Для початку нагадаємо, що закупівлі для протидії COVID-19 не завжди були чимось винятковим. Особливості таких закупівель — спочатку тимчасово на три місяці, а потім на постійній основі — визначені Законом України від 17.03.2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 530), що набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 17.03.2020. Цим Законом було одночасно внесено однакові за змістом доповнення до Прикінцевих та перехідних положень обох редакцій Закону про публічні закупівлі: і до тієї, що діяла до 18.04.2020, і до тієї, що мала бути введена в дію з 19.04.2020.
Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень чинної редакції Закону про закупівлі, а також пунктом 2-1 Прикінцевих та перехідних положень попередньої редакції Закону про закупівлі установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягуються до відповідальності відповідно до закону.
Ці положення продубльовано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України», що набрала чинності 21.03.2020 (далі — постанова № 225).
У питанні звітування за підсумками закупівель для протидії COVID-19 діє те саме правило, що ми сформулювали на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Звітуємо про закупівлі 2020 року без помилок»: за якою редакцією Закону розпочали — за тією й закінчуємо та звітуємо.
Разом з тим нагадуємо, що організація та проведення коронавірусних закупівель від початку їх запровадження не входили автоматично до обов’язків уже наявного у замовників тендерного комітету чи уповноваженої особи.
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою № 225, планування, організація, звітування і т. д. щодо коронавірусних закупівель покладалися на уповноважену замовником особу, тобто працівника, на якого ці обов’язки покладені окремим розпорядчим рішенням замовника. Саме така уповноважена замовником особа й відповідатиме за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону № 530.
А якщо прострочили подачу звіту чи припустилися помилки..?
Цікаво, що чинна редакція частини 1 статті 16414 КУпАП не містить такого складу правопорушення, як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю — саме так традиційно кваліфікували оприлюднення неповних чи недостовірних даних. Чинна редакція КУпАП передбачає відповідальність лише за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, якщо йдеться про звичайні закупівлі, а от у сфері «коронавірусних» закупівель карають за неоприлюднення чи порушення порядку оприлюднення інформації. Такі незначні, на перший погляд, відмінності ясно свідчать, що «порушення строків» і «порушення порядку» є самостійними поняттями. Цей аргумент може вберегти від штрафу в розмірі 1 700 грн у разі несвоєчасного оприлюднення інформації про «коронавірусні» закупівлі (адже Закон карає лише за неоприлюднення інформації, а за порушення строків відповідальності нема), а також свідчити на користь посадових та/або уповноважених осіб замовника в разі допущення помилок при формуванні звіту про виконання договору про закупівлі (якщо допущення помилок буде розцінене саме як порушення порядку оприлюднення інформації, а не як неоприлюднення правдивої інформації про закупівлю як такої).
Більше про закупівлі в режимі карантину читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Карантин як форс-мажор у закупівлях».
google 