Верховна Рада ухвалила закон про здійснення моніторингу закупівель
Двадцять першого грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель» (законопроект № 4738-д).
Закон надає Державній аудиторській службі України (далі — ДАСУ) повноваження щодо здійснення моніторингу закупівель у результаті аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюють протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його виконання.
ДАСУ зможе проводити моніторинг публічних закупівель, використовуючи сигнали від системи ризик-індикаторів. Окрім сигналів від системи ризик-індикаторів, приводом для перевірки закупівлі стануть звернення громадських активістів, журналістів або представників органів влади та місцевого самоврядування. Аудитори ДАСУ зможуть перевірити закупівлі й за власною ініціативою.
Рішення про початок перевірки оприлюднюватимуть у ProZorro протягом двох днів з моменту його прийняття. При цьому рішення ДАСУ про початок перевірки не зупинятимуть перебіг закупівлі.
Законом встановлено строк проведення моніторингу — до 15 робочих днів. Під час перевірки фахівці ДАСУ зможуть вести діалог із замовником через систему ProZorro, який буде доступний для перегляду всім відвідувачам. Замовник матиме три робочих дні на відповідь та аргументацію і зможе надати роз’яснення щодо своїх дій або бездіяльності.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, замовник має право оскаржити його до суду протягом 10 робочих днів з моменту оприлюднення висновку.
Якщо замовник не усуне порушення та не аргументує своїх дій, то ДАСУ зможе накласти відповідні штрафи за рішенням суду.
Уповноваженому органові протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом необхідно забезпечити технічну можливість фіксації в системі електронних закупівель результатів моніторингу закупівлі.
До забезпечення технічної можливості фіксації в системі електронних закупівель, але не більше трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, дата початку та завершення моніторингу закупівлі, висновок про результати моніторингу закупівлі оприлюднюють на офіційному веб-сайті органу державного фінансового контролю, а обмін інформацією між замовником та органом державного фінансового контролю здійснюється в офіційному порядку листуванням.
Станом на 03.01.2018 відповідний Закон Президент України ще не підписав. Як тільки Закон набере чинність, ми оперативно повідомимо вам про це на офіційних сторінках журналу в соціальних мережах, на нашому офіційному сайті, а також проаналізуємо його положення в наступних випусках журналу.
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Відбулась пілотна інтеграція ProZorro з Державним реєстром лікарських засобів
Відбулась пілотна інтеграція системи публічних електронних закупівель ProZorro з Державним реєстром лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України. Відтепер при оголошенні закупівлі лікарських засобів державні замовники мають можливість обирати предмет закупівлі зі списку, що випадає, а не вводити дані вручну. Помилки, неточні та довгі назви ускладнювали потенційним постачальникам пошук тендерів, на торгах зменшувалася конкуренція та з’являлося більше можливостей протягнути «свого» постачальника.
При закупівлі лікарських засобів замовник має вказувати міжнародну непатентовану назву препарату (МНН) та кількість активної речовини в ньому згідно з анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією (АТХ). До інтеграції з реєстрами МОЗ державні замовники вносили дані вручну, що призводило до помилок у назві предмета закупівлі, навмисних у тому числі. До того частою практикою було зазначення великої кількості МНН в одній закупівлі, і опис предмета закупівлі іноді сягав трьох сторінок.
Після інтеграції в замовника з’явилась можливість вибирати відповідний МНН зі списку МОЗ, що стандартизує предмети закупівель та нівелює помилки в назвах ліків. Тепер постачальники зможуть просто знайти цікаві закупівлі.
Громадські активісти та контрольні органи зможуть доволі легко аналізувати прозорість витрачання бюджетних коштів при закупівлі лікарських засобів та порівняти, як різні державні замовники закуповують ліки.
Інтеграція системи публічних електронних закупівель ProZorro та Державного реєстру лікарських засобів України має зменшити корупційні ризики при закупівлях лікарських засобів та сприятиме підвищенню конкуренції на торгах.
За матеріалами прес-служби ДП «ПРОЗОРРО»
НАЗК врегулювало процедуру підготовки, подання та погодження антикорупційних програм органів влади
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) затвердили Порядок, яким врегульовано процедуру підготовки антикорупційних програм органів влади, подання та здійснення їх погодження з 2018 року. Затверджений Порядок у частині погодження Національним агентством антикорупційних програм застосовуватимуть лише щодо програм, які приймають на період після 2017 року та поширюють на державні органи та органи місцевого самоврядування, антикорупційні програми яких підлягають обов’язковому погодженню відповідно до статті 19 Закону України «Про запобігання корупції».
НАЗК очікує, що цей Порядок дасть змогу встановити єдині вимоги до підготовки та подання на погодження антикорупційних програм органів влади, а також визначити механізми та критерії погодження відповідних програм.
Порядком, зокрема, визначено:
- принципи підготовки антикорупційних програм;
- суб’єктів, відповідальних за їх підготовку;
- процедуру затвердження;
- вимоги до структури та змісту антикорупційних програм;
- строки подання антикорупційних програм на погодження після їх затвердження;
- підстави залишення антикорупційних програми без розгляду;
- процедуру погодження антикорупційних програм (у тому числі строки, механізм отримання пропозицій громадськості, види рішень, що можуть бути прийняті Національним агентством за результатами розгляду антикорупційних програм).
За матеріалами прес-служби НАЗК
МЕРТУ пропонує посилити відповідальність замовників за ухилення від проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі
На офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТУ) оприлюднено для обговорення законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” (щодо удосконалення питань публічних закупівель)». У цьому законопроекті, зокрема, запропоновано:
- розширити дію Закону про публічні закупівлі на суб’єкти, діяльність яких здійснюється на основі цін (тарифів), які встановлені НКРЕКП (наприклад, облгази, водоканали, обленерго та ін.), а також ті суб’єкти, які забезпечують функціонування системи транспортування аміаку та створені іншими замовниками;
- скасувати особливі процедури закупівлі для нафти і сирих нафтопродуктів, а також для телекомпослуг;
- знизити поріг для замовників в окремих сферах господарювання з 1 мільйона при закупівлі товарів і послуг та 5 мільйонів для робіт до 600 тисяч та 3 мільйонів гривень відповідно;
- встановити відповідальність замовників за незастосування положень Закону у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків від суми договору про закупівлю, укладеного без застосування процедур закупівель, передбачених Законом;
- викласти в новій редакції статтю 4 Закону, передбачивши, що всі закупівлі здійснюють згідно з річним планом, до якого замовник вносить інформацію про всі закупівлі незалежно від вартості предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), роботи (робіт);
- удосконалити порядок оскарження процедур закупівель, надавши додаткові повноження Органові оскарження, та визначити механізм здійснення оплати за подання скарги в частині, коли скаргу подають щодо окремих лотів;
- усунути розбіжності між нормативно-правовим регулюванням сфери публічних закупівель та її технічною реалізацією в частині визначення дій, які виконує електронна система закупівель автоматично для уникнення необхідності для користувачів (замовників та учасників) виконувати такі ж дії повторно.
З текстом законопроекту можна ознайомитися за goo.gl/aCGarA
За матеріалами журналу «Радник в сфері державних закупівель»
АМКУ затвердив Методичні рекомендації щодо оцінки впливу нормативно-правових актів на конкуренцію
З метою вдосконалення практики погодження органами Антимонопольного комітету України проектів нормативно-правових актів та інших рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, які можуть вплинути на конкуренцію, Комітет розробив Методичні рекомендації щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проектів актів на конкуренцію, затверджені наказом голови Комітету від 14.11.2017 № 117.
У підготовці Методичних рекомендацій використано підходи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо оцінки впливу на конкуренцію. У роботі над Рекомендаціями взяли участь експерти проекту USAID «Розвиток комерційного права в Україні» та благодійної організації «Центр комерційного права».
Методичні рекомендації щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проектів актів на конкуренцію призначені для використання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування під час розробки нормативно-правових актів та зменшення кількості порушень у вигляді антиконкурентних дій органів влади.
З текстом Рекомендацій можна ознайомитись за посиланням
google 