На виконання пункту 11 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки) як Уповноважений орган наказом від 28.09.2020 № 1894 затвердив Примірну методику визначення вартості життєвого циклу (далі — Примірна методика).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону вартість життєвого циклу — сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.
Замовник у тендерній документації має зазначити відомості про критерії оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів та інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу.
Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі (пункт 10 частини 2 статті 22 Закону).
Слід звернути увагу, що стаття 29 Закону передбачає: у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Частина третя розділу І Примірної методики визначає, що застосовувати вартість життєвого циклу з метою оцінки тендерних пропозицій доцільно в разі, коли:
- витрати, пов’язані з обслуговуванням предмета закупівлі, становлять значну частину вартості життєвого циклу предмета закупівлі;
- використання предмета закупівлі передбачає значні витрати на його утримання та утилізацію;
- використання альтернативних предметів закупівлі значно впливає на термін експлуатації;
- використання альтернативних предметів закупівлі має вплив на екологію та довкілля.
Частиною четвертою розділу І Примірної методики зазначено, що замовник може самостійно визначити, у яких випадках та для яких товарів застосовується вартість життєвого циклу як критерій оцінки для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції та наводить перелік, зокрема, таких товарів:
- офісне устаткування та приладдя різне (30190000-7);
- медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (33190000-8);
- телевізійне й аудіовізуальне обладнання (32320000-2);
- комп’ютерне обладнання та приладдя (30200000-1);
- електронне обладнання (31710000-6);
- великовантажні мототранспортні засоби (34140000-0);
- шкільні меблі (39160000-1);
- фурнітура різна (39290000-1);
- конструкції та їх частини (44210000-5);
- готові текстильні вироби (39520000-3);
- механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (34320000-6).
Окрім цього, у наказі надається інформація щодо того, на якій стадії можна застосовувати вартість життєвого циклу, які категорії витрат замовник може використовувати для розрахунку вартості життєвого циклу, та наведені формули, які замовники можуть використовувати.
Варто зазначити, що застосування Примірної методики є правом замовника, а не обов’язком.
А для тих, хто використовує інші критерії оцінки пропозицій, ніж «Ціна», на порталі RADNUK.COM.UA підготовлено статтю «Закупівлі за неціновими критеріями».
google 