Торгово-промислова палата України (далі — ТПП) уже оприлюднила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, підтвердивши, що «…зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та / або фізичних осіб по договору, окремим податковим та / чи іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких / -го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких / -го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
Звертаємо увагу: цей лист ТПП — не гарантія амністії за будь-які порушення договорів чи законодавчих правил! Введення воєнного стану та / або воєнні дії дійсно вважаються форс-мажорними обставинами, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору чи окремих норм законодавства (наприклад, податкового), ОДНАК лише за умови, що саме ці обставини і стали причиною порушень. Інакше кажучи, будьте пильні та не допускайте зловживань, бо списати на воєнний стан будь-які порушення не вдасться!
Пам’ятайте: зрештою настане мир, і тоді доведеться відповісти за всі гріхи, причому відповідно до пункту 11 частини 1 статті 67 ККУ вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій є обставиною, що обтяжує покарання.
Також слід підкреслити, що відповідно до статті 617 ЦКУ форс-мажор (він же обставини непереборної сили) звільняє лише від відповідальності за порушення зобов’язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов’язання і не є підставою для припинення зобов’язань. Тобто якщо, для прикладу, авансована поставка товару була прострочена внаслідок введення воєнних дій, то це не означає, що постачальник взагалі більше нічого не винен замовнику! Це означає лише, що за прострочення поставки постачальнику не має нараховуватися ані пеня, ані штраф, ані інша неустойка, і так само замовник не вправі стягувати забезпечення виконання договору про закупівлю.
Згідно з усталеною практикою, виникнення обставин непереборної сили просто посуває виконання зобов’язань у часі. Водночас договір про закупівлю може містити окремі правила на випадок форс-мажору. Наприклад, право сторін переглянути умови договору у разі, якщо форс-мажор триває понад визначений у договорі строк. Внесення змін до договору в такому разі відбувається у загальному порядку з підстав, передбачених пунктами 1–8 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про закупівлі).
Якщо йдеться про замовників, визначених у Законі України «Про оборонні закупівлі», то на додачу до 8 підстав зміни істотних умов договору, передбачених пунктами 1–8 частини 5 статті 41 Закону, абзацом 10 частини 5 статті 41 Закону про закупівлі, їм надано право у зв’язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях змінювати істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі), а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Зверніть увагу:
- абзац 10 частини 5 статті 41 Закону про закупівлі поширюється лише на визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
- предмет закупівлі може бути будь-яким, однак спрямовуватись на визначену мету, а саме забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
- названі державні замовники не обмежені конкретними рамками щодо зміни обсягу закупівлі, суми договору, строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тобто теоретично у разі застосування абзацу 10 частини 5 статті 41 Закону про закупівлі обсяг закупівлі може вирости втричі, ціна — вдвічі, а строк дії договору про закупівлю — вп’ятеро. Однак це лише теорія. А на практиці, відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про оборонні закупівлі», державним замовникам гарантована відповідальність не лише за нецільове, але й за неефективне використання бюджетних коштів. І якщо в мирний час саме словосполучення «неефективне використання бюджетних коштів» викликає скептичну усмішку у більшості закупівельників через оціночний характер цього поняття, а отже і відомі складнощі в доказуванні складу правопорушення, то у воєнний час неефективне використання бюджетних коштів — крок до державної зради (стаття 111 ККУ — карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої).
google 