Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку з численними зверненнями суб’єктів сфери публічних закупівель надало детальний лист щодо застосування законодавства при здійсненні закупівлі робіт. Редакція журналу надає змогу всім зацікавленим ознайомитись із повним текстом інформаційного листа МЕРТУ та віднайти в ньому відповіді на свої питання.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИОргани державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо закупівлі робіт
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє.
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі робіт
Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи — проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі— Порядок).
Згідно з Розділом III «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі — ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно–транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом.
Щодо віднесення супровідних послуг до робіт
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва— це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва складається на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
Виходячи зі змісту пункту 5.8.3 зведений кошторисний розрахунок містить зокрема Главу 10 «Утримання служби замовника» та Главу 12 «Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд». Згідно з пунктом 5.8.13 до глави 10 «Утримання служби замовника» включаються, зокрема, кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим, відповідно до пункту 5.8.15 до глави 12 «Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд» включаються, зокрема:
- вартість експертизи проектної документації;
- кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями.
Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном «послуги» на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 2 Розділу II «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з пунктом 3 «Терміни та визначення понять» ДБН А.2.2-3:2014:
- будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;
- будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;
- лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо;
- споруда — це штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури є меншою вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур, передбачених Законом.
Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт
Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону.
Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону.
При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:
- потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
- необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5 і 6 частини другої статті 35 Закону.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку України
Олександр Стародубцев
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Після ознайомлення з листом МЕРТУ щодо закупівлі робіт варто запам’ятати тези, наведені нижче.
Щодо визначення предмета закупівлі робіт
При закупівлі робіт за окремим об’єктом будівництва замовник керується вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. При цьому при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторисного розрахунку на весь об’єкт.
Щодо віднесення супровідних послуг до робіт
У разі якщо супровідні роботам послуги стосовно об’єкта будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), то цей предмет закупівлі належить до визначення «роботи».
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
Якщо послуги з поточного ремонту проводять за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, то їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури.
Щодо виникнення потреби в додатковій закупівлі робіт
У разі коли замовник уклав договір на виконання робіт, під час виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені в початковий проект), вартість якої перевищує межі, установлені частиною першою статті 2 Закону, то замовник може здійснити закупівлю таких робіт, застосувавши переговорну процедуру закупівлі (за наявності підтверджених обставин).
google 