Усе приходить у свій час для тих, хто вміє чекати.
Оноре де Бальзак
Доречно розпочати цю статтю із наведеного епіграфа, бо всі ми знаємо, що введення в дію моніторингу закупівель розпочалося ще 2014 року і тривало до сьогоднішнього дня.
І от із узгодженням останнього нормативно-правового акту із Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, зі змінами (далі за текстом — Закон № 922), а саме затвердження наказом Державної аудиторської служби України від 11.09.2018 № 196 методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року під № 1113/32565 та який набув чинності 2 жовтня 2018 року, нарешті довгоочікуваний моніторинг запрацював! Замовники прокинуться від постмоніторингового сну, зникнуть листи-рекомендації щодо усунення порушень у сфері закупівель, а Держаудитслужба вдихне на повні груди.
Та не слід забувати таке давнє латинське прислів’я: «Хто попереджений, той озброєний». Тож почнемо початок великого шляху під назвою «Моніторинг закупівель».
Хто?
Відповідно до приписів пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 992 моніторинг закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною першою статті 7-1 Закону № 992, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (далі за текстом — Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує й координує Кабінет Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Отже, як бачимо, лише Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати моніторинг закупівель.
Зі структурою Держаудитслужби та її територіальними органами можна ознайомитись на її офіційному сайті
Кого?
Зважаючи на те, що моніторинг закупівель здійснюють на всіх стадіях закупівлі, а публічна закупівля, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону № 992, — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, установленому цим Законом, можна однозначно наголосити, що моніторинг закупівель проводять лише у замовників, які відповідають цьому поняттю, передбаченому пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 992.
Як?
Відповідь на вказане питання міститься в статті 7-1 Закону № 992, в якій прописано чіткий порядок дій Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі.
Перш ніж розпочати такий важливий блок, потрібно розмежувати його, як на мене, на підблоки (питання, які потребують окремого висвітлення).
Період, протягом якого проводять моніторинг
Моніторинг закупівлі здійснюють протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його виконання (абзац другий частини першої статті 7-1 Закону № 992).
Названий перелік є вичерпним, він дає можливість Держаудитслужбі проводити моніторинг закупівлі від початку оприлюднення оголошення про закупівлю, повідомлення про намір укласти договір (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) укладення договору про закупівлю (внесення змін до такого договору) та його виконання.
Здійснивши аналіз Закону № 922 (зокрема таких понять, як договір про закупівлю, моніторинг закупівлі, публічна закупівля) та Порядку заповнення вступної частини форми висновку про результати моніторингу закупівлі, який затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2018 року за № 654/32106, доречно також взяти до уваги два важливих аспекти.
Перший. Моніторинг закупівлі проводять лише щодо тих процедур закупівель, які передбачені частиною першою статті 12 Закону № 992, а саме: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
Другий. Моніторинг закупівлі не проводять щодо допорогових закупівель.
Підстави проведення моніторингу закупівлі
Частина друга статті 7-1 Закону № 922 наводить п’ять підстав, які можуть стати підґрунтям для прийняття Держаудистлужбою рішення про початок моніторингу закупівлі, а саме:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
(Детальніше про автоматичні індикатори ризиків сказано в підблоці цієї статті «Індикатори ризику, їх перелік та порядок застосування». - інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;[Вказана підстава передбачає прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі, якщо від органів державної влади або органів місцевого самоврядування до Держаудитслужби надійшло відповідне звернення, повідомлення тощо, в якому сказано про наявні ознаки порушення (порушень) у тій чи іншій закупівлі. Слід відзначити, що в Законі № 922 не конкретизовано, в якому вигляді (чи то в електронному, чи в паперовому) мають подавати інформацію такі органи про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Тому отримана в будь-якому вигляді від цих органів інформація є підставою для проведення моніторингу закупівлі контрольним органом].
- повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
[Переважно такі повідомлення, що містять відомості про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, притаманні газетам, журналам, радіо, телебаченню, а особливо інтернет-ресурсам.В Україні діяльність засобів масової інформації регулюють закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» й низка інших.Отже, якщо будь-який засіб масової інформації висвітлить ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, то для Держаудитслужби це буде підставою для проведення моніторингу такої закупівлі]. - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
[Вказана підстава дає можливість Держаудитслужбі самостійно здійснювати аналіз інформації в електронній системі закупівель та в разі виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель проводити моніторинг закупівлі]. - інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 Закону № 922.
(Дана підстава за своєю суттю дещо схожа з підставами, які викладені в пунктах 2 і 3 частини другої статті 7-1 Закону № 922. Громадський контроль у сфері закупівель чітко визначений у Законі № 922, а саме в статі 9 цього закону, який забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також у результаті інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель).
Висновок про результати моніторингу закупівлі
Висновок про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2018 року за № 654/32106 (далі за текстом — наказ № 86).
Водночас обов’язкова інформація, яку повинен містити висновок про результати моніторингу закупівлі, зазначена в частині сьомій статті 7-1 Закону № 922.
Проаналізувавши зазначені правові норми, доречно виділити наступні характерні ознаки щодо висновку про результати моніторингу, а саме:
По-перше. Висновок складають у формі електронного документа та заповнюють відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом № 86 в електронній системі закупівель.
По-друге. Після заповнення форми висновку висновок вивантажують з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.
По-третє. Висновок підписують і затверджують накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
По-четверте. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажують в електронну систему закупівель, на форму висновку накладають електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.
Строки при моніторингу закупівель
Взаємодія органу оскарження (Антимонопольного комітету України) з органом державного фінансового контролю (Державною аудиторською службою України) при моніторингу закупівлі
Напевно, у багатьох виникають такі питання: «Як Держаудитслужба проводитиме моніторинг закупівлі в разі оскарження цієї закупівлі?» або «Як Держаудитслужба проводитиме моніторинг закупівлі в разі оскарження цієї закупівлі безпосередньо після опублікування рішення про початок моніторингу закупівлі?», або «Як замовникові усувати порушення, викладені у висновку Держаудитслужби під час оскарження такої закупівлі?»
Відповіді на ці та інші питання містяться в частинах 13–17 статті 7-1 Закону №922, які були проаналізовані та досліджені. Після проведеного аналізу доречно розкрити ключові процеси.
По-перше. Якщо Антимонопольний комітет України [а саме Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі за текстом — АМКУ)] прийняв до розгляду скаргу, то Держаудитслужба не приймає рішення про початок моніторингу закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом розгляду АМКУ незалежно від прийнятого АМКУ рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.
По-друге. Якщо АМКУ прийняв до розгляду скаргу після прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі чи після опублікування висновку, то Держаудитслужба протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження до моменту опублікування рішення АМКУ зупиняє рішення Держаудитслужби, а замовник до моменту опублікування рішення АМКУ зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень), викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, які стали предметом розгляду АМКУ.
По-третє. Після оприлюднення рішення АМКУ замовник усуває лише ті порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зазначені у висновку Держаудистлужби, що не були предметом розгляду АМКУ.
По-четверте. У разі оскарження в судовому порядку рішення АМКУ рішення про початок моніторингу закупівлі не приймають щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.
Індикатори ризику, їх перелік та порядок застосування
Згідно з наказом Державної аудиторської служби України від 11.09.2018 № 196, затверджено:
- методику визначення автоматичних індикаторів ризиків (далі за текстом — Методика);
- перелік автоматичних індикаторів ризиків (далі за текстом — Перелік);
- порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків (далі за текстом — Порядок). Далі пропоную ознайомитись із цими нормативами.
Так, Методика встановлює механізм визначення автоматичних індикаторів ризиків (далі — індикатори) на основі даних електронної системи закупівель та інших відкритих джерел інформації.
Слід взяти до уваги, що відповідно до Методики кожному індикаторові присвоюють умовну вагу, що перебуває в діапазоні від 0,1 до 0,5, яку визначають з огляду на рівень потенційного впливу порушень законодавства у сфері публічних закупівель, що можуть бути виявлені за результатами аналізу індикаторів, які спрацювали.
Зважаючи на загальну суму умовної ваги за індикаторами, що спрацювали, визначають ранг ризику для кожної окремої процедури.
Варто зазначити, що під час обрання Держаудитслужбою процедур закупівель для здійснення моніторингу насамперед обирають процедури закупівлі, що мають найвищий пріоритет у черзі.
Під час перегляду процедури закупівлі, що внесена до черги, для прийняття рішення щодо її обрання Держаудитслужбою для моніторингу в персональному кабінеті надається можливість переглянути процедуру закупівлі та перелік індикаторів, що спрацювали за цією процедурою, створити чернетку моніторингу закупівлі в електронній системі закупівлі або перенести посилання на процедуру закупівлі з черги до архіву.
Щодо переліку автоматичних індикаторів ризиків: вказаний перелік містить 35 індикаторів, які включають у себе: код індикатора; назву індикатора; опис індикатора; етапи закупівлі, щодо яких індикатор є актуальним; умовну вага. Із зазначеним переліком також можливо ознайомитися за посиланням.
google 