Згідно зі статтею 35 Закону, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень. В іншому випадку замовникові необхідно обирати відкриті торги, адже згідно з частиною 1 статті 20 Закону, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. У разі наявності обґрунтованих підстав замовник може провести й іншу процедуру згідно зі статтею 12 Закону.
Існує думка, що запит цінових пропозицій — це найпростіша процедура закупівлі з тих, які визначено Законом України «Про здійснення державних закупівель». Хоча рішення головного розпорядника коштів надати фінансування до 200 тисяч гривень на той чи інший предмет закупівлі не полегшує роботу комітетові з конкурсних торгів. Адже процедура закупівлі запит цінових пропозицій, напевно, найменш розкрита в Законі України «Про здійснення державних закупівель», та при цьому не менш відповідальна, ніж інші процедури.
З моменту підготовки запрошення учасникам на участь у торгах запиту цінових пропозицій замовник починає гостро відчувати проблему неврегулювання багатьох питань стосовно цієї процедури, зокрема щодо виразу «або еквівалент». Адже норми Закону не в повній мірі визначають порядок використання даного виразу. Тож для початку необхідно розібратися, що таке «еквівалент».
Еквівалент (від лат. aequus — рівний і valens, valentis — має значення, силу) — означає рівнозначний, рівносильний продукт.
Еквівалентність особливо важлива при порівнянні товарів. Із цією метою використовуються товарні еквіваленти, тобто товари, які рівноцінні. А це означає, що технічні та якісні характеристики еквівалента мають бути рівноцінні предметові закупівлі, який визначив замовник.
Чинне законодавство дає можливість замовникові самостійно визначати необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. У пункті 3 частини 2 статті 22 зазначено, що технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».
Такий вираз надає можливість замовникові дотримуватись одного з принципів здійснення закупівель — недискримінації учасників, тим самим не обмежувати коло потенційних учасників.
Але норма п.3 ч.2 ст.22 Закону не розповсюджується на процедуру запиту цінових пропозицій, оскільки дана процедура регулюється статтями 35, 36 Закону України «Про здійснення державних закупівель», які не містять заборони посилатися на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, під час визначення якісних та технічних характеристик.
Після аналізу даної інформації випливає висновок, що під час підготовки технічних вимог у запиті цінових пропозицій, за необхідності, замовник абсолютно правомірно може використовувати конкретні посилання, не використовуючи при цьому вираз «або еквівалент».
Доказом цього є численні рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.
Наприклад, до Антимонопольного комітету України звернувся скаржник, який повідомив що замовником під час проведення процедури закупівлі запиту цінових пропозицій було встановлено дискримінаційні вимоги, а саме посилання на конкретну марку предмета закупівлі.
На думку скаржника, такі посилання не є необхідністю, а лише обмежують кількість учасників процедури закупівлі. При цьому скаржник, посилаючись на статтю 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зазначив, що документація конкурсних торгів у частині технічної специфікації не повинна містити посилань на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника.
Замовник обґрунтувавши необхідність закупівлі саме даної, конкретної марки товару, адже даний товар значно дешевший, а за якісними та технічними характеристиками не поступається аналогам. А також зазначив, що процедурою закупівлі є запит цінових пропозицій, а не процедура відкритих торгів. Отже, посилання скаржника на статтю 22 Закону є абсурдним та не стосується процедури закупівлі запиту цінових пропозицій. (З витягом Рішення № 1237-р/пк-ск від 14.11.2012 р. Ви можете ознайомитися нижче).
Зважаючи на аргументи замовника та на підставі чинного законодавства, Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель відмовила в задоволенні скарги. Тим самим підтвердивши правоту замовника про можливість непосилання на ч. 3 п. 2 ст. 22 Закону.
Підсумовуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що під час оформлення запрошення учасникам на участь у торгах запиту цінових пропозиції за необхідності замовник може посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, не зазначаючи при цьому вираз «або еквівалент». Але ймовірно, що такі дії замовника призведуть до виникнення ряду запитань у контролюючих органів, тому, задля попередження можливих неприємностей, уникайте таких посилань. Якщо конкретика є необхідністю, то цю потребу потрібно ретельно обґрунтувати й документально підтвердити.
Витяг з Рішення № 1237-р/пк-ск від 14.11.2012 р. Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України
ПОСТІЙНО ДІЮЧА АДМІНІСТРАТИВНА КОЛЕГІЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
№ 1237-р/пк-ск від 14.11.2012
У ході розгляду матеріалів та інформації, отриманих стосовно зазначеної Скарги, встановлено наступне:
ТОВ «ГІСІНФО» у Скарзі повідомляє, що ряд положень документації конкурсних торгів запиту цінових пропозицій (надалі — Запит) носить дискримінаційний характер та порушує його законні інтереси. Скаржник зазначає, що Запит містить прямі посилання на конкретну фірму та програмні продукти, а саме:
- необхідність надання листа від компанії «ESRI» (або українського дистриб’ютора) щодо партнерського статусу Учасника;
- на геоінформаційне програмне забезпечення ArcGIS Sever 9.X., що надається Замовником;
- на інтернет-технології ArcGIS 9.x (ArcGIS Sever, WEB-додатки).
На думку Скаржника, такі посилання не є необхідними, а лише встановлюють дискримінаційні вимоги до учасників Процедури закупівлі, які можуть запропонувати програмне забезпечення інших виробників, яке відповідає технічним вимогам Запиту.
При цьому Скаржник зазначає, посилаючись на статтю 22 Закону, що документація конкурсних торгів у частині Технічної специфікації не повинна містити посилань на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника.
У своїх поясненнях по суті Скарги Замовник зазначає, що процедурою закупівлі є запит цінових пропозицій, а не процедура відкритих торгів, отже, посилання ТОВ «ГІСІНФО» на статтю 22 Закону є помилковими та не мають жодного відношення до зазначеної процедури закупівлі. Замовник зазначив, що на виконання пункту 3.7. регіональної програми інформатизації «Електронна Дніпропетровщина» на 2011–2013 роки, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 03.12.2010 № 14-3/VI (зі змінами від 25.05.2012 № 295-13/VI), з метою створення геоінформаційної системи 2011 року за процедурою відкритих торгів було придбано програмне забезпечення ArcGis. Замовник повідомив, що змістом предмета закупівлі є послуги з упровадження вже придбаного програмного забезпечення ArcGIS, а не придбання нового, а тому оскарження ТОВ «ГІСІНФО» посилання на конкретну торговельну марку чи фірму є безпідставним і таким, що не відноситься до даного предмета закупівлі.
Розглянувши матеріали, надані Скаржником та Замовником на розгляд Колегії, було встановлено наступне:
Згідно з частиною першою статті 12 Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування, зокрема, процедури запиту цінових пропозицій. У протоколі засідання комітету з конкурсних торгів від 20.09.2012 № 9, наданому Замовником на розгляд Колегії, процедуру закупівлі визначено як запит цінових пропозицій. Відповідно до статті 35 Закону замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень. Порядок проведення процедури запиту цінових пропозицій встановлено статтею 36 Закону.
Беручи до уваги викладене, керуючись частиною третьою статті 8 та частиною четвертою статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ГІСІНФО» у задоволенні скарги від 03.10.2012 № 12/10/02.
google 