Наявність досвіду виконання аналогічних договорів у кількості не менше шести відповідних проектів

Рішення № 1783-р-пз від 19.02.2019 року. Оголошення № UA-2019-01-04-001747-c

Зміст порушення

Скаржник зазначає, що додатком 2 документації передбачено, що на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен мати не менше шести індивідуальних проектів. Пунктом 4.3 додатка 2 документації передбачено, що в сукупності досвід учасника повинен включати не менше шести індивідуальних проектів (надати копії першої і останньої сторінки відповідних договорів), що разом демонструють досвід з оцінки в усіх зазначених 18 категоріях (при цьому окремий проект може відображати досвід лише в одній із категорій). Скаржник вважає, що вимога замовника в документації стосовно підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору не менше ніж шістьма проектами є дискримінаційною щодо його компанії та позбавляє його можливості взяти участь у процедурі закупівлі з огляду на нижченаведене. На думку скаржника, по-перше, згідно з вимогами статті 16 Закону учасник повинен підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору, а не договорів. Таким чином, на думку законотворців, цілком достатнім є виконання одного договору, який є аналогічним. По-друге, критерії, встановлені замовником у документації щодо договорів, якими підтверджується наявність досвіду з оцінки, а саме справедливої/ринкової вартості необоротних активів для цілей бухгалтерського обліку за МСФЗ; значної кількості активів у кожному індивідуальному проекті з оцінки необоротних активів з різними цілями (не менше 20 тисяч об’єктів основних засобів в одному проекті); необоротних активів у залізничній галузі в Україні та/або СНД; у сукупності досвід повинен включати не менше шести індивідуальних проектів (надати копії першої і останньої сторінки відповідних договорів), що разом демонструють досвід з оцінки в усіх зазначених категоріях (при цьому окремий проект може відображати досвід лише в одній із категорій) порушують права та законні інтереси скаржника як учасника торгів, оскільки є дискримінаційними щодо скаржника та інших суб’єктів оціночної діяльності, які мають змогу надати послуги, що є предметом закупівлі. Скаржник зазначає, що має достатній досвід на ринку послуг з оцінки, а також можливість якісно, у строки та в повному обсязі надати послуги, що є предметом закупівлі, у тому числі за всіма зазначеними замовником напрямами оцінки, відповідно до обсягів та завдань щодо послуг, наведених у документації. Проте скаржник не має шести індивідуальних проектів, що відповідали б критеріям до договорів, установленим у документації

Позиція органу оскарження

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення зазначеної вимоги щодо досвіду, який включає саме не менше шести індивідуальних проектів. Таким чином, зазначену вимогу зможуть виконати лише суб’єкти господарювання, які мають досвід не менше шести індивідуальних проектів, що разом демонструють досвід з оцінки в усіх зазначених категоріях, що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання, зокрема скаржника, які мають досвід, але який є меншим шести проектів. Дії замовника щодо встановлення наведених вище умов документації порушують один з принципів здійснення закупівель (недискримінація учасників) (у тому числі скаржника) та вимоги частини четвертої статті 22 Закону, згідно з якою тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Зважаючи на викладене, замовник має усунути зазначені порушення в результаті внесення змін до документації в цій частині

Коментар

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» захист конкуренції в рамках публічних закупівель має відбуватися через реалізацію принципів здійснення закупівель, а це — добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як ми бачимо із зазначеного прикладу, замовник, на думку Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не має доводів та документального підтвердження необхідності встановлення вищезазначених вимог. І можемо дійти висновку, що на момент складання тендерної документації замовник не мав чіткого розуміння, які саме вимоги є необхідними та важливими для даної закупівлі, зважаючи на принцип недискримінації, встановлений Законом.

У розглянутих прикладах учасник довів, що встановлені замовником вимоги є дискримінаційними, оскільки порушують саме його права та законні інтереси як потенційного учасника торгів. На сьогодні, виходячи з практики рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо оскарження умов тендерної документації, при чіткому формуванні та документальному підтверджені учасник має всі шанси на задоволення своєї скарги.

 Отже, бажаємо учасникам успішного оскарження в разі виявлення дискримінаційних вимог у тендерній документації, а замовникам при розробці тендерної документації та включенні до неї відповідних вимог варто зважати на принципи здійснення закупівель та причино-наслідковий зв’язок між предметом закупівлі та вимогами тендерної документації.