкриті торги. Стаття 14 Закону регулює порядок проведення спрощеної закупівлі, але інші статті Закону не потрібно ігнорувати, оскільки певні положення також відносяться і до спрощеної закупвлі. Спрощену закупівлю здійснюють від 50 000 грн і до порогів, які встановлено для проведення процедур закупівлі.
У даній публікації відповімо на таке питання замовника: «Чи передбачено чинним законодавством внесення змін до проєкту договору в разі проведення спрощеної закупівлі на етапі періоду уточнень?».
Стаття 14 Закону не містить вимог стосовно публікації проєкту договору разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Незважаючи на це, треба звернути увагу на приписи пункту 2 частини 1 статті 10 Закону: замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю — не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Крім того, пункт 6 частини 1 ст. 1 Закону дає нам визначення договору про закупівлю. Це — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. А стаття 41 Закону регулює питання стосовно основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього.
Отже, можна дійти висновку, що замовник має обов’язок публікувати проєкт договору про закупівлю разом із оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Згідно з частиною 7 статті 14 Закону, у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Отже, учасник може вимагати усунути порушення, яке в тому числі може знаходитись і в проєкті договору. Втім відповідні статті не містять прямої норми стосовно внесення змін замовником до проєкту договору, але не слід забувати, що статтею 5 Закону встановлені основні принципи закупівель, які не можуть бути порушені під час проведення навіть спрощеної закупівлі.
Тому можна дійти висновку, що замовник з власної ініціативи або за зверненнями учасників, використовуючи аналогію Закону (з нормами про відкриті торги), для дотримання принципів закупівель може вносити зміни до проєкту договору в період уточнень. По суті, проєкт договору є невід’ємною частиною оголошення, а іноді містить і вимоги до предмета закупівлі, а тому немає нічого дивного в зміні проєкту, коли це допоможе не допустити порушень принципів закупівель та Закону.
Практика АМКУ, щодо зобов’язання замовника про внесення змін у проєкт договору про закупівлю
Додатково пропонуємо ознайомитись із рішенням Антимонопольного комітету України за оголошенням № UA-2020-03-20-001131-c. У скарзі скаржник вимагав внести зміни в проєкт договору, це рішення є прикладом того, що проєкт договору в деяких обставинах необхідно змінювати: «У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне. Відповідно до пункту 3 розділу VІ Документації передбачено — проект договору про закупівлю згідно з додатком 6 Документації. Додаток 6 Документації містить проект договору. Відповідно до пункту 3.1 проекту договору товар повинен бути поставлений Постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання Постачальником письмової Рознарядки від Покупця, підписаної відповідно до умов п. 3.6 даного Договору, але не пізніше 31.12.2020 р. (включно). Відповідно до пункту 3.2 проекту договору датою поставки товару вважається дата підписання відповідної накладної на приймання товару і підписання Акту прийому-передачі товару обома Сторонами Договору. Відповідно до пункту 9.3 проекту договору Постачальник за даним Договором несе відповідальність, зокрема, за несвоєчасну поставку Товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості простроченого зобов’язання за кожен день прострочення до дня фактичної поставки Товару. Крім того, за прострочення поставки Товару понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості Товару. Слід зазначити, що проектом договору не передбачено саме строк та спосіб надання, отримання письмової Рознарядки, що може в подальшому створити умови для неналежної поставки товару з незалежних від постачання підстав, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.
Статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені статтею 3 Закону. Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині».
Отже, Орган оскарження вбачає порушення принципів закупівель (недискримінація учасників, відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель) саме в тексті проєкту договору та вимагає внести в нього зміни.
Також звертайте увагу, що учасники не зможуть оскаржити спрощену закупівлю в Антимонопольному комітеті України як Органі оскарження. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону, учасники можуть оскаржувати саме процедури закупівлі з метою неупередженого та ефективного захисту своїх прав і законних інтересів.
Але замовникам не слід розслаблятися, відповідно до частини 20 статті 14 Закону, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Про спрощені закупівлі читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статтях:
- «Вплив нових електронних інструментів та статей 16–17 Закону на спрощені закупівлі»;
- «Вимоги до учасника-переможця спрощеної закупівлі»;
- «Закупівля без проведення спрощеної закупівлі. Який договір укладати: договір про закупівлю чи звичайний (прямий) договір?»;
- «Якщо в спрощеній закупівлі замовник не встиг надати відповідь на звернення».
google 