У повсякденній роботі як замовників, так і учасників процедур закупівель рано чи пізно постане питання: хто, де і як довго повинен зберігати документи, пов’язані з процедурами закупівель, і що з ними потім робити? Відповідь на це питання шукатимемо разом на сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Законодавство щодо зберігання документів
Незважаючи на гучну назву, документи з питань закупівель не є якоюсь винятковою категорією документів, що створюють протягом діяльності установи, які заслуговують на особливе ставлення. Питання створення, зберігання та знищення документів з питань державних закупівель регулюють загальні акти з питань організації документообігу та архівної справи (з деякими особливостями, визначеними законодавством у сфері державних закупівель). Вказані особливості пов’язані з тим, що іще з часу регулювання сфери закупівель положеннями Кабінету Міністрів України законодавець узяв за правило встановлювати для документів з питань державних закупівель окремі строки їх зберігання — не лише відмінні, але подекуди й коротші за строки, установлені відомчими інструкціями. А законодавство у цій сфері не надто постійне: за останні десять років у сфері державних закупівель лише один закон протримався більше трьох років. А тому принципове значення має питання, який нормативно-правовий акт слід застосувати для визначення строків зберігання документів: той, що діяв на момент їх складання, або ж чинний на поточну дату? Правильна відповідь з урахуванням статті 58 Конституції України така: чинний на поточну дату, оскільки закони, що втратили чинність, об’єктивно не можуть регулювати наявні сьогодні відносини.
...
google 