Дев’ять актуальних запитань щодо звітування про виконання договору про закупівлю

Січень — це завжди активний період звітування про виконання договорів про закупівлю за попередній рік. Адже пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Тож у цьому матеріалі надамо відповіді на дев’ять найчастіших запитань замовників.

Запитання № 1. Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору, укладеного без використання електронної системи закупівель?

Відповідь на це запитання однозначна — ні! Оскільки пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Тобто договір, укладений без використання електронної системи закупівель (частина 3 статті 3 Закону), або договір без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (частина 7 статті 3 Закону) не є договором про закупівлю, тому замовник не має оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю.

Проте, якщо внутрішніми документами замовника, наприклад Положенням про уповноважену особу, передбачено обов’язок уповноваженої (чи відповідальної) особи оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю у разі укладення «прямого» договору, то така особа мусить здійснювати такі дії навіть якщо Законом такого обов’язку не встановлено, оскільки це передбачено внутрішнім порядком замовника.

Запитання № 2. Чи потрібно робити додаткову угоду, якщо договір про закупівлю виконано на меншу суму або обсяг?

Щоб відповісти на це запитання, звернемося до статті 41 Закону, а саме: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у частині 5 статті 41 Закону.

Що є істотними умовами договору про закупівлю? Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. А частиною 4 статті 180 ГКУ визначено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Враховуючи викладене вище, ціна та обсяг договору про закупівлю є його істотними умовами, що призводить до необхідності вносити зміни згідно з частиною 5 статті 41 Закону. Тож рекомендуємо замовникам перед тим, як звітувати про виконання договору про закупівлю, внести відповідні зміни до договору про закупівлю в частині зміни суми та / або обсягів.

Для завантаження відповідної додаткової угоди скористайтесь гіперпосиланням. 

Запитання № 3. Чи можна прозвітувати про виконання договору про закупівлю з «0,00»?

Законодавство з публічних закупівель не встановлює окремих вимог щодо звітування про виконання договору про закупівлю, який по факту з певних причин не виконувався, тобто сума його виконання — 0,00 грн. Проте на авторизованих електронних майданчиках технічно реалізовано так, що замовник не може прозвітувати про виконання договору про закупівлю із зазначенням 0,00 грн (Рис. 1).

Тож єдиним варіантом не отримати штраф службовій (посадовій), уповноваженій особі замовника за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі — розірвати такий договір про закупівлю, наприклад за згодою сторін. Далі оприлюднити таку додаткову угоду в електронній системі закупівель під час оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю (Рис. 2).

Запитання № 4. Якщо договір про закупівлю розірвано, то з якої дати рахувати строки для звітування про виконання?

Якщо договір про закупівлю, укладений за результатами проведеної спрощеної закупівлі / процедури закупівлі, розривається (чи то за згодою сторін, чи то в односторонньому порядку), у замовника настає обов’язок оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю. Але з якої дати відраховувати строки? Розберемо на прикладах:

Приклад 1

Приклад 2

Приклад 3

Отже, перш за все замовник має керуватися умовами укладеного договору про закупівлю. Але головне правило — відрахунок строків для звітування про виконання договору про закупівлю починається з моменту, коли договір про закупівлю вважається розірваним (погодженої сторонами дати розірвання договору про закупівлю або дати додаткової угоди, якщо договір про закупівлю вважається розірваним з моменту укладання додаткової угоди тощо).

Запитання № 5. З якої події рахувати строки для звітування про виконання договору про закупівлю?

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з:

• дня виконання сторонами договору про закупівлю;
• або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами;
• або його розірвання.

Тобто формулювання «або» надає замовнику право самостійно вибирати, з якої події розпочинається відлік строку для звітування про виконання договору про закупівлю. Більше читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Три рецепти успішного завершення 2021 року».

Запитання № 6. Чи потрібно звітувати про виконання договору про закупівлю, якщо ведеться претензійна робота?

Варто зауважити, що 26.06.2021 набрали чинності зміни до Закону, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX, якими, зокрема, змінено пункт 12 частини 1 статті 10 Закону, а саме:

Тобто внесеними змінами до Закону уточнено, що замовник має звітувати про виконання договору про закупівлю виключно за умови його виконання сторонами. Тому якщо за договором про закупівлю ведеться претензійна робота, або сторонами не виконано договір про закупівлю, замовник не має звітувати про його виконання в електронній системі закупівель. Детальніше читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Ведеться претензійна робота. Оприлюднюємо звіт про виконання договору про закупівлю чи ні?».

Запитання № 7. Чи є відповідальність за неправильне зазначення країни походження товару?

Нагадаємо, що 10.11.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України» від 19.10.2021 № 1812-IX. Змінами, зокрема, передбачено частину 1 статті 42 Закону доповнити пунктом 13, а саме:

Звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: … країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі — у разі закупівлі товару.

Тож замовники під час оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю мають зазначати інформацію про країну походження товару. Незважаючи на те що звітувати про виконання договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель / спрощених закупівель та закупівель з ознакою COVID-19, оголошених до 09.11.2021 (включно), замовник має за попередньою редакцією Закону, тобто без зазначення країни походження товару згідно з статтею 58 Цивільного кодексу України (закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи), в електронній системі закупівель дане поле є обов’язковим для заповнення незалежно від дати оголошення спрощеної закупівлі / процедури закупівлі.

Що ж стосується відповідальності за неправильне зазначення країни походження, то її немає. Оскільки жодна з підстав, згідно зі статтею 164¹⁴ КУпАП, не передбачає відповідальності за неправильне або помилкове оприлюднення інформації в електронній системі закупівель.

Запитання № 8. Чи можна не зазначати інформацію про країну походження товару?

Електронна система закупівель не пропустить оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю без зазначення країни походження товару. Тож замовник не зможе не зазначити інформацію про країну походження товару.

Запитання № 9. Яка відповідальність за неоприлюднення чи порушення строків оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю?

Частиною 1 статті 164¹⁴ КУпАП передбачено, що неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Дії, передбачені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн).

Отже, неоприлюднення або порушення строків оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю може тягнути за собою відповідний штраф на уповноважену особу або членів тендерного комітету.

Висновки

1. Договір, укладений без використання електронної системи закупівель (частина 3 статті 3 Закону), або договір без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (частина 7 статті 3 Закону) не є договором про закупівлю, тому замовник не має оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю.
2. Ціна та обсяг договору про закупівлю є його істотними умовами, що призводить до необхідності вносити зміни згідно з частиною 5 статті 41 Закону. Тож рекомендуємо замовникам, перед тим як звітувати про виконання договору про закупівлю, внести відповідні зміни до договору про закупівлю в частині зміни суми та / або обсягів.
3. На авторизованих електронних майданчиках технічно передбачено, що замовник не може прозвітувати про виконання договору про закупівлю із зазначенням — 0,00 грн. Тож єдиним варіантом не отримати штрафу службовій (посадовій), уповноваженій особі замовника за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі є розірвати такий договір про закупівлю, наприклад за згодою сторін. Далі оприлюднити таку додаткову угоду в електронній системі закупівель під час оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю.
4. Головне правило — відрахунок строків для звітування про виконання договору про закупівлю починається з моменту, коли договір про закупівлю вважається розірваним (погодженої сторонами дати розірвання договору про закупівлю або дати додаткової угоди, якщо договір про закупівлю вважається розірваним з моменту укладання додаткової угоди тощо).
5. Формулювання «або» надає замовнику право самостійно вибирати, з якої події розпочинається відлік строку для звітування про виконання договору про закупівлю.
6. Якщо за договором про закупівлю ведеться претензійна робота, або сторонами не виконано договору про закупівлю, замовник не має звітувати про його виконання в електронній системі закупівель.
7. Відповідальності за неправильне зазначення країни походження товару немає, оскільки жодна з підстав, згідно зі статтею 164¹⁴ КУпАП, не передбачає відповідальності за неправильне або помилкове оприлюднення інформації в електронній системі закупівель.
8. Замовник не зможе не зазначити інформацію про країну походження товару, оскільки електронна система закупівель не пропустить оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю без зазначення країни походження товару.
9. Неоприлюднення або порушення строків оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю може тягнути за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Також до вашої уваги на порталі RADNUK.COM.UA:

• Як не пропустити строки під час проведення процедур закупівель / спрощених закупівель
• Корисний інструмент контролю для правильного планування та вибору типу й виду закупівлі
• Закупівля періодичних видань та програмного забезпечення на умовах попередньої оплати
• Продовжено строк дії договору про закупівлю на наступний рік на 20 %: маємо нагоду не включити всі номенклатурні позиції під час тендеру?