З метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель, відбору доброчесних учасників законодавець надав право замовнику звертатися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції згідно вимог частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон). А чи вправі замовник діяти таким чином під час проведення спрощених закупівель, відхиляючи пропозиції тих учасників, інформація від яких не знайшла підтвердження?
З моменту набрання чинності нової редакції Закону, з 19 квітня 2020 року, законодавець ввів новий вид закупівель – «спрощену закупівлю». Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону: спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Визначенню порядку проведення спрощеної закупівлі присвячена стаття 14 Закону. Відповідно до частини 1 статті 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. За результатами аукціону автоматично визначається найбільш економічно вигідна пропозиція, яку замовник має розглянути відповідно до частини 11 статті 14 Закону, хоча конкретні правила такого розгляду у статті 14 Закону не наводяться. А річ у тім, що правила розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції у спрощеній закупівлі у цілому збігаються з правилами розгляду тендерних пропозицій у конкурентних процедурах закупівель, а тому й об’єднані у статті 29 Закону «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій». Разом з тим, положення статті 29 Закону (яка, до речі, розміщена у розділі «Відкриті торги») застосовуються до спрощених закупівель не суцільним порядком, а вибірково, і саме цей вибірковий підхід і поставив питання: а чи вправі замовник у спрощених закупівлях перевіряти надану учасником інформацію так само, як у конкурентних процедурах закупівель? Для наочності поглянемо на витяг з Закону.
Витяг
з Закону України «Про публічні закупівлі»
(частина 15 статті 29 Закону)
15. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
Як бачимо, згідно з абзацом 2 частини 15 статті 29 Закону Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Отже, необхідно визначитися, хто є учасником згідно з Законом. Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону: «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, фізична особа – підприємець чи юридична особа – резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі». Таким чином, поняття «учасник» рівною мірою стосується і процедур публічних закупівель, і спрощених закупівель. А отже, і абзац 2 частини 15 статті 29 Закону може однаково застосовуватися як під час процедур закупівель, так і під час спрощених закупівель, тобто під час проведення спрощених закупівель замовник має повне право звертатися за підтвердженням наданої учасником інформації до третіх осіб.
Однак, при зверненні за підтвердженням достовірності поданої учасником інформації, необхідно замовнику враховувати і обмеження в часі у зв’язку із встановленням чіткого строку розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня завершення електронного аукціону (частина 11 статті 14 Закону). Теоретично, Закон дозволяє замовнику аргументовано продовжити зазначений строк до 20 робочих днів, оприлюднивши повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення (частина 10 статті 29 Закону). Але зверніть увагу, що в разі проведення спрощеної закупівлі технічна можливість такий строк продовжити можлива не на всіх майданчиках. Тому перед тим, як здійснити у спрощеній закупівлі таке продовження, рекомендуємо уточнити у свого майданчика таку технічну можливість.
Наступне питання, яке слід з’ясувати: яку саме інформацію, надану учасником, вправі перевіряти замовник під час проведення спрощених закупівель? Абзац 2 частини 15 статті 29 Закону жодних обмежень з цього приводу не містить. У свою чергу вичерпний перелік інформації, яка обов’язково має бути зазначена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, визначається у частині 3 статті 14 Закону. Окрім обов’язкової інформації, замовник може включити до оголошення про проведення спрощеної закупівлі і будь-яку іншу інформацію, що не суперечить Закону. Напр., на спрощені закупівлі не поширюються правила статей 16 та 17 Закону, що жодним чином не обмежує замовника у можливості вказати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що до участі у такій закупівлі не допускаються банкрути та податкові боржники.
Разом з тим, слід звернути увагу на можливі наслідки виявлення факту подання учасником недостовірної інформації. Так, підстави для відхилення пропозицій у спрощених закупівлях визначені частиною 13 статті 14 Закону, і цей перелік є вичерпним. Найбільш універсальна підстава для відхилення пропозиції передбачена пунктом 1 частини 13 статті 14 Закону, а саме – пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, формально, замовник вправі перевірити шляхом звернення до третіх осіб будь-яку інформацію, надану учасником на виконання вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі, як про предмет закупівлі, так і про самого учасника.
І щоб усі учасники спрощеної закупівлі розуміли повноваження замовника однаково, радимо включати до оголошення про проведення спрощеної закупівлі інформацію про те, що замовник вправі звернутися за підтвердженням до третіх осіб будь-якої наданої учасником інформації, а в разі виявлення невідповідності поданої учасником інформації умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимогам до предмета закупівлі, пропозиція такого учасника буде відхилена на підставі пункту 1 частини 13 статті 14 Закону.
Висновки
Виходячи із вимог частини 3 статті 14 Закону проведення спрощених закупівель відбувається шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмету закупівлі згідно із можливістю зазначення іншої інформації, яку замовник вважає за необхідне включити. Замовник має право виходячи зі специфіки предмету закупівлі та з метою забезпечення участі доброчесних учасників, встановити в оголошенні вимоги до потенційних учасників.
У випадку наявності у замовника підтвердження недостовірності поданої учасником інформації виникає підстава відхилення пропозиції недобросовісного учасника згідно вимог пункту 1 частини 13 статті 14 Закону: «пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмету закупівлі».
Детальніше про продовження строку розгляду читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Продовження строку розгляду тендерних пропозицій замовником. Аргументи та алгоритм дій замовника»
google 