Цього тижня пропонуємо вашій увазі покроковий алгоритм проведення закупівлі послуг з поточного ремонту, також розглянемо способи виконання вимог ДАСУ, розкажемо, як порозумітися з постачальником, який порушує умови поставки, та чи буде адміністративна відповідальність у разі невчасно укладеного договору по ЗПП.
- Поточний ремонт на відміну від робіт не визначається за об’єктом будівництва, а виключно за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. І навіть якщо за різними будинками будуть здійснюватися одні й ті ж роботи з поточного ремонту, замовник повинен визначати їх як різні предмети закупівлі. Як визначити очікувану вартість послуг з поточного ремонту та які вимоги до предмета та до учасника встановлювати під час проведення закупівлі, розглянули у статті «Поточний ремонт: кроки вдалої закупівлі». Також зверніть увагу на практику ДАСУ стосовно зазначення коду ДК під час закупівлі послуг з поточного ремонту. Як саме обирати код, за показником якого знаку, дізнаєтеся у статті «Закупівля поточного ремонту із зазначенням другої цифри Єдиного закупівельного словника — це порушення: практика ДАСУ».
- Закон не зобов’язує замовника усувати порушення саме в той спосіб, що вказано у висновку моніторингу. Однак штрафних санкцій не має бути лише у випадку, якщо орган ДАСУ погодиться та в електронній системі закупівель підтвердить дійсний факт усунення порушень. Якщо Держаудитслужба зобов’язує «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором», то аудитори вимагають саме розірвати договір, тобто достроково припинити його дію або за ініціативою будь-якої сторони, або за їхньою (сторін) взаємною згодою. Як бути замовнику у разі, якщо розірвання договору призведе до небажаних наслідків, та як правильно реагувати на висновки ДАСУ, детально розказали у статті «Чого хоче… аудитор?».
- Відповідно до частини першої статті 216 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГКУ господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Як врегулювати питання, якщо постачальник невчасно здійснює поставки, розглянули у статті, посилаючись на позицію Міністерства економіки України «Постачальник не дотримується графіка поставки за договором. Як врегулювати спір, відповідає Мінекономіки».
- Пунктом 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), встановлено, що замовник може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи) / місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) лише в разі, якщо така інформація несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника. При цьому доцільно мати документальне підтвердження таких підстав. Але якщо розповсюдження інформації не несе загрози, то замовник повинен зазначити місце поставки товару, виконання робіт або надання послуг: в оголошенні про проведення відкритих торгів, у тендерній документації та у звіті про результати проведення процедури закупівлі (формується електронною системою автоматично). Як правильно це зробити, коли передбачається декілька різних адрес, дізнаєтеся зі статті «Як зазначити в оголошенні та тендерній документації декілька адрес поставки? Поради замовникам та приклади».
- Згідно з пунктом 66 Порядку використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, із урахуванням положень, визначених Особливостями, замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Чи буде встановлено порушення, якщо договір з переможцем підписано пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення ЕСЗ переможця запиту пропозицій постачальників та строк укладання договору не продовжений? Відповідаємо у статті «Яка відповідальність за порушення строків підписання договору за наслідком запиту пропозицій постачальників?».
Наостанок зазначимо, що передплатники порталу мають можливість завантажити зразки документів, зокрема дефектного акта (Додаток 29 до Настанови (пункт 5.1)).