З набуттям чинності 15 листопада постановою Уряду від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) у державних замовників виникає чимало запитань щодо здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Тому в цій статті розглянемо найпроблемніші питання та надамо на них відповіді, а також згадаємо, які питання уже попередньо були розглянуті на порталі в розділі «Оборонні закупівлі».
Питання 1. Хто саме і на яких підставах може користуватися Постановою № 1275?
Відповідь. Пунктом 1 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою № 1275 (далі — Особливості оборонних закупівель), встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі — закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) (далі — державні замовники), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Детально про це ми писали в статтях «Нова постанова по оборонних закупівлях № 1275: хто може нею користуватися?», «Чи можна військовій частині керуватися Постановою № 1275 та Постановою № 1178?».
Питання 2. Як і коли звітувати за Постановою від 28.02.2022 № 169 у зв’язку з тим, що вона нечинна, а багато закупівель по ній проведено?
Відповідь. У статті «Оборонні закупівлі: три підказки для правильного звітування» ми детально розглянули питання, хто і як звітує про оборонні закупівлі, здійснені від початку введення воєнного стану в Україні. Рекомендуємо розглянути такий варіант звітування:
- по закупівлях за Постановою № 169 з 24.02.2022 до 09.08.2022 — скористатися абзацом 2 пункту 2 Постанови № 1178, відповідно до якої:
— звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до Постанови № 169;
— а також договір про закупівлю;
— всі додатки та зміни до договору оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою; - по закупівлях з 10.08.2022 до 14.11.2022, згідно з підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 1275, протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні оприлюднюється:
— звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ;
— договір про закупівлю з усіма його додатками;
— усі зміни до договору про закупівлю, якщо державним замовником не оприлюднено такий звіт, державний контракт (договір), всі додатки та зміни до нього після його укладення до набрання чинності постановою Кабміну від 11.11.2022 № 1275 (до 15.11.2022).
Питання 3. Як і згідно з чим державні замовники у сфері оборони визначають вид предмета закупівлі та сам предмет закупівлі. Так само як і замовник по публічних закупівлях?
Відповідь. У пункті 2 Особливостей оборонних закупівель встановлено, що терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про оборонні закупівлі», «Про публічні закупівлі» та інших нормативно-правових актах, розроблених на їх виконання.
У частині 5 статті 9 Закону України «Про оборонні закупівлі» зазначено, що закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюються державними замовниками із застосуванням Єдиного закупівельного словника, кодів та назв інших відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).
Також окреме визначення предмета закупівлі є в пункті 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Такий порядок затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2022 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі».
Отже, робимо висновок, що при здійсненні оборонних закупівель за Постановою № 1275 варто керуватися Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Детально про визначення предмета закупівлі читайте в статтях:
- «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина перша»;
- «Усе, що потрібно знати про визначення предмета закупівлі: частина друга».
Питання 4. Якщо договір про закупівлю в результаті відкритих торгів був укладений за Законом про публічні закупівлі до початку воєнного стану, а зараз треба укласти додаткову угоду, але такі закупівлі приховані, що в такому випадку робити і чим керуватися — Законом про публічні закупівлі чи Постановою 1275?
Відповідь. Необхідно керуватися Законом про публічні закупівлі, оскільки процедура закупівлі розпочата за Законом і договір про закупівлю укладено за результатами такої процедури закупівлі. Також у пункті 2 Постанови № 1275 встановлено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
Отже, якщо були відкриті торги за Законом про публічні закупівлі, то пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону про публічні закупівлі встановлено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 Закону про публічні закупівлі, протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Також пунктом 12 частини 1 статті 10 Закону про публічні закупівлі встановлено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
У разі відсутності такої технічної можливості бажано мати документальне підтвердження таких обставин, оскільки майданчики військовим частинам для роботи відкрили, але лише для оголошення нових закупівель. Попередні закупівлі залишилися приховані.
Тому, якщо дійсно наразі немає можливості розмістити зазначену інформацію та документи, бажано мати та / або отримати документальне підтвердження від Прозорро і від майданчика, яким ви користуєтесь, а також зробити протокол про відсутність такої технічної можливості і, як тільки така можливість з’явиться, розмістити необхідну інформацію та документи.
Щодо прихованої інформації читайте статтю «В ЕСЗ оприлюднені дані, що можуть нести загрозу: що робити державному замовнику у сфері оборони?».
Питання 5. На всі договори за Постановою № 1275 від 1 копійки потрібні калькуляції? Чи це стосується закупівель від 200 тисяч гривень?
Відповідь. У пункті 8 Особливостей оборонних закупівель установлено, що державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 335).
У Постанові № 335 не передбачено виключень, коли не готується калькуляція. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Також зверніть увагу, що повинна містити калькуляція. Постановою № 335 встановлено, що під час розрахунку ціни враховуються:
- всі податки та збори;
- загальновиробничі витрати виконавця;
- адміністративні витрати виконавця;
- операційні витрати виконавця;
- інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Встановленої форми такої калькуляції витрат у Постанові № 335 не передбачено.
Додатково питання укладання державного контракту (договору) розглядали в статті «Державні контракти (договори) для потреб оборони + приклад калькуляції витрат». Залишимо також орієнтовні приклади калькуляції витрат:
- Приклад калькуляції витрат на послуги (портал);
- Приклад калькуляції витрат на послуги (освітні);
- Приклад калькуляції витрат на товар;
- Приклад калькуляції витрат на послуги з комерційною таємницею.
Крім того, у відповідь на велику кількість звернень щодо здійснення оборонних закупівель та закупівель, що здійснюються військовими частинами, ми вирішили створити окрему Telegram-спільноту для вас. Маємо на меті об’єднати однодумців та представників замовників у сфері оборони для взаємодопомоги, обміну досвідом та вирішення проблемних питань щодо застосування чинних нормативних актів для здійснення закупівель у сфері оборони.
Переходьте за посиланням та приєднуйтесь: https://t.me/+r1uGnJSnvtk3MWFi
google 