Нагадуємо нашим читачам, що 2020 рік став роком кардинальних змін системи державних закупівель в Україні у зв’язку із набранням чинності новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі). Для узгодження нормативно-правових актів із Законом та у зв’язку із численними запитами розпорядників бюджетних коштів щодо визначення предмета закупівлі Мінекономіки розробило та затвердило оновлений порядок визначення предмета закупівлі. Отже, у цій статті розглянемо головні події у сфері публічних закупівель, пов’язані з прийняттям даного нормативного акта.
Відповідно до Закону предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, які замовник закуповує в межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам можна подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник визначає в порядку, установленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого в установленому законодавством порядку.
Так, Мінекономіки як Уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері закупівель, розробило та затвердило наказом від 15.04.2020 № 708 Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок), який набрав чинності з 19 червня 2020 року після офіційного його опублікування у виданні «Офіційний вісник України» — 2020 р., № 47, стор. 103, стаття 1504, код акта 99445/2020.
Отже, із цього моменту замовники публічних закупівель зобов’язані визначати предмет закупівлі, зважаючи на вимоги оновленого Порядку, а звичний для закупівельної спільноти наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» є таким, що втратив чинність.
Проаналізуємо основні вимоги Порядку та спробуємо поетапно розібратись з основними відмінностями та особливостями даного нормативного акта.
Звертаємо увагу, що цей Порядок встановлює правила саме визначення замовником предмета закупівлі. А от щодо зазначення та розміщення інформації, то тут потрібно розглядати Закон про публічні закупівлі і Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.
Отже згідно п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону про публічні закупівлі встановлено, що основними функціями Уповноваженого органу є: розроблення та затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. Наразі Мінекономіки підготувало Наказ про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, але на дату 24 червня 2020 року він ще не затверджений. Саме відповідно до даного Наказу буде затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі.
Поки Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі не затверджено пропоную розглянути Закон в якому прописано, як зазначати інформацію про предмет закупівлі в конкретній формі.
Наприклад, згідно із Законом, у формах річного плану, оголошення спрощеної закупівлі, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу, протоколу кваліфікаційного відбору, звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, звіту про виконання договору про закупівлю — зазначають назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості потрібно зазначати стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
У формах звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, протоколі розкриття тендерних пропозицій /пропозицій — зазначають назву предмета закупівлі.
У формах повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю — зазначають назву предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Але незважаючи на те, що подекуди інформацію у формах зазначають по-різному, передумовою будь-якої закупівлі є річний план. Отже, перша інформація, яку замовник оприлюднює в електронній системі, — це річний план. У річному плані щодо предмета закупівлі повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості потрібно зазначати стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності). Тому рекомендуємо, щоб інформація щодо предмета закупівлі, починаючи від річного плану і завершуючи звітом про виконання, була однаковою.
І звісно чекаємо затвердження та набрання чинності Наказу про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, в якому буде розписано порядок розміщення інформації по предмету закупівлі.
Далі розберемо визначення предмета закупівлі за новим Порядком
1. Визначення предмета закупівлі товарів і послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 1 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник).
Звертаємо увагу, що з Порядку зникла вимога про зазначення в дужках конкретної назви товару чи послуги, та (як уже вище було написано) норма про зазначення назви предмета закупівлі міститься в самому Законі про публічні закупівлі. Проте, ні Закон про публічні закупівлі, ні Порядок не забороняє замовникам зазначати дану інформацію.
2. Визначення предмета закупівлі робіт.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт замовник здійснює згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та зважаючи на ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузеві будівельні норми ГБН Г.1-218-182:2011«Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджені наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
На відміну від Порядку в попередній редакції в оновленому порядку змінено підхід до визначення предмета закупівлі робіт, зокрема не передбачено зазначення замовником у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Але чекаємо Порядок розміщення інформації відповідно до якого така вимога може повернутися.
3. Закупівля послуг з поточного ремонту.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Таким чином, предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури без вимоги щодо самостійного обрання замовником відповідного показника Єдиного закупівельного словника для зазначення в дужках. Але як уже вище було написано, норма про зазначення назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником міститься в самому Законі про публічні закупівлі.
4. Закупівля лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Звертаємо увагу, що з Порядку зникла вимога про зазначення в дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу. Але в новому Порядку встановлено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу. Також, слід зазначити, що Порядок не забороняє замовнику зазначати таку інформацію. І крім того чекаємо Порядок розміщення інформації відповідно до якого така вимога може повернутися.
5. У Порядку відсутнє визначення медичних виробів.
Проте міститься визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляють за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюють окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їхнім індивідуальним замовленням.
6. Зазначимо, що оновленим Порядком збережено право замовника на визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Планування закупівель
Згідно з частиною першою статті 4 Закону, планування закупівель здійснюють на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включають до річного плану закупівель (далі — річний план), який безоплатно оприлюднюють на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Відповідно до затвердженої Законом обов’язкової інформації, що має містити річний план, належить назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні, бути зазначені стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Варто зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачено можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення таких змін, періодичність і їхній характер (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.
Отже, наголошуємо, що визначення та відображення в річному плані предмета закупівлі з 19 червня 2020 року та внесення змін до річного плану замовник здійснює з дотриманням вимог оновленого Порядку.
Визначення предмета закупівлі — одне з найважливіших питань при плануванні публічних закупівель і є прерогативою замовника, який має пам’ятати головне правило: який би код державного класифікатора не було обрано відповідно до предмета закупівлі, необхідно мати чітке та змістовне обґрунтування того, що вказаний вибір не призвів до поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів /спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
google 