На сайті Мінекономіки оприлюднено цікавий запит такого змісту: «Доброго дня, в ЗУ “Про публічні закупівлі”, коли ще можна було застосувати переговорну процедуру, був пункт: “Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.” У постанові КМУ № 1178 даного пункту немає. Надайте роз’яснення, що робити у випадку, коли йде оскарження тендера (оскарження почалось під час розгляду пропозицій), а послуги/товар замовнику потрібні вже. Чи можна укладати прямий договір на період, поки йде оскарження тендера, на яку суму і на якій підставі це зробити?».
Відповідь на запит № 96/2023:
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52–64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Згідно з пунктом 62 Особливостей строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів.
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому перелік підстав для укладення договору згідно з пунктом 13 Особливостей є вичерпним.
Таким чином, оскільки положеннями Особливостей суттєво скорочені строки проведення відкритих торгів та оскарження, підстави для укладення прямого договору при оскарженні процедури закупівлі Особливостями не передбачено. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з урахуванням рішення органу оскарження.
Нагадаємо, що на порталі розміщено Шпаргалку для ведення річного плану / договорів та відео, що допоможе розібратись з тим, як користуватись шпаргалкою:
Ще більше роз’яснень від Мінекономіки — в електронній книзі «Консультації Мінекономіки з публічних закупівель»:
google 