Зміни у видатковій частині бюджетних асигнувань при закупівлі електричної енергії — це не абстракція, а реалії сьогодення. Вони стосуються майже кожного закупівельника та напряму залежать від прийнятих рішень замовника. Зменшення фінансування з подальшим додатковим виділенням асигнувань викликає безліч запитань щодо подальших дій:
- чи є виділення додаткових коштів підставою для збільшення загальної вартості укладеного договору про закупівлю;
- чи вважатиметься дана закупівля новим предметом закупівлі?
Кожний окремий випадок потребує індивідуальної оцінки, однак пропонуємо ознайомитися з баченням Уповноваженого органу одного з типових випадків за схемою: виділення бюджетних асигнувань в межах наявної потреби – зменшення бюджетних асигнувань – додаткове фінансування.
Оскільки кожній закупівлі передує планування, то аналіз даного питання розпочнемо саме з нього, максимально наближаючись до запропонованого прикладу. Так, стаття 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) чітко встановлює, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель, який оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. При цьому за результатом успішно проведеної процедури закупівлі замовник укладає договір про закупівлю.
Однак на перебіг виконання договірних зобов’язань впливає безліч різних чинників, що подекуди не залежать безпосередньо від замовника, наприклад зміна обсягів фінансування, які можуть корегуватись під впливом як об’єктивних, так і повністю непередбачуваних факторів. Зокрема, прийняття рішення розпорядником коштів про зменшення бюджетних асигнувань на придбання певного предмета закупівлі внаслідок перерозподілу коштів з однієї бюджетної програми на іншу або в рамках однієї програми — з видатків споживання на видатки розвитку і, навпаки, скорочення видатків та кошторисних призначень тощо.
Зменшення бюджетних асигнувань є підставою не тільки для зменшення бюджетних та фінансових зобов’язань, взятих на облік за договором про закупівлю в органах Казначейства, але й для внесення відповідних змін до договору про закупівлю.
Так, внесення змін до договорів про закупівлю, укладених за результатами процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, можливе лише на підставі випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону, пунктом 1 якої визначено: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника».
Висновок: зменшення фактичного обсягу видатків замовника матиме наслідки зменшення обсягів закупівлі.
Утім, дотримання та виконання бюджетного та публічного законодавства не вирішить проблему невідкладної наявної потреби в закупівлі електричної енергії, яка автоматично з’являється у замовника та потребує негайного вирішення.
Уявімо, що за наслідками грошових «перекидок» мету досягнуто та замовником отримано додаткове фінансування: або шляхом перерозподілу видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, або за результатом зверненням за додатковим фінансуванням, або за рахунок інших джерел фінансування.
Однак справа в тім, що саме на цьому етапі замовник постає перед вибором подальших дій, кожен з яких вартий уваги та аналізу:
- можливість збільшення загальної вартості договору про закупівлю до рівня початкової загальної суми відповідно до тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону за рахунок виділених додаткових коштів;
- здійснення закупівлі внаслідок перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмета(ів) закупівлі або фінансування інших видатків, розглядаючи такий предмет закупівлі як «новий» предмет закупівлі;
- проведення закупівлі з урахуванням сумарної очікуваної вартості на момент останнього виділення коштів замовнику за вказаним кодом ЄЗС.
Традиційно за пошуком відповіді звернемося до роз’яснення Уповноваженого органу, оприлюдненого на офіційному сайті Мінекономіки.
Так, від Луганської НДЕКЦ МВС надійшов запит № 1127/2021 такого змісту: «За результатами відкритих торгів, розпочатих у 2020 році на очікувану вартість, бюджетною установою укладений договір на закупівлю електричної енергії від 01.01.2021. Відповідно до затвердженого кошторису видатків загального фонду державного бюджету 15.01.2021 загальна сума договору про закупівлю була зменшена з дотриманням пункту 1 частини 5 статті 41 ЗУ „Про публічні закупівлі“.
Протягом року, на який було укладено договір про закупівлю електроенергії, додатково виділені кошти на проведення видатків з оплати електроенергії. Підстава виділення коштів — лист замовника процедури закупівлі.
Чи можливо за рахунок виділених додаткових коштів внести зміни до чинного договору про закупівлю за результатами відкритих торгів, збільшивши загальну вартість договору до рівня початкової загальної суми відповідно до тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону?».
Відповідь Уповноваженого органу на запит така:
«Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням та посиланням розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
Водночас питання щодо виділення додаткових коштів розглянуто у запиті № 657/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням. Водночас пропонуємо до перегляду відеокурс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступний за посиланням: ».
Коментар редакції
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, відповідно до частини 10 статті 3 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 3 статті 10 цього Закону.
Таким чином, залежно від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини 1 статті 1, пунктами 1 і 2 частини 1 статті 3 та частиною 3 статті 3 Закону.
Як зазначено вище, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною 1 статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі залежно від конкретних випадків.
Висновок: у разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та наявної необхідності здійснення нової закупівлі така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною 1 статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору про закупівлю / договору. Додатково щодо цього на порталі RADNUK.COM.UA читайте статтю «Ґрунтовно про додатково виділені кошти».
Приклад, як діяти, а не навпаки
Оскільки практика завжди діє результативніше, ніж теорія, пропонуємо розглянути приклад.
Приклад
За результатами рішення вищестоящого органу про скорочення видатків відповідною довідкою за травень 2021 року внесені зміни до кошторису доходів та видатків установи в частині зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» на загальну суму 40 000 грн, що знайшло своє відображення в укладеному договорі про закупівлю, змінивши його вартість до 116 000,00 грн з урахуванням фактичного обсягу закупівлі на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону.
Згодом, у вересні 2021 року, задля забезпечення наявної потреби та безперервності робочого процесу за цим самим предметом закупівлі вищестоящим органом прийнято рішення про додаткове виділення коштів у розмірі 40 000,00 грн.
Таким чином, на момент останнього виділення замовнику коштів відома замовнику сумарна річна очікувана вартість предмета закупівлі становить 156 000 грн, що відповідає наявній потребі замовника на момент здійснення попередньої закупівлі.
Зважаючи на ситуацію, що склалася, з метою задоволення потреб підприємства в безперебійному постачанні електричної енергії у 2021 році замовник може прийняти рішення про внесення змін у річний план закупівель та провести спрощену закупівлю на загальну вартість додаткових коштів у сумі 40 000,00 грн, оскільки згідно з частиною 10 статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону.
А як щодо можливості збільшення загальної вартості договору про закупівлю без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі?
Освоєння додатково виділених коштів шляхом збільшення загальної вартості договору про закупівлю до рівня початкової загальної суми відповідно до тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону — мрія замовника.
На заваді вказаним діям стає частина 5 статті 41 Закону, яка є імперативною нормою. Тобто вісім підстав частини 5 статті 41 Закону — це виключний перелік підстав, а тому замовники не можуть вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю в будь-яких інших випадках.
Ця норма не тільки не містить винятків з правил, а й матиме відчутні наслідки у вигляді адміністративної відповідальності для осіб, які причетні до процесу виконання договору про закупівлю.
Так, статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавець передбачив, зокрема, що в разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, на службових (посадових), уповноважених осіб замовника накладається штраф від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн – 51 000 грн). А якщо особа протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за таке саме порушення, то штраф становитиме від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн – 85 000 грн).
Аби вносити зміни до договору про закупівлю правомірно та не відчути на собі наслідків адмінправопорушення, на порталі RADNUK.COM.UA читайте статтю «Вісім важливих підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю».
На завершення традиційно про головне
- Зважаючи на те, що планування здійснюється на підставі наявної потреби в закупівлі, то розглянуті способи закупівель за рахунок додатково виділених коштів не вважатимуться новим предметом закупівлі та новим договором про закупівлю, оскільки є такими, які замовник не міг об’єктивно передбачити на етапі первинного планування.
- Вид закупівлі для такого предмета закупівлі повинен визначатися замовником з огляду на вартісні межі, визначені Законом, та з урахуванням категорії замовника.
- Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель / спрощених закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови, що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 3 Закону / пункті 28 частини 1 статті 1 Закону.
- Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону.
- Незалежно від загальної кількості «перекидок» фінансування за рішенням розпорядника бюджетних коштів усі зміни до договору про закупівлю слід вносити чітко згідно з частиною 5 статті 41 Закону.
Для поглиблення закупівельних знань читайте на порталі RADNUK.COM.UA такі корисні статті:
google 