Аби навчитись уникати помилок, ми повинні визначитися, в чому їх корінь – у незнанні чи в необачності. Перше означає, що у нас немає необхідної інформації. Друге – що необхідна інформація була, але ми використали її не вірно.
Чи не виникало у Вас подібного відчуття при закупівлі розроблення проектно-кошторисної документації (далі – ПКД)? Авторських прав на неї? Коли та в яких випадках авторські права на неї можна передати замовнику чи іншій організації? Як правильно внести зміни до її технічного завдання? А якщо взагалі проекти руйнуються під градом правок, внесених в технічне завдання?
Сьогодні знайдемо спосіб зробити проекти стійкими до різних змін та відповісти на пекучі для Замовників питання.
Проектно-кошторисна документація – це…
Будівництво об’єкту починається з проектування та складання кошторису витрат на будівництво. Він включає складання плану витрат, надходження матеріальних, трудових та грошових ресурсів, які потрібні, щоб почати, провести і закінчити будівництво. Виконання цієї частини роботи є важливим і ключовим моментом, оскільки вона включає в себе показники ефективності, раціональності та економічності майбутнього будівельного процесу.
Поняття проектної документації, визначено у Державних будівельних нормах України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» (далі – ДБН 2014). Затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва – це і є проектна документація.
Зокрема, як за ДБН, так і за порядком розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво об’єктів, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці.
Проектною документацією можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, але розробляється вона на об’єкт будівництвав цілому. Тобто, проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування. Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.
Важливо! У разі, якщо проектною документацією передбачені черги на будівництво об’єкта, можливо здійснити закупівлю робіт не на всю кошторисну вартість проектної документації, а на ту вартість, що передбачена для кожної черги окремо.
Давайте запам’ятаємо: якщо проектною документацією не передбачено черг, то не потрібно замовникам, шукати методи, як закупити роботи на відповідний об’єкт, не використовуючи процедур закупівель передбачених Законом. Адже за придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону накладають штраф на службових (посадових) осіб у розмірі 25 500 – 51 000 гривень. За ті самі повторні дії – від 51 000 до 85 000 гривень. За укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог закону накладають штраф на керівника підприємства у розмірі від 34 000 до 170 000 гривень.
Закупівля розроблення проектно-кошторисної документації у будівництві
Для того, щоб кожен Замовник зміг правильно провести закупівлю з розроблення проектно-кошторисної документації згідно вимог закону, йому потрібно знати:
- вартість цих послуг / робіт;
- розуміти, що розроблення проектно-кошторисної документації є роботами.
Вартість послуг на розроблення проектно-кошторисної документації визначаємо за Державним національним стандартом України Б Д. 1.1.-7:2013 «Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013).
ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013 встановлює основні правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектної документації для нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’яток архітектури і містобудування, що здійснюються на території України.
Цей стандарт призначений для використання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, які виконують проектні роботи та експертизу проектів будівництва, або є замовниками цих робіт при обґрунтуванні договірної ціни. Для Замовників, краще за все ж, щоб такі розрахунки проводили відповідні спеціалісти-кошторисники.
Оскільки розроблення проектної документації на об’єкти будівництва є роботами, то при обранні закупівлі (відкриті торги, спрощена закупівля чи укладання прямого договору на розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво) керуємося вартістю самих робіт. Для цього звертаємо увагу на статтю 3 Закону, в якій чітко прописані вартісні межі застосування Закону.
Майнові права та авторське право на проектну документацію
Згідно з частиною 1 статті 433 Цивільного кодексу України об´єктами авторського права є твори архітектури, а відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» об´єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.
Як зрозуміти, що відносити до творів архітектури?
Що має бути об´єктом авторського права?
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 (зі змінами) «Про державну реєстрацію авторського права і договорів» (далі – Постанова 1756) встановлено вимоги до оформлення матеріальної форми твору.
За пунктом 15 розділу ІІІ Постанови 1756, залежно від того, щодо якого об´єкта авторського права подано заявку на реєстрацію, примірник твору подається у такій матеріальній формі: твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва – у вигляді фотографій (у разі потреби – кольорових) розміром не менш ніж 9х12 см, слайдів, чи у вигляді копій основних креслень проекту, передусім генерального плану, планів поверхів, фасадів, розрізів, інших креслень (на власний вибір), фотографій або слайдів моделей збудованих будівель і споруд на електронному носії чи у вигляді копій на паперовому носії. Слайди та/або фотографії подаються в окремому конверті.
Отже, твори архітектури, містобудування втілюються у вигляді фотографій або слайдів, що передбачає створення або реалізацію цих об´єктів, тобто проведення цілого комплексу робіт зі створення проектної документації, будівництва та введення в експлуатацію цього об´єкта.
Що ж до об’єкта авторського права, то Закон України «Про архітектурну діяльність» містить поняття «архітектурне рішення», що визначається як авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер’єру об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації. Рішення реалізується в архітектурній частині проекту.
Тобто, саме авторське рішення і складаєоснову проектної документації та архітектурного об´єкта, що, безперечно, охороняється Законом України «Про авторські права і суміжні права».
За Законом України «Про авторське право та суміжні права» твором архітектури є твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень. До творів архітектури відносяться:
- збудовані споруди;
- креслення;
- ескізи;
- плани;
- моделі.
При цьому твір архітектури, незалежно від форми його реалізації, повинен бути результатом творчої, інтелектуальної діяльності особи.
Хто має майнові та авторські права на проектну документацію?
За Законом України «Про архітектурну діяльність» автор проекту – твору архітектури, містобудування – має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.
Право автора на результат його творчої діяльності у тому числі проекту, виникає з моменту створення архітектурного твору, незалежно від того, був він закінчений і оприлюднений чи ні.
Автор об’єкта архітектури як об’єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.
Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об’єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори, створені на замовлення.
Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Авторський нагляд здійснює проектна організація? Чи автор, архітектор – в подальшому при будівництві об’єкту?
Відповідь: так. Зазвичай авторський нагляд здійснюється архітектором, проектною організацією, проектантом – автором проекту об’єкта / об’єкта архітектури. Інколи авторський нагляд може здійснюватися уповноваженими ними особами.
Важливо! Авторський нагляд здійснюється на об’єктах будівництва незалежно від їх класу наслідків (відповідальності). Клас наслідків та форми власності Замовника визначені відповідно до вимог Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903.
Здійснення авторського нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, крім вказаних вище нормативно-правових актів, врегульовується Державним стандартом України Н БА.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» (далі – ДСТУ Н БА.2.2-11:2014).
Чи може проектна організація / проектант передати майнові права та авторське право замовнику?
Так, адже перш за все авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Передача таких прав здійснюється у відповідності до Закону України «Про авторські та суміжні права» та за Цивільним кодексом України. Зокрема, при укладанні договору на здійснення авторського нагляду обов’язково зазначаємо умови здійснення авторського нагляду, передачу майнових та авторських прав.
Внесення змін до проектно-кошторисної документації
За Законом України «Про архітектурну діяльність», внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов – за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
Аналогічна норма передбачена Порядком розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженим наказом Мінрегіону України від 16.05.11 № 45 (зареєстровано в Мін’юсті України від 01.06.11 №651/19389): коригування проектно-кошторисної документації – внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.
ДСТУ Н БА.2.2-11:2014 визначено, що групою авторського нагляду, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, здійснюється, у тому числі, вжиття, за необхідності, заходів щодо коригування проектних рішень відповідно до вимог нормативних документів, які набрали чинності після затвердження проектної документації.
За пунктом 4.4 вищезазначеної Настанови, якщо під час будівництва проектувальник, який залучений до авторського нагляду, вносить зміни до проектної документації, такі зміни рекомендується погоджувати з генеральним проектувальником.
Важливо відзначити:
- Внесення змін до проектно-кошторисної документації можливе протягом будівництва, реконструкції тощо, але тільки на підставі завдання на проектування і за погодженням з проектною організацією / генеральним проектантом.
- Скоригована проектна документація, яка має черги на будівництва, підлягає обов’язковій експертизі на предмет можливості такого поділу, щодо безпечної експлуатації та самостійного функціонування черг будівництва.
Зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів
Звертаю увагу, що з 02.07.2019 року набрали чинності зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, внесені Наказом Міністерства регіонального розвитку України № 112 від 17.05.2019. (наразі це Міністерство розвитку громад та територій України)
За цими нормативними актами проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об’єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.
Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.
Зокрема, проектна документація на об’єкт будівництва, що затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Застосування Закону України «Про публічні закупівлі», під час коригування проектної документації або внесення змін до неї
Виходячи з того, що проектно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника, при виборі виконавця коригування проекту слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права». Тож, в даному випадку Замовники мають право застосовувати переговорну процедуру, використовуючи підпункт 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», посилатися на статті 433, 435, 439, 440, 441, 443 Цивільного Кодексу України та статті 7, 8, 11, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», з метою збереження прав інтелектуальної власності в частині авторських прав.
Не забуваємо, що розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво є роботами в розумінні Закону про публічні закупівлі, а отже і її коригування є роботами в розумінні Закону. Тож, в будь-якому випадку керуємося, крім нормативних актів, і вартісними межами.
Підсумуємо: проектно-кошторисна документація є невід’ємною основою та початковим етапом для будівництва, реконструкції тощо, яка потребує уваги до деталей, що у величезній мірі визначає успішну реалізацію майбутнього результату.
Більше щодо проблематики даного питання читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів» та «Що таке роботи та коли не потрібно плутати поняття «послуги» і «роботи».
google 