Локалізація товару від А до Я та помилки, що призводять до відхилення

Досить часто саме через локалізацію учасники втрачають можливість укласти договір. І що показово — далеко не завжди проблема полягає у відсутності необхідного рівня локалізації. Нерідко причиною стають значно простіші речі: неправильне зазначення моделі товару, невідповідність даних у реєстрі, відсутність окремого документа або нерозуміння того, як саме працює механізм підтвердження локалізації. Щоб зрозуміти, де саме виникають такі помилки, спочатку розберемося з базовими правилами застосування локалізації: що саме передбачає законодавство, коли ця вимога застосовується і які документи повинні подавати учасники.

Що таке ступінь локалізації виробництва

Поняття локалізації визначене пунктом 29-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон). Ступінь локалізації виробництва — показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.

Якщо коротко, то локалізація — це показник місцевої складової у собівартості товару. Ідеться про частку вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, комплектуючих виробів, а також робіт і послуг українського походження в загальній собівартості товару. Якщо перекласти цю норму на більш практичну мову, фактично йдеться про відсоток української складової у виробництві товару.

Який рівень локалізації встановлений законодавством

Якщо замовник здійснює закупівлю товару, який входить до відповідного переліку, і вартість такої закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, такий товар повинен мати встановлений мінімальний рівень локалізації. На сьогодні встановлено такі показники:

• 2026 рік — 30 %;
• 2027 рік — 35 %;
• з 2028 року — 40 %.

При цьому 40 % є максимальним рівнем локалізації, який передбачений законом.

До яких товарів застосовується локалізація

Одне з перших запитань, яке виникає в замовників і учасників: чи підпадає конкретний товар під вимоги локалізації? Тут важливо пам’ятати принципову річ: локалізація застосовується не до всіх товарів. Перелік таких товарів визначений законодавством і є вичерпним. Його можна знайти у двох нормативних актах:

• пункті 6-1 розділу X Закону;
• постанові Кабінету Міністрів України № 782, якою затверджено додатковий перелік товарів переробної промисловості.

Саме ці два документи визначають перелік товарів, до яких застосовується вимога щодо локалізації. Інших переліків законодавство станом на дату написання цієї статті не передбачає. Це означає, що, якщо товар відсутній у цих переліках, вимога щодо локалізації до нього не застосовується.

Як підтверджується локалізація

Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва визначений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 та встановлює:

• порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва;
• порядок включення товарів до переліку локалізованих;
• моніторинг дотримання вимог щодо локалізації.

Фактично саме постанова № 861 визначає механізм, за яким виробник підтверджує локалізацію, а замовник перевіряє відповідність товару під час проведення закупівлі.

Детальну інформацію про внесення товару в перелік локалізованих ви знайдете в унікальній е-книзі «Локалізація в публічних закупівлях».

Вимога щодо локалізації товару

Як та де перевірити локалізований товар

Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації формує та веде ДП «Прозорро». Він оприлюднюється на офіційному вебсайті підприємства та містить інформацію про:

• виробника;
• модель товару;
• ідентифікатор товару (ID);
• підтверджений ступінь локалізації.

Саме на цей перелік орієнтуються замовники під час перевірки тендерних пропозицій.

Які документи зазвичай вимагають замовники щодо локалізації товару

На практиці в тендерній документації замовники зазвичай просять учасників надати:

1. інформацію про наявність товару в переліку локалізованих товарів із зазначенням виробника, моделі та ID;
2. підтвердження виробника товару;
3. під час виконання договору — фактичну калькуляцію собівартості товару.

Окрім цього, пункт 13-1 постанови № 861 передбачає ще одну важливу вимогу. Замовник може визначити в тендерній документації вимогу щодо надання сертифіката відповідності системи управління якістю виробництва товару. Ідеться про сертифікат відповідності вимогам:

• ДСТУ ISO 9001:2015
• або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT).

Такий сертифікат повинен бути виданий акредитованим органом з оцінки відповідності та підтверджувати систему управління якістю саме виробника товару, який пропонується учасником у тендерній пропозиції.

Чому учасники втрачають закупівлі

Попри те що механізм локалізації врегульований законодавством, на практиці часто трапляються відхилення тендерних пропозицій через невідповідність вимогам локалізації або неправильне підтвердження інформації щодо локалізованого товару.

І що цікаво: найчастіше проблема полягає не у відсутності локалізації як такої. Значно частіше причиною стають технічні або процедурні помилки, яких учасники припускаються під час підготовки пропозицій. Наприклад:

• неправильно визначають товар, до якого застосовується локалізація;
• допускають невідповідність інформації в реєстрі локалізованих товарів;
• помиляються у зазначенні виробника або моделі товару;
• не подають документи, які вимагав замовник;
• неправильно застосовують винятки з вимоги щодо локалізації.

Саме такі ситуації регулярно стають предметом розгляду Антимонопольного комітету України. Практика органу оскарження дозволяє побачити, як ці норми працюють у реальних закупівлях та яких помилок найчастіше припускаються учасники під час підготовки пропозицій. Розгляньмо показові кейси далі.

Практика АМКУ щодо локалізації

Кейс № 1. Коли «локалізація є», але фактично її немає

Рішення № 17580-р/пк-пз від 26.11.2025 (UA-2025-09-24-001946-a)

Фабула: скаржник не погоджується з рішенням замовника про визначення переможця процедури закупівлі, виходячи з такого. Скаржник зазначає, що 19.09.2025 переможець у системі Прозорро опублікував перелік товарів, лампи ПЖ із визначенням ступеня локалізації виробництва, а саме: «Освітлювальна техніка, Лампа прожекторна ПЖ 50-500 P40s/41, 31500000-1; Ступінь локалізації 31,4 %, ID: 8270100391ca42f1a859488630037682».

При цьому на підтвердження ступеня локалізації до відповідної заявки переможець подав лише калькуляцію та сертифікат системи менеджменту якості від 03.09.2025.

Скаржник, посилаючись на пункт 4 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, зазначає, що в порушення вимог зазначеної норми права переможець не подав заповнену форму державного статистичного спостереження № ІП-НПП (річна) та підтвердження щодо здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема, вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України.

Скаржник вважає, що підстави для включення зазначених товарів переможця до Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва були відсутні.

Наказом Мінекономіки України від 23.10.2025 № 877, відповідно до пункту 14 Порядку № 861, ураховуючи рішення комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель за результатами засідання від 30.09.2025 (пункт 3 протоколу № 39), зазначені лампи переможця виключено з переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва товарів, згідно з додатком, на підставі невідповідності їх виробників вимогам, визначеним Порядком, у зв’язку з неподанням документів, передбачених пунктом 4 Порядку.

Таким чином, скаржник зазначає, що підстави для внесення товарів переможця до Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва були відсутні від самого початку, з моменту подання їх до Переліку.

Позиція замовника: замовник зазначає, що у складі пропозиції переможця надано довідку № 65 від 30.09.2025, у якій зазначено, що запропонований товар — лампа прожекторна ПЖ 50-500, P40s/41 (ID: 8270100391ca42f1a859488630037682) — включений до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (товар був включений до переліку 19.09.2025).

Однак 23.10.2025 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України видало наказ № 877 «Про виключення товарів з переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва», згідно з переліком якого лампа прожекторна ПЖ 50-500, P40s/41 підпадає під виключення з чинного переліку локалізованих товарів. 04.11.2025 цей товар був деактивований та перейшов у статус «Неактивний».

Таким чином, замовник зазначає, що на момент подання пропозиції та розкриття тендерних пропозицій відповідна довідка підтверджувала актуальну інформацію про наявність товару в переліку локалізованих, а сам товар мав статус «Активний». На думку замовника, переможець виконав вимогу пункту 6.5 додатка 2 до документації, оскільки наданий ним товар входив до чинного на той момент переліку локалізованих товарів.

Замовник повідомляє, що він не має жодного відношення до включення або виключення товарів до/з Переліку. Замовник може тільки перевірити наявність товарів у Переліку. На момент оцінки пропозиції переможця (протокольне рішення від 09.10.2025) цей товар був наявний в Переліку та був активним.

На думку замовника, виходячи з вищезазначеного, замовник не порушив жодних вимог законодавства України та пропозиція переможця відповідає вимогам документації.

Позиція АМКУ:

Тендерна документація вимагала від учасника надати:

• довідку про наявність товару в переліку локалізованих із зазначенням назви, виробника та ID товару;
• та один із документів: сертифікат ISO 9001, або сертифікат походження товару.

Водночас під час розгляду встановлено, що:

• запропонований товар переможця був виключений з переліку локалізованих (наказ Мінекономіки № 877 від 23.10.2025),
• у системі Prozorro він мав статус «неактивний» (з 04.11.2025),
• причиною виключення було неподання документів, передбачених пунктом 4 Порядку підтвердження локалізації.

Отже, переможець не підтвердив наявність товару в актуальному переліку локалізованих, як цього вимагала тендерна документація.

У зв’язку з цим АМКУ дійшов висновку, що пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації та замовник був зобов’язаний її відхилити відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Практичний висновок: цей кейс добре ілюструє головну проблему роботи з локалізацією: локалізація — це не одноразова дія, а комплексний критерій, який повинен бути підтверджений документально і в повному обсязі згідно з вимогами Порядку № 861. І саме ігнорування цього підходу найчастіше призводить до відхилення пропозицій.

Кейс № 2. Як неправильне тлумачення правових норм коштує перемоги

Рішення № 13125-р/пк-пз від 26.08.2025 (UA-2025-07-17-002884-a).

Фабула: скаржник не погоджується з рішенням замовника про визначення переможця процедури закупівлі, виходячи з такого. Скаржник зазначає, що переможець надав недостовірну інформацію та запропонував товар, вироблений у Туреччині, без наявної локалізації з посиланням на недостовірні відомості.

Зокрема, учасник у листі-обґрунтуванні зазначив, що товар походить з Туреччини і тому не підлягає вимогам локалізації, посилаючись на статус Туреччини як сторони Угоди про державні закупівлі СОТ (GPA) та наявність угоди про вільну торгівлю (FTA) між Україною та Туреччиною, яка нібито містить положення про державні закупівлі. Однак така інформація є незаконною та недостовірною, оскільки Туреччина не є повноправним членом GPA (має статус спостерігача), а Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною від 03.02.2022 не містить розділу чи положень про державні закупівлі, що робить застосування винятку з локалізації неможливим.

Замовник, не перевіривши цю інформацію та не вимагаючи підтвердження ступеня локалізації (не менше 25 % у 2025 році відповідно до постанови КМУ № 861 від 14.07.2021 зі змінами), порушив принципи об’єктивної оцінки та недискримінації, закріплені у статтях 3 та 5 Закону, а також пункт 44 Особливостей, який дозволяє відхилення пропозиції за невідповідністю вимогам до предмета закупівлі, включаючи локалізацію.

Винятки з локалізації передбачені для товарів, що походять з країн — членів GPA або країн, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі (підпункт 2 пункту 6-1). Туреччина не є членом GPA (має статус спостерігача з 1996 року, але не приєдналася, як підтверджено даними СОТ станом на 2025 рік), тому виняток за GPA не застосовується. Таким чином, товар турецького походження підлягає локалізації, а твердження учасника про виняток є недостовірним і вводить в оману, що є підставою для відхилення пропозиції відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей (надання недостовірної інформації).

Скаржник повідомляє, що публічні дані із сайту Міністерства економіки (me.gov.ua) у розділі «Локалізація виробництва» станом на 2025 рік чітко вказують, що винятки застосовуються лише до країн — членів GPA (таких як ЄС, Канада, Велика Британія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія) або країн з FTAs, що включають закупівельні положення (наприклад, DCFTA з ЄС), а Туреччина відсутня в обох списках, що робить обов’язковим підтвердження локалізації для імпорту з неї. Аналогічно в огляді Мінекономіки від 15.03.2025 щодо застосування локалізації до імпорту з третіх країн наголошено, що для Туреччини, як спостерігача GPA без повного приєднання та з FTA без закупівельних глав, локалізація є обов’язковою, щоб уникнути ухилення від підтримки українського виробника під час воєнного стану.

Позиція замовника: замовник зазначає, що переможець у складі пропозиції надав документи, що вимагалися замовником у повному обсязі. На думку замовника, переможець виконав вимоги документації та підтвердив відповідність запропонованого товару встановленим вимогам замовника, тому підстав для відхилення його пропозиції в замовника не було.

Позиція АМКУ: на вебпорталі Міністерства економіки України в розділі «Офіційні документи/Legislation» розміщено, зокрема, офіційні документи (Локалізація у публічних закупівлях в Україні) / Legislation (Localisation in public procurement in Ukraine):

Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі» (Перелік країн — учасниць міжнародних угод з Україною.doc).

Водночас у вищезазначеному переліку відсутня інформація про країну — учасницю угод Туреччину.

Враховуючи викладене, переможець у складі пропозиції надав недостовірну інформацію (зокрема, в частині надання інформації щодо застосування до запропонованого переможцем товару виключення, зазначеного в абзацах 4, 5 пункту 3 Особливостей). Враховуючи викладене, у замовника наявні підстави для відхилення пропозиції переможця, визначені підпунктом 1 пункту 44 Особливостей.

Практичний висновок з цього кейсу: винятки з локалізації працюють лише тоді, коли вони прямо передбачені законом і підтверджені офіційними переліками, а не тоді, коли вони «логічно виглядають можливими».

Кейс № 3. Різні характеристики товару в пропозиції та в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації = підстава для відхилення

Рішення № 7052-р/пк-пз від 02.05.2025 (UA-2025-03-25-010458-a)

Фабула: скаржник зазначає, що переможець у складі документів пропозиції надав лист у довільній формі «17. Локалізація.pdf», де, зокрема, зазначено ступінь локалізації товару (що становить 25,37 %) та надано посилання на відповідний товар в електронній системі закупівель та офіційному вебсайті Уповноваженого органу.

Скаржник повідомляє: перевіривши інформацію в листі за наданим переможцем посиланням, скаржник з’ясував, що товар, який відображено за зазначеним посиланням, жодним чином не підтверджує технічні характеристики товару, що вимагав замовник, та припускає, що це посилання є локалізацією зовсім іншого товару, ніж вимагав замовник, оскільки характеристики товару суттєво відрізняються від заявлених переможцем (номінальна потужність, ступінь стиснення), а деякі показники взагалі не зазначені.

Позиція замовника: переможець надав у складі пропозиції лист у довільній формі «17. Локалізація.pdf», де зазначено ступінь локалізації запропонованого товару — 25,37 %, що відповідає мінімальним критеріям підтвердження цієї вимоги, тобто, на думку замовника, вимога підтвердження ступеня локалізації виконана в повному обсязі.

Позиція АМКУ: у пропозиції переможця запропоновано: «…компресор W4, Ступені стиснення: 4, Номінальна потужність електродвигуна, кВт; 15».

Проте в Переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації: компресор W4, Ступені стискання повітря: 2, Номінальна потужність (ват): 100.

Водночас, відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/products, відсутня інформація щодо компресора W4 з характеристикою, зокрема: «Ступені стиснення; 4». Враховуючи вищезазначене, у складі пропозиції переможця відсутня довідка із зазначенням відповідного ступеня локалізації саме запропонованого товару (на кожну позицію), який сформований Уповноваженим органом (вказаний ступінь локалізації відповідає підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х Закону на дату подання тендерної пропозиції), та/або зазначенням безпосереднього посилання на відповідний товар в електронній системі закупівель та офіційному вебсайті Уповноваженого органу. Враховуючи викладене, пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Враховуючи викладене, у замовника наявні підстави для відхилення пропозиції переможця, визначені підпунктом 2 пункту 44 Особливостей.

Практичний висновок: підтвердження локалізації повинно бути «прив’язане» до конкретного товару з конкретними характеристиками. Будь-яка невідповідність щодо характеристик у пропозиції та в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації означає, що локалізація не підтверджена.

Отже, локалізація в публічних закупівлях давно перестала бути лише вимогою законодавства — на практиці це повноцінний критерій, який застосовується до товару, який запропоновано учасниками та який потребує чіткої, уважної та системної роботи з боку учасника.

Проаналізовані кейси чітко демонструють спільну закономірність: більшість відхилень пов’язані не з відсутністю локалізації як такої, а з неправильним її підтвердженням або хибним розумінням механізму її застосування. Тому радимо вам вивчати практику АМКУ та слідкувати за оновленнями в законодавстві, зокрема на порталі «Радник»!

Вас може зацікавити:

• «Позиція АМКУ щодо питання визначення локалізованого товару в роботах»;
• «Позиція АМКУ щодо плюсування очікуваної вартості закупівель з локалізацією»;
• «Позиція АМКУ щодо використання норм локалізації на товар, виробником якого є країна — учасник Угоди»;
• «Товар за назвою та функціональною приналежністю схожий на товар з переліку локалізованих. Потрібно підтверджувати ступінь локалізації чи ні? Позиція АМКУ»;
• «ТД має містити умови як застосування, так і незастосування ступеня локалізації виробництва: позиція АМКУ»;
• «Питання застосування чи незастосування умов щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва: позиція АМКУ»;
• «Визначення виробника товару та країни його походження: позиція АМКУ»;
• «Локалізація освітлювальної техніки: позиція АМКУ».

Вікторія Штогрін, юрисконсульт SmartTender