Справа № 918/12/17 від 04.07.2017
Справа № 918/12/17 від 04.07.2017Зміст справи
Назва суду: Рівненський апеляційнийгосподарський суд.
Підстава: апеляційна скарга на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.03.2017 у справі № 918/12/17.
Позивач: заступник прокурора Рівненської області (Прокурор).
Відповідач 1: 4-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (Замовник).
Відповідач 2: ПП «XXX».
За результатами закупівлі між Замовником та ПП «XXX» 24.10.2016 укладено договір про закупівлю.
Відповідно до специфікації до договору ПП «XXX» зобов’язалося поставити Замовникові паливоза такими цінами: бензин А-92 — 19,91 грн/літр (вартість — 1 310 077,85 грн) та ДП 17,80 грн/літр (вартість — 886 796,00 грн). Загальна ціна договору складала 2 197 570,85 грн з ПДВ.
25.10.2016 ПП «XXX» звернулось до Замовника з пропозицією, враховуючи коливання ринкових цін, укласти додаткову угоду до договору про закупівлю та встановити такий рівень цін: за 1 літр бензину А-92 — 20,91 грн та за 1 літр дизельного пального — 18,80 грн.
27.10.2016 сторони уклали відповідну додаткову угоду.
Прокурор в інтересах держави звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Замовника та ПП «XXX», в якому просить визнати недійсною додаткову угоду до договору про закупівлю товарів (бензин А-92 та ДП) за державні кошти.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначає, що в ході моніторингу цін на пальне, який проведено за допомогою даних, розміщених на інтернет-порталі http://vseazs.com, встановлено, що як станом на 24.10.2016 (дата укладення договору), так і станом на 27.10.2016 (дата укладення додаткової угоди) вартість дизельного палива у мережі АЗК на території Рівненської області, пальне якої постачає ПП «XXX», залишалася без змін. Але суд у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Прокурор звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Прокурор зазначає, що на час укладення додаткової угоди жодних доказів наявності обставин для зміни істотних умов договору про закупівлю сторонами не надано, тому висновок суду першої інстанції, що в період з 04.10.2016 по 13.10.2016 відбулося коливання цін у бік збільшення на ринку на автомобільний бензин А-92 та дизельне паливо не ґрунтується на матеріалах справи.
Рішення органу судової влади
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, встановив викладене далі.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 36 Закону, суд апеляційної інстанції зазначає, що залежно від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим (роз’яснення МЕРТУ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2016 між відповідачами на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону було укладено додаткову угоду від 27.10.2016 до договору, згідно з умовами якої сторони збільшили ціну за одиницю товару в межах 10 % та здійснили коригування кількості товару.
Обґрунтовуючи необхідність укладення додаткової угоди Відповідач 1 надав інформаційну довідку Львівської торгово-промислової палати. Обґрунтовуючи правомірність укладення додаткової угоди Відповідач 2 надав інформаційну довідку Головного управління статистики в Рівненській області.
Враховуючи Положення про Державну службу статистики України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, та ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд апеляційної інстанції приймає як належні та допустимі докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України, вище перераховані довідки, із змісту яких вбачається, що впродовж жовтня 2016 р. відбулося коливання цін на ринку в бік збільшення на автомобільний бензин А-92 та дизельне паливо.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами Позивача, що підставою внесення змін до договору могло бути коливання цін у період з 24.10.2016 по 27.10.2016, оскільки збільшення цін на ринку відбулось у період з дати формування тендерної документації до дати укладення договору. Своєю чергою можливість коригування цін унормована ст. 36 Закону, тому в даній ситуації не є визначальною дата укладення додаткової угоди.
Суд постановив:
Апеляційну скаргу Прокурора на рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2017 у справі № 918/12/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін
google 