Проведення процедури закупівлі для потреб оборони військовими формуваннями та/або частинами Національної гвардії України

Нормативно-правове регулювання проведення закупівель для потреб оборони: хто проводить і в яких випадках

Прийнятий Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІI «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі) набув чинності 19.02.2016.

Введення Закону в дію відбулося:

• з 1 квітня 2016 року — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
• з 1 серпня 2016 року — для всіх замовників (див. пункт 1 розділу IX цього Закону).

З 04.06.2016 набув чинності Закон України від 12.05.2016 № 1356-VІІI «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі — Закон про забезпечення потреб оборони).

Зважаючи на вищезазначене, було внесено відповідні зміни до Закону про публічні закупівлі, а саме:

• абзац 9 частини 5 статті 2 виключено на підставі Закону про забезпечення потреб оборони;
• статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом про забезпечення потреб оборони — шостою:

«6. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом».

Згідно із Законом про публічні закупівлі та Законом про забезпечення потреб оборони, закупівлю товарів, робіт і послуг військові формування та/або частини Національної гвардії України здійснюють з 01.08.2016, а не з 12.05.2016. Пов’язано це з тим, що зазначені замовники не належать до центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. На підтвердження зазначеного є судове рішення від 07.11.2016 № 826/12684/16, яке скасовує рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2016 № 1790-р/пк-ск щодо порушеного питання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про забезпечення потреб оборони цей закон застосовують:

• Міністерство оборони України та його розвідувальний орган,
• Міністерство внутрішніх справ України,
• Служба безпеки України,
• Національна гвардія України,
• Національна поліція України,
• Державна прикордонна служба України,
• Служба зовнішньої розвідки України,
• Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України,
• Державна спеціальна служба транспорту,
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій,
• Управління державної охорони України,
• та інші військові формування та/або частини (далі — замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень.

Якщо уважно прочитати наведену норму, то з неї випливає, що на даний час (період проведення антитерористичної операції), при належному обґрунтуванні того, що товари, роботи чи послуги закуповують для гарантованого забезпечення потреб оборони, а не для чогось іншого, можна купити будь-що — від набоїв до паперу. Адже все, що закуповують силовики, використовують для досягнення однієї мети.

Задовольнити потреби оборони за Законом № 1356-VIII можливо лише в певний період, визначений законодавцем

З аналізу статті 2 Закону про забезпечення потреб оборони випливає, що застосування норм зазначеного Закону з метою здійснення закупівель можливе лише за наявностіпевного періоду, а саме: особливого періоду, періоду проведення антитерористичної операції, періоду введення надзвичайного стану. Попередньо нагадаємо законодавче регулювання даного питання.

Особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Період проведення антитерористичної операції — час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (стаття 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово бути введений в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України в результаті насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 16.03.2000 № 1550-III «Про правовий режим надзвичайного стану»).

Які форми документів використовують під час закупівлі для потреб оборони (оголошення, тендерна документація тощо): ті ж, що і при закупівлях за Законом про публічні закупівлі, чи інші?

Замовник при здійсненні переговорної процедури закупівлі для потреб оборони основну частину документів використовує за формами, що затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — МЕРТУ) від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (зі змінами)(далі — наказ МЕРТУ № 490) , а саме:

• форма річного плану закупівель (заповнює замовник, вносячи наявну інформацію в електронній системі закупівель);
• форма повідомлення про намір укласти договір (заповнює автоматично електронна система закупівель);
• форма реєстру отриманих тендерних пропозицій (заповнює автоматично електронна система закупівель);
• форма протоколу розкриття тендерних пропозицій (заповнює автоматично електронна система закупівель);
• форма звіту про результати проведення процедури закупівлі (заповнює автоматично електронна система закупівель);
• форма повідомлення про внесення змін до договору (заповнює замовник, вносячи наявну інформацію в електронній системі закупівель);
• форма звіту про виконання договору про закупівлю (заповнює замовник, вносячи наявну інформацію в електронній системі закупівель).

Іншу частину документів складають у довільній формі, а саме:

• оголошення про проведення переговорної процедури для потреб оборони;
• протокол про надання роз’яснення (або інший документ);
• протокол про внесення змін;
• протокол розгляду цінових пропозицій;
• запрошення;
• протокол переговорів;
• протокол про відхилення цінової пропозиції учасника відбору;
• протокол визначення переможця;
• протокол про відміну відбору учасників.

Наказом МЕРТУ від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедур закупівель — відкриті торги та конкурентний діалог. У зв’язку із цим замовникам необхідно при поданні оголошення про проведення закупівлі в розділ «Документи» прикріпляти оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, яке треба розробляти аналогічно до тендерної документації для процедури відкритих торгів, затверджувати рішенням тендерного комітету, а підписувати його має голова тендерного комітету.

В оголошенні про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони обов’язково зазначають відповідну інформацію згідно з частиною 4 статті 3 Закону про забезпечення потреб оборони. Відповідно до частини 5 статті 3 Закону про забезпечення потреб оборони одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.

* Етапи проведення закупівлі викладено у вигляді інструкції з проведення закупівлі замовником, зокрема з наданням рекомендацій та зазначенням основних моментів кожного етапу.