Більшість замовників та учасників уже давно засвоїли вислів: «Листи Міністерств не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер». Проте в пошуку відповідей на численні питання, які породжує застосування того чи іншого нормативного документа на практиці, суб’єкти права й надалі продовжують звертатися по консультації до органів виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізацію державної політики в певній сфері.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», у листі інформативного характеру нагадало всім зацікавленим особам про свої функції та зазначило, яким чином можна отримати методологічну допомогу щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» наводить для ознайомлення повний текст листа МЕРТУ.
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І
ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вих. № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ІОргани державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.
У зв’язку із втратою чинності 3акону України «Про здійснення державних закупівель» підстави для надання роз’яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель, безоплатної методологічної допомоги замовникам, відповідей на запити зацікавлених осіб у Мінекономрозвитку України, як Уповноваженого органу, відсутні.
Водночас, 01.08.2016 введено в дію для всіх замовників Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Так, відповідно до статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема:
- забезпечення функціонування інформаційного ресурсу Уповноваженого органу;
- надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;
- надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Відповідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу — сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет.
Таким чином, ознайомитись з узагальненими відповідями та/або отримати безоплатну консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель можна на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою в мережі Інтернет www.me.gov.ua у рубриці «Публічні закупівлі».
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку України
Олександр Стародубцев
Отже, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в межах своєї компетенції вищевикладеним листом запросило зацікавлену публіку до діалогу.
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Редакція журналу звертає вашу увагу, що листи — це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть мати лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно в нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженим із зацікавленими органами та зареєстрованим в органах юстиції в порядку, установленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Тобто листи міністерств — це своєрідна викладена на папері юридична консультація.
Нормативно-правовий акт — це офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і призначений для неодноразового застосування. Тобто нормативно-правовий акт — це підзаконний акт, виданий на основі, на виконання, з метою конкретизації та деталізації положень закону, містить норми права, є обов’язковим для виконання і має необхідну юридичну чинність. Проте дія нормативно-правового акта обмежена законом: він не може виходити за межі законодавчого регулювання. Підзаконний акт не може змінювати або скасовувати норми законів.
Окрім того, відповідно до статті 147 Конституції України офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 № 422/96-ВР основними функціями Конституційного Суду України і є вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України та офіційне тлумачення Конституції та законів України.
Офіційне тлумачення — це роз’яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті Уповноваженим органом у рамках його компетенції і яке є юридично обов’язковим для всіх, хто застосовує роз’яснювані норми. Офіційне тлумачення в Україні надає виключно Конституційний Суд України, який реалізує його ухваленням рішення після відповідного судового розгляду про тлумачення тієї чи іншої конституційної норми чи норм законів України. Таке тлумачення завжди є нормативним і загальнообов’язковим. Завдання тлумачення полягає не у визначенні змісту правового припису, а в розкритті його змісту і його роз’ясненні. Тлумачення Конституційного Суду України є обов’язковим для всіх органів державної влади та управління, посадових осіб усіх рівнів, а також громадян.
google 