Податок на додану вартість— це непрямий податок, який входить у ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). ПДВ нараховується та сплачується відповідно до норм розділу 5 Податкового кодексу України, що в свою чергу визначає, хто є його платниками, а також об’єкти та ставки оподаткування.
Як відомо, редакція порталу RADNUK.COM.UA публікує не лише корисні статті у сфері публічних закупівель, але й надає усні та письмові консультації з тих чи інших питань використання законодавства у сфері публічних закупівель. Здавалося б, за більш ніж шість років чинності Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі — Закон № 922) мали б залишити в минулому питання можливої допустимості цінової пропозиції учасника без ПДВ, у той час коли закупівлю оголошено з ПДВ. Проте це питання досі турбує багатьох закупівельників.
З таким питанням редакція стикалась не раз (читайте публікацію «ПДВ у публічних закупівлях»).
Проаналізуємо позицію Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо схожого питання.
Рішення Колегії від 18.10.2021 № 23478-р/пк-пз, закупівля № UA-2021-08-30-000548-c.
Обставина розгляду скарги:
Процедуру закупівлі оголошено з очікуваною вартістю, що включає в себе податок на додану вартість. Однією з вимог закупівлі було надання у складі тендерної пропозиції учасника форми листа «Тендерна пропозиція», що повинна містити інформацію про цінову пропозицію учасника з ПДВ.
Предметом закупівлі є дезінфікуючі засоби.
Учасник зазначив в електронній системі суму ціни тендерної пропозиції з ПДВ, проте у формі, що вимагалась за згаданою вище вимогою, учасник зазначив цю ж суму цінової пропозиції без ПДВ.
Варто також зазначити, що відповідно до поданих цим учасником документів він є платником податку на додану вартість.
Замовник відхилив тендерну пропозицію такого учасника.
Позиція замовника:
Замовник зазначає, що документація містить інформацію про те, що учасник повинен зазначити повну вартість своєї пропозиції, включаючи вартість товару, витрати на сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються або мають бути сплачені. Також наголошує, що учасник, пропозицію якого відхилено, має статус суб’єкта господарювання — платника податку на додану вартість.
Таким чином, замовник дійшов висновку, що в тендерній пропозиції учасник не врахував свій статус як суб’єкта господарювання — платника податку на додану вартість, що не відповідає вимогам тендерної документації, і тому підлягає відхиленню відповідно до статті 31 Закону № 922.
Позиція скаржника:
Не погоджуючись із рішенням про відхилення своєї тендерної пропозиції, цей учасник подав скаргу, у якій просив Колегію зобов’язати замовника скасувати таке рішення про відхилення.
Скаржник не заперечує факту, що він є платником податку на додану вартість. Проте наголошує на обставинах, чому його цінова пропозиція не повинна враховувати податок на додану вартість.
Зокрема, посилаючись на норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби 4 (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України» від 20.03.2020 № 225, скаржник зазначив, що предмет закупівлі не оподатковується податком на додану вартість.
Позиція Колегії.
Колегія встановила факт зазначення скаржником в електронній системі суми ціни тендерної пропозиції з ПДВ та в паперовій формі «Тендерна пропозиція» цієї ж суми цінової пропозиції без ПДВ. Посилаючись на норму частини 4 статті 41 Закону № 922, Колегія зазначила, що згідно з інформацією, розміщеною на вебпорталі уповноваженого органу, первинна пропозиція становила 259 163,00 UAH з ПДВ, остаточна пропозиція скаржника — 259 163,00 UAH з ПДВ, тобто аналогічна тій, що зазначена в документі з ціновою пропозицією. Тим самим дійшла висновку, що пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником, і тому постановила зобов’язати замовника скасувати своє рішення про відхилення пропозиції скаржника.
Виходячи зі змісту опрацьованого рішення Колегії, вбачаються такі висновки:
- враховуючи обставину того, що за допомогою технічної реалізації електронної системи замовники можуть оголошувати закупівлю як з урахуванням ПДВ, так і без його врахування, і норму частини 4 статті 41 Закону № 922, допустимим для учасника при поданні пропозиції є врахування власної системи оподаткування та підстав звільнення від оподаткування залежно від предмета закупівлі, що в свою чергу враховується сторонами при укладенні договору;
- крім того, частина 1 статті 31 Закону № 922 та пункти 41 і 42 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), не містять такої підстави для відхилення, як невідповідність системи оподаткування учасника чи неврахування в ціновій пропозиції ПДВ. Згадані обставини також не можна кваліфікувати як невідповідність встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства чи умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
- замовникам рекомендується при оголошенні конкурентної закупівлі встановити, чи обкладається потрібний предмет закупівлі податком на додану вартість, а також враховувати систему оподаткування учасника при його кваліфікації.
Не забуваємо також, що під час виконання договору про закупівлю, укладеного як за результатом проведення закупівлі за Законом № 922, так і за результатом здійснення закупівлі за Особливостями, визначено один із випадків для внесення змін до такого договору — це зміна ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та / або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та / або пільг з оподаткування. Скористайтесь прикладом додаткової угоди за пунктом 6 частини 5 статті 41 Закону № 922 щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, укладеного за Законом № 922, з настанням згаданого випадку.
Читайте також публікації: