Приклад рішення суду у справі, пов’язаній із зобов’язанням замовника внести зміни до істотних умов договору про закупівлю за рішенням суду

Ігор Данчук
1884
14 Вересня 2018
Приклад рішення суду у справі, пов’язаній із зобов’язанням замовника внести зміни до істотних умов договору про закупівлю за рішенням суду
1884
14 Вересня 2018
Справа № 910/9982/17 від 11.12.2017

Зміст справи

Назва суду: Вищий господарський суд. Підстава: касаційна скарга на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та на Рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2017 від ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі — Замовник) у справі № 910/9982/17 за позовом ПП «Х» (далі — Постачальник). За наслідками проведення тендеру позивач як постачальник та відповідач як замовник уклали договір постачання дизельного палива. Згідно з п. 2.4 договору ціна товару (дизельне пальне), обсяги закупівлі зазначені в специфікаціях. Суму договору сторони можуть змінити в результаті підписання додаткової угоди виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. У разі настання обставин, передбачених ст. 36 Закону в частині зміни ціни, будь-яка зі сторін має право ініціювати подання відповідної додаткової угоди, що підтверджується довідкою ДП «Держзовнішінформ» (п. 2.5). З матеріалів справи випливає, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо зміни ціни договору у зв’язку зі збільшенням ставок акцизного податку та підвищенням ринкових цін на пальне, проте відповідач на вказану пропозицію не погодився, наслідком чого і стало звернення позивача до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суди, послуговуючись ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та ч. 4 ст. 36 Закону, виходили з того, що позивач належним чином довів обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх позовних вимог. А відповідач належними засобами доказування таких обставин не спростував. Колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів помилковими й такими, що зроблені за неправильної кваліфікації обставин, які мають значення для справи, а також за неправильного застосування норм процесуального та матеріального права з огляду на сказане вище

Рішення органу судової влади

Вищий господарський суд, розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, встановив викладене далі. У ч. 4 ст. 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у цій частині ст. 36 Закону. Беручи до уваги роз’яснення, надане Мінекономрозвитку в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, кожен із цих випадків застосовують залежно від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін до договору про закупівлю. При цьому одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю в непередбачених Законом випадках. З матеріалів справи випливає, що суди з порушенням наведених положень законодавства зобов’язали відповідача внести зміни до спірного договору із одночасним застосуванням випадків, передбачених пунктами 2 та 6 ч. 4 ст. 36 Закону. Крім того, такі зміни, порушуючи п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону, призводять до збільшення суми, визначеної в договорі. Ч. 2 ст. 652 ЦКУ встановлено, що коли сторони не досягли згоди щодо узгодження договору з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, то договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони, але лише за наявності всіх чотирьох умов, визначених у ч. 2 ст. 652 ЦКУ. Зокрема про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Проте на момент укладення договору сторони вже знали про істотні зміни обставин. Так, встановлено, що зміни до Податкового кодексу, якими було збільшено ставки акцизного податку на пальне, набрали чинності з 01.01.2017, а договір поставки укладено 28.02.2017. Тобто в момент укладення договору поставки сторони не могли виходити з того, що зміна акцизного податку не настане, оскільки вона вже настала. Про збільшення ціни товару позивачеві також стало відомо до моменту укладення договору. Зважаючи на вищенаведене, у судів не було підстав для зміни договору поставки в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 652 ЦКУ, оскільки в даному випадкові не було всіх чотирьох умов, визначених у вказаній нормі.

Вищий господарський суд постановив: Касаційну скаргу замовника задовольнити

Журнали

Публікації, що вийшли друком у паперовій версії журналу «Радник в сфері державних закупівель» (з посиланням на номер журналу)

Повне або часткове копіювання публікацій порталу ЗАБОРОНЕНО