МОЗ оприлюднив відповіді на найпоширеніші запитання щодо закупівлі ліків за Нацпереліком
У зв’язку із ситуацією із закупівлями ліків на публічних торгах МОЗ України оприлюднив на своєму сайті повідомлення, в якому закликає не займатися маніпуляціями та поширенням неправдивої інформації щодо нового Національного переліку основних лікарських засобів.
Як зазначено в повідомленні, у соцмережах розпочато інформаційні атаки на новий Національний перелік основних лікарських засобів, у зв’язку із чим МОЗ України зазначає:
- Закупівлі ліків за державний кошт згідно з Національним переліком основних лікарських засобів — це загальноприйнята світова практика. Понад 150 країн світу мають свої національні переліки, які є основою фармацевтичної політики держав. Мета нацпереліків — максимально ефективно розподілити обмежені ресурси (бюджетні кошти) для закупівлі найбільш необхідних пацієнтам лікарських засобів, ефективність яких є доведеною у світі.
- Закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, які повністю або частково отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів, повинні бути здійснені відповідно до Національного переліку основних лікарських засобів з 1 січня 2018 р. Про дату введення в дію Нацпереліку було відомо за півроку до цього, з 4 липня 2017 р., коли Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до постанов КМУ від 25 березня 2009 р. № 333», що передбачає запровадження перехідного періоду для завершення процесу закупівлі лікарських засобів. Тобто для обрахування потреби в лікарських засобах і планування закупівель згідно з Нацпереліком закладами охорони здоров’я та іншими розпорядниками бюджетних коштів часу було більш ніж достатньо.
- Порядок обрахування потреби також був відомим з 11 липня 2017 року. Було визначено персональних відповідальних осіб у регіонах, що відповідають за розрахунок потреби закладами охорони здоров’я в ліках з Нацпереліку. Міністерство охорони здоров’я України розробило та затвердило «Порядок визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» (наказ МОЗ України № 782 від 11.07.2017). МОЗ України проводив і продовжує проводити регулярні роз’яснювальні наради, тренінги та семінари для фахівців, медиків та громадських організацій.
- Через причини, зумовлені бюджетним процесом, процедура закупівлі розпочинається в грудні та закінчується в лютому – березні. Фактичне надходження ліків до закладів охорони здоров’я відбувається в березні – квітні. Така ситуація існує багато років поспіль, керівники закладів охорони здоров’я та розпорядники бюджетних коштів про неї знають. Для уникнення перебоїв у постачанні ліків законодавством передбачено можливість для лікарень подовження попередніх договорів у межах 20 %. Тому зважання на особливості бюджетного процесу у плануванні закупівель є їхнім безпосереднім обов’язком.
- Твердження про те, що Нацперелік блокує регіональні програми із закупівлі ліків, не відповідає дійсності. Кожен регіон має право закуповувати ліки за регіональними програмами, у тому числі — для лікування рідкісних захворювань, паралельно з ліками із Нацпереліку.
За матеріалами прес-служби Міністерства охорони здоров’я України
В Україні заборонено оформлення внутрішніх паспортів у вигляді книжки
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні, яке відбулось 21 березня 2018 року, затвердив Постанову № 199 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», якою врегулював питання оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка у формі картки.
Як зазначили автори цього документа, у зв’язку з тим, що територіальні підрозділи Державної міграційної служби України в повному обсязі забезпечені матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видавання паспорта громадянина України у формі картки, постановою виключено положення, яке надавало можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка у формі книжечки.
За матеріалами Урядового порталу
Тепер рішення АМКУ доступні в машинозчитувальному форматі
Антимонопольний комітету України задовольнив численні звернення учасників закупівель, експертного середовища та громадських організацій, зокрема TIU, і почав публікувати свої рішення в системі PROZORRO в машино зчитувальному форматі. Як відомо, такі рішення публікували у форматі, який не давав можливості копіювати текст рішення або здійснювати пошук за ключовими словами.
Зараз рішення АМКУ щодо скарги, як і раніше, публікують у вигляді файла з розширенням .pdf, але нинішній формат уже дає можливість усім охочим копіювати текст рішення та проводити пошук за ключовими словами.
За матеріалами моніторингового порталу DOZORRO
ТОП-5 нововведень у системі ProZorro від Мінекономрозвитку
Директор Департаменту публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія Лахтіонова повідомила про п’ятірку нововведень, до яких уже сьогодні варто готуватися замовникам та учасникам публічних закупівель у системі ProZorro.
- Нова система оплати оскарження тендерів до Антимонопольного комітету України. Якщо раніше розмір плати за подання скарги був фіксованим, то зараз заплановано узалежнити його від очікуваної вартості та етапу закупівлі. Оскарження умов тендерної документації та/або ухвалених рішень замовника до закінчення терміну подання пропозицій становитиме 0,3 % від очікуваної вартості закупівлі, але не менше 2 000 грн. Оскарження рішень замовника, які відбулись після подання пропозицій, становитиме 0,6 % від очікуваної вартості закупівлі, але не менше 3 000 грн. Крім того, не можна буде відкликати скаргу, якщо раніше було ухвалено рішення її подати. А ще цьогоріч у бізнесу з’явиться можливість здійснювати оплату скарг онлайн. Це вивільнить час колегії АМКУ, бо неоплачені скарги не розглядатимуть.
- Двадцять чотири години на виправлення помилок. Часто у замовників виникає ситуація, коли є краща пропозиція + гарна ціна, але не вистачає якогось папірця, який суттєво не впливає на зміст тендерної пропозиції. Тепер за Законом замовник має відхилити таку пропозицію і укласти договір із дорожчим постачальником. Та наявна в Міноборони практика (на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони») довела ефективність запропонованого підходу, а саме довантажувати документи (здебільшого щодо кваліфікаційних вимог) упродовж 24 годин. Технічних вимог до предмета закупівлі таке нововведення не стосуватиметься.
- Допорогові закупівлі та електронні каталоги. Із жовтня – листопада цього року стартує пілотний проект, який передбачає каталоги на допорогах: замовникові не потрібно буде проводити закупівлю, а лише зайти на певний ресурс і обрати предмет закупівлі. Натомість опис самого предмета закупівлі та відбір постачальників здійснюватимуть, наприклад, централізовані закупівельні організації (ЦЗО). Крім того, є намір створити базу проектів тендерної документації (ТД). ТД, яка за певними ознаками довела, що там добре проведено процедури, розміщуватимуть на окремому ресурсі. І нею вільно зможе скористатися будь-хто із замовників, адаптувавши її умови під себе і не витрачаючи час на підготовку ТД з нуля.
- Гармонізація з ЄС. Виконуємо взяті на себе зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію. Буде введено щонайменше дві нові процедури закупівель: торги з обмеженою участю та переговорну з попередньою публікацією. Також буде введено поняття «закупівля в консорціуму», а саме в декількох юридичних осіб.
- Професіоналізація. Відмова від формату роботи тендерних комітетів у результаті введення посади «фахівець із публічних закупівель». Масштабування ЦЗО (пілотний проект для ЦОВВ діяв упродовж 2017 року). Створення магістерських програм з підготовки фахівців у сфері публічних закупівель (друга вища освіта). Нині на базі Київської школи економіки відкрито програму професіоналізації, яка дає можливість членам ТК отримати цінні знання в царині публічних закупівель.
За матеріалами прес-служби ДП «ПРОЗОРРО»
Триває гармонізація національних ДБН зі стандартами ЄС
На своєму засіданні, яке відбулось 28 березня, Уряд схвалив низку ключових рішень, спрямованих на гармонізацію державно-будівельних норм зі стандартами Європейського Союзу та оптимізацію процедури і строків їх опрацювання.
Як зазначив Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, ці рішення спрямовані на дерегуляцію будівельного бізнесу та усунення корупційних ризиків. Зокрема, триває запровадження можливості одночасної дії ДБН, розроблених за національними стандартами й тими, що гармонізовані з нормами ЄС, на всі об’єкти будівництва, незалежно від класу наслідків. Це дасть можливість узгодити національне будівельне законодавство та системи нормування з європейськими вимогами. Стосовно дерегуляції: спрощується процедура розроблення ДБН, зокрема скорочується процедура погодження ДБН ЦОВВ на 15 робочих днів, а також усувається обов’язковість перевірки ДБН сторонніми базовими організаціями (скорочення на 15 днів загального строку розроблення).
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
google 