В останніх номерах нашого журналу ми повідомляли Вам про те, що, згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 липня 2012 року № 843 «Про внесення зміни до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.12.2007 № 357», втратили чинність ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» та ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови».
Але потім події розвивалися таким чином, що міністр Ігор Прасолов підписав наказ щодо продовження дії на три місяці ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» (наказ № 886 від 01.08.2013). Такого позитивного розвитку подій щодо ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» не відбулося, тобто виробництво бензину А-76/80 залишилось в історії з 1 липня 2013 року.
Та на практиці часто буває так, що органи влади, приймаючи певне рішення, не осмислюють шляхи подолання наслідків його реалізації, тому виконання рішення ставить у безвихідь безпосередньо тих, кого воно стосується. Так сталося й із бензином. Дія ДСТУ закінчилась, але міністерство не пояснило, що робити виробникам бензину А76/80, у яких залишилися запаси палива, і що робити споживачам – державним установам, у яких укладено договори на поставку такого бензину. Гострота ситуації відчувається з кількості запитань, які надійшли в редакцію від наших читачів.
Отже, давайте розбиратися в ситуації, яка склалася. У Законі України «Про здійснення державних закупівель», а саме в п. 3 ч. 5 ст. 40, сказано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Що означає покращення якості предмета закупівлі? Ознайомившись із визначенням поняття «якість», можна сказати, що якість товару (робіт, послуг) – це сукупність властивостей, що відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, естетичність, екологічність товару (робіт, послуг) тощо, а також забезпечують їй здатність задовольняти потреби споживача відповідно до її призначення. Тобто покращення якості товару буде вважатись покращенням вищенаведених параметрів товару (роботи, послуги). До того ж, звертаємо увагу на те, що якщо замовник відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 40 Закону бажає внести зміни до договору щодо покращення якості предмета закупівлі, то таке покращення обов’язково повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Наступне питання, яке виникає, стосується того, як підтвердити таке покращення. Тут відповідь криється в тих же параметрах товару (роботи чи послуги), де особливо важливу роль відіграють його стандартизація і сертифікація. У нашій країні правові та організаційні засади стандартизації, спрямовані на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері, регулюються Законом України «Про стандартизацію» та декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». Відповідно до чинного законодавства підтвердження відповідності якості – це видача документа на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Підтвердження відповідності якості включає такі форми:
- декларування відповідності;
- визнання результатів оцінки відповідності;
- сертифікацію.
Декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам.
Визнання результатів оцінки відповідності – процедура, за допомогою якої уповноважений державою орган визнає результати оцінки відповідності, яка була проведена за межами України, на відповідність вимогам, встановленим законодавством України.
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.
Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів у разі позитивного рішення органу із сертифікації (тобто продукція відповідає затвердженим стандартам) заявникові видається декларація про відповідність або сертифікат відповідності. Отже, якщо на товар, який Ви закуповували, існує сертифікат (декларація про відповідність) відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів, то комітет з конкурсних торгів порівнює технічні параметри двох видів продукції (тобто товару, що був предметом закупівлі за результатами торгів, і потенційно покращеного предмета закупівлі), які містяться у сертифікатах (деклараціях). Якщо параметри дійсно покращуються, то комітет з конкурсних торгів може прийняти рішення на основі таких даних про внесення змін до договору щодо покращення якості предмета закупівлі. Якщо ж товар не сертифіковано, то комітет з конкурсних торгів може залучити експертів, які нададуть свій висновок стосовно технічних характеристик потенційно нового товару, за результатами яких комітет з конкурсних торгів порівнює, чи дійсно товар має вищі характеристики якості ніж товар, що планується замінити.
Тобто, простіше кажучи, у випадку з бензином комітет з конкурсних торгів порівнює технічні характеристики бензину А80 і А92. Якщо параметри бензину А92 вищі за параметри бензину А80, тоді комітет з конкурсних торгів може внести зміни до чинного договору. Але є ще невеликий нюанс, який необхідно пам’ятати членам комітету з конкурсних торгів. Бажано, щоб заміна бензину А80 на А92 вважалася покращенням предмета закупівлі, бо бензин А92 закуповувався з тією ж метою, що і в першочерговій закупівлі. Ідеться про те, що Ваше підприємство повинно заправляти бензином А92 ту ж техніку, яку заправляли бензином А80. В іншому випадку (у разі заправки іншої техніки, не тієї, для якої призначався бензин А80) бензин А92 може вважатися новим предметом закупівлі, на який необхідно проводити процедуру закупівлі згідно зі ст. 12 Закону, оскільки залишається ймовірність того, що органи, які перевіряють дану процедуру, розцінять такі дії неправомірними. Тому радимо бути уважними при прийнятті рішень щодо покращення предмета закупівлі.
Нагадуємо, що дія ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» закінчилася 1 листопада 2013року. Час покаже, чи буде уряд знову продовжувати дію цих стандартів. Але на відміну від ситуації, яка склалася влітку, замовники торгів уже знають, як можна з даної ситуації вийти.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності», виробник зобов’язаний надавати на вмотивовану вимогу органів, яким відповідно до законів України належать повноваження щодо перевірки якості та безпеки продукції, завірені виробником або імпортером копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо її наявність у виробника передбачена технічним регламентом на відповідний вид продукції.
Для прикладу розглянемо витяг з висновку Мінекономрозвитку № 3304-04/13718-07 від 11.04.2012 за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі щодо покращення предмету закупівлі.
Замовником за результатами проведеної процедуру відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт з капітального ремонту будівель соціальної сфери (утеплення фасадів, заміна вікон і дверей у будівлях) (лот № 3 – роботи з капітального ремонту будівель соціальної сфери в АР Крим [утеплення фасадів, заміна вікон і дверей у будівлях) (139 об’єктів)] (далі – роботи) з товариством з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до пункту 4.1 ДБН В.2.6-22-2001 роботи з утеплення фасаду з використанням сухих будівельних сумішей слід виконувати при температурі навколишнього середовища від +5°С до +30°С.
Водночас, згідно з листами Регіонального центру по гідрометеорології в Автономній Республіці Крим від 27.03.2012 № 310/М та від 29.03.2012 № 310/М-1, у період із січня по березень 2012 року на території Автономної Республіки Крим температура повітря сягала до 21°С нижче нуля, що призвело до призупинення виконання робіт за Договором.
Таким чином, вищевказані причини, які не залежали від дій (бездіяльності) замовника та учасника, унеможливили виконання зобов’язань за Договором.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 40 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Листами від 18.02.2011 № 01/81/2 та № 01/81/11 Кримське республіканське підприємство «Проектний інститут проектування об’єктів комунального будівництва «Кримкомунпроект» погодив застосування гіпсокартону при обробці відкосів та повідомив, що це має відбуватися в межах кошторисної вартості. Така зміна робіт відповідає пункту 3.4.9 ДБН В.1.1-12-2006 та технологічним картам застосування гіпсокартонних систем, а також, зокрема, дозволить мінімізувати «вологі» процеси, скоротити відходи та збільшить продуктивність праці. Гіпсокартонні листи мають рівну поверхню під оздоблення, малу масу, високий рівень вологопоглинання та теплозвукоізоляції, що покращує мікроклімат у приміщенні та підвищує якість виконуваних робіт.
Таким чином, згідно з вищезазначеними листами, застосування для облицювання внутрішніх відкосів листів з гіпсокартону підвищує якість виконуваних робіт.
При цьому укладання замовником додаткових угод від 05.04.2012 № 10 та № 11 не передбачає збільшення суми Договору.
Висновок результатів здійснення моніторингу: За результатами аналізу інформації та копій матеріалів, наданих Замовником, Мінекономрозвитку вважає, що дії Замовника щодо внесення змін у Договір шляхом укладання додаткових угод від 05.04.2012 № 10 та № 11 відповідають вимогам встановленим у пунктах 3 та 4 частини 5 статті 40 Закону.
google 