Зазвичай найдорожчі тендери в електронній системі закупівель — це тендери на виконання певних робіт. Непоодинокі випадки, коли замовники в таких закупівлях встановлюють вимогу щодо обстеження об’єкта замовника до проведення аукціону з подальшим наданням підтвердного документа, зокрема, засвідченого підписами відповідних осіб з обох сторін. У цій статті наведемо три приклади рішень Органу оскарження щодо цього.
Рішення АМКУ № 6298-р/пк-пз від 29.03.2021, оголошення № UA-2021-02-22-003442-a
Рішення АМКУ № 6298-р/пк-пз від 29.03.2021, оголошення № Позиція скаржника
Відповідно до тендерної документації учасники для відповідності кваліфікаційним критеріям повинні: «…обов’язково оглянути об’єкт замовника та на підтвердження цього надати в складі тендерної пропозиції Акт обстеження об’єкта (складений у довільній формі), підписаний уповноваженими особами учасника та замовника».
Встановлюючи відповідні вимоги, замовник порушує право скаржника на конфіденційність інформації, також відповідна вимога несе у собі корупційні ризики, адже для участі в тендері необхідно отримувати Акт обстеження об’єкта за підписом уповноваженої особи замовника.
Встановлення замовником дискримінаційної вимоги щодо надання Акта обстеження об’єкта є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), адже за таких умов, з підстав, незалежних від суб’єкта господарювання, зокрема скаржника, замовник може не надати наведений вище акт, що в подальшому може стати з незалежних від учасника торгів підстав причиною відхилення такої тендерної пропозиції.
Позиція замовника
Вимога щодо попереднього огляду об’єкта є нормативно визначеним обов’язком для здійснення обстеження будівель і споруд, а також дозволяє учаснику на місці оглянути можливості підключення до існуючих мереж і визначитися з порядком застосування наявної в учасника матеріально-технічної бази і техніки, та, відповідно, мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного корегування, що безумовно відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому в Законі. Таким чином, дана вимога не порушує права учасників.
Позиція Органу оскарження
Замовник не обґрунтував необхідність встановлення в тендерній документації наведеної вище умови. За таких умов взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, що зможуть надати Акт обстеження об’єкта (складений у довільній формі), підписаний уповноваженими особами учасника та замовника, що є дискримінаційним щодо інших учасників, у тому числі скаржника.
З незалежних від учасника підстав уповноважені особи замовника можуть не підписати зазначений акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерних пропозицій таких учасників.
Виходячи з наведеного, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть оглянути об’єкт замовника та на підтвердження цього надати в складі тендерної пропозиції Акт обстеження об’єкта (складений в довільній формі), підписаний уповноваженими особами учасника та замовника, що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання, у тому числі скаржника.
Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Частиною 4 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржника, пов’язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною 1 статті 5 Закону.
Враховуючи вищевикладене, замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації в цій частині.
Коментар
Аналогічна позиція Органу оскарження простежується й у рішенні від 30.10.2020 № 20243-р/пк-пз; рішенні від 13.10.2020 № 19212. Тому замовникам варто утриматися від встановлення таких вимог, тим паче з огляду на епідеміологічну ситуацію в країні, а учасникам в свою чергу варто не затягувати та не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з метою внесення змін до тендерної документації з наведенням доцільної аргументації, у тому числі вищенаведених рішень Органу оскарження.
Ще більше практики знайдете на порталі RADNUK.COM.UA в розділі «Практика оскарження закупівель». Та не забувайте, що в разі виникнення питань, що стосуються проведення публічних закупівель, долучайтеся до телеграм-каналу «ПоРадник у сфері публічних закупівель». Група для обговорення!
google 