Визначаємо правильно предмет закупівлі

Крістіна Бєлякова
1956
10 Березня 2015
Визначаємо правильно предмет закупівлі
1956
10 Березня 2015

У межах проекту «Допомога замовникам у проведенні державних закупівель» редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела моніторинг оголошень про проведення процедури закупівлі, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу, та виявила безліч помилок у частині визначення предмета закупівлі, що суперечать вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель», Порядку визначення предмета закупівлі та Інструкції щодо заповнення даного документа. 

Тож у даній статті ми розглянемо, як правильно визначати предмет закупівлі. Для початку розглянемо законодавство, яким встановлено, як правильно визначати предмет закупівлі.

Отже, по-перше, згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником переговорної процедури закупівлі.

По-друге, згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом № 921 від 26.07.2010, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

По-третє, згідно з Інструкцією щодо заповнення форми оголошення, затвердженої наказом № 1106 від 15.09.2014, інформація про предмет закупівлі вказується замовником (генеральним замовником) відповідно до пунктів 20, 21, 23 і 27 частини першої статті 1 Закону та в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель (із зазначенням за наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора).              

По-четверте, згідно з роз’ясненням Уповноваженого органу від 16.12.2014 (детальніше — журнал № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 40–41), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Оскільки форми документів у сфері державних закупівель, згідно з наказом № 1106, передбачають необхідність зазначення найменування предмета закупівлі із зазначенням у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора, то замовникові необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно в разі його відповідності закуповуваному товарові чи послузі. Так, державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 містить розподіл секцій на розділи, групи, класи, категорії, підкатегорії, позиції, типи й підтипи, які позначено цифровими кодами. Цифрові коди на рівні десяти знаків призначено для докладності видів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні. При цьому в Загальних положеннях державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 наведено схему загальної структури цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань та приклад деталізації продукції з «розділу» до «підтипу». Таким чином, у разі наявності в державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016:2010 цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предметові класифікаційного угруповання «підтип») замовником у формах документів у сфері державних закупівель після зазначення показника п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») та конкретної назви товару чи послуги зазначається такий цифровий код. При цьому наявність за показником десятого знака нуля (якщо такий показник дублює назву «підкатегорії» або «позиції») або невідповідність наявного «підтипу» конкретному закуповуваному товарові чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель.

Отже, проаналізувавши законодавство, можна дійти висновку, що замовники повинні обов’язково визначати предмет закупівлі за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а також у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора замовникові необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно в разі його відповідності закуповуваному товарові чи послузі.

Нижче розглянемо основні помилки замовників при визначенні предмета закупівлі, а також приклади правильного визначення предмета закупівлі.

Основні помилки при визначенні предмета закупівлі

Після проведеного моніторингу оприлюднених оголошень на веб-порталі Уповноваженого органу редакція нашого журналу встановила такі основні помилки та порушення, які стосуються визначення предмета закупівлі, в оголошеннях про проведення:

  1. предмет закупівлі вказано тільки за 10-м знаком класифікатора;
  2. предмет закупівлі вказано тільки за 5-м знаком класифікатора;
  3. предмет закупівлі вказано за 4-м знаком класифікатора;
  4. предмет закупівлі вказано за 6-м знаком класифікатора без поділу на лоти;
  5. предмет закупівлі вказано без зазначення будь-якого знака класифікатора;
  6. предмет закупівлі вказано із зазначенням 5-го та по 10-й знак класифікатора без зазначення в дужках конкретної назви товару чи послуги.

З огляду на вищенаведену інформацію можна дійти висновку, що більшість замовників неправильно визначають предмет закупівлі. Редакція журналу проаналізувала близько 500 оголошень про проведення закупівлі. І майже в кожному третьому оголошенні комітет з конкурсних торгів неправильно визначив предмет закупівлі. Про виявленні порушення замовник отримував повідомлення для можливості його вчасного усунення та недопущення в подальшому.

Наводимо приклади правильного визначення предмета закупівлі

Отже, вище ми вже встановили, що комітет з конкурсних торгів повинен обов’язково визначати предмет закупівлі за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Також у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора замовникові необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно в разі його відповідності закуповуваному товарові чи послузі. Нижче ви можете ознайомитися з прикладами зазначення інформації в оголошенні про проведення предмета закупівлі:


Приклад 1

Комітет з конкурсних торгів планує закупівлю електроенергії.

Отже, в оголошенні про проведення закупівлі замовник, наприклад, зазначає — енергія електрична за кодом ДК 016:2010 – 35.11.1 (електроенергія). 

У даному випадку 10-й знак класифікатора можна не зазначати, оскільки, згідно з роз’ясненням Уповноваженого органу  від 16.12.2014 (детальніше — журнал № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 40–41), наявність за показником десятого знака нулю (якщо такий показник дублює назву «підкатегорії» або «позиції») або невідповідність наявного «підтипу» конкретному закуповуваному товарові чи послузі не потребують відображення у формах документів у сфері державних закупівель десятого знака класифікатора.


Приклад 2

Комітет з конкурсних торгів планує закупівлю оливи мінеральної та оливи синтетичної.

Отже, в оголошенні про проведення закупівлі замовник, наприклад, зазначає — паливо рідинне та газ; оливи мастильні за кодом ДК 016:2010 – 19.20.2 (19.20.23-00.00 — оливи мінеральні легкі, легкі дистиляти, н. в. і. у.; оливи мінеральні та оливи синтетичні).


Приклад 3

Комітет з конкурсних торгів планує закупівлю тушок курей, свіжих чи охолоджених.

Отже, в оголошенні про проведення закупівлі замовник, наприклад, зазначає — м’ясо свійської птиці, свіже чи охолоджене, за кодом ДК 016:2010 – 10.12.1 (код 10.12.10-10.00 — тушки курей, свіжі чи охолоджені).


  Приклад 4

Комітет з конкурсних торгів планує закупівлю тушок перепілок свіжих чи охолоджених.

Отже, в оголошенні про проведення закупівлі замовник, наприклад, зазначає — м’ясо свійської птиці, свіже чи охолоджене, за кодом ДК 016:2010 – 10.12.1 (тушки перепілок, свіжі чи охолоджені).

У даному випадку 10-й знак класифікатора можна не зазначати, оскільки, згідно з Інструкцією, десятий знак зазначається за наявності, у даному ж прикладі наявність показника десятого знака відсутня. А також, згідно з роз’ясненням Уповноваженого органу від 16.12.2014 (детальніше — журнал № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 40–41), невідповідність наявного «підтипу» конкретному закуповуваному товарові чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель десятого знака класифікатора.


Приклад 5

Комітет з конкурсних торгів планує закупівлю: за лотом 1 — бензину А-92, лотом 2 — дизпалива, лотом 3 — масла М-10.

Отже, в оголошенні про проведення закупівлі замовник, наприклад, зазначає — паливо рідинне та газ; оливи мастильні за кодом ДК 016:2010 – 19.20.2 [19.20.21-00.00 — бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин (бензин А-92), 19.20.26-00.00 — газойлі (дизпаливо), 19.20.27-00.00 — оливи мінеральні середні; середні дистиляти, н. в. і. у. (масло)].


Отже, після аналізу законодавства та виходячи з вищенаведених прикладів, можна дійти висновку, що 10-й знак не зазначається у двох випадках:

  1. цифровий код за 6–10 знаками предмета закупівлі визначено нулями, дублюється назва підкатегорії або позиції (детальніше — приклад 1);
  2. невідповідність 10-го знака (підтипу) конкретній назві товару чи послуги (детальніше — приклад 4).

Додатково наголосимо, що в будь-якому випадку при закупівлі товарів та послуг обов’язково потрібно визначати предмет закупівлі за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, оскільки,згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель», предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом № 921 від 26.07.2010, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. 

Варто ще раз нагадати, що предмет закупівлі не може змінюватися впродовж проведення процедури закупівлі. Тобто від річного плану закупівлі до звіту про результати проведення відповідної процедури закупівлі у всіх документах предмет закупівлі повинен зазначатися аналогічним чином. Оскільки, згідно з ч. 5 ст. 40 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Тобто назва предмета закупівлі повинна бути незмінною від планування процедури закупівлі і до зазначення цієї назви в договорі про закупівлю і подальших звітах.

Винятки, відповідно до яких товари та послуги визначаються не за класифікатором

Інформація, зазначена згідно з Порядком визначення предмета закупівлі (із змінами, внесеними згідно з наказом № 1112 від 16.09.2014)

Також радимо вам звернути увагу на винятки, відповідно до яких товари та послуги визначаються не на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор).

  1. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі будівель виробничого та невиробничого призначення й інженерних споруд різного функціонального призначення  предмет закупівлі визначається на основі державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, за показником другого знака із зазначенням у дужках конкретної назви будівлі або інженерної споруди.
  2. Згідно з п. 2.2 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за об’єктами будівництва на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального  господарства України від 5 липня 2013 року № 293.
  3. Згідно з п. 2.3 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається на основі державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 № 822, за показником четвертого знака (класифікаційне угруповання «вид») із зазначенням у дужках конкретної назви науково-технічної роботи.
  4. Згідно з п. 2.4 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, у разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами, які належать до одного виду науково-технічних робіт, згідно із цим Класифікатором, для їх замовлення замовник оголошує процедуру закупівлі та визначає різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти.
  5. Згідно з п. 2.5 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, у разі якщо при здійсненні замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаної з поставкою товару (зокрема послуги з  транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), то предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких  послуг) не перевищує вартості самих товарів.
  6. Згідно з п. 2.6 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, які надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327.
  7. Згідно з п. 2.7 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань і заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
  8. Згідно з п. 2.8 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення у відповідності до їхніх індивідуальних замовлень.
  9. Згідно з п. 2.9 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об’єкта приватизації.
  10. Згідно з п. 2.10 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг, необхідних для проведення заходів усеукраїнською громадською організацією щодо забезпечення прав інвалідів, передбачених Конвенцією ООН про права інвалідів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг окремо для кожного заходу.
  11. Згідно з п. 2.11 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому.
  12. Згідно з п. 2.13 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення інспекційної діяльності представниками інших держав за міжнародними договорами та угодами в галузі контролю над озброєнням на території України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу з контролю над озброєнням.
  13. Згідно з п. 2.14 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для забезпечення реалізації пункту 17 Завдань і заходів з виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки, що є додатком до Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 1002, здійснюється комплексно за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів та надання послуг.
  14. Згідно з п. 2.15 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Отже, зважаючи на величезну кількість помилок, яких припускаються замовники під час визначення предмета закупівлі, необхідно ще раз повернутися до цієї теми та детальніше розглянути найпопулярніші з порушень замовників на початку проведення процедури закупівлі. І на прикладах пояснити правильність визначення предмета закупівлі, що й було зроблено в даній статті. Адже ніби незначна помилка може стати причиною відмови органом Держказначейства в реєстрації бюджетного зобов’язання, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі.

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО